Филологическое, любительское

В глубокой молодости, читая дореволюционный гимназический учебник др.-греческого, я с удивлением узнал, что в говорах рус. языка сохранился перфект (прошлое совершенное), плюсквамперфект (предпрошлое совершенное) и даже футурум экзактум (будущее прошлое совершенное). Т. е. как у Мольера: всю жизнь говорил прозой и наконец-таки об этом мне сообщили — все эти формы были у меня в живом употреблении, пусть и не литературном, понимались, но вот теперь знаю, что имели в виду римляне и греки, выстраивая свои консекуцио темпорум.

Ну узнал и узнал — с кем не бывает, сколь много нам открытий готовит просвещенья дух…



И вот, сидим на уроке. Учительница, соболезнуя нашим трудностям, речёт: «в русском, в отличие от эстонского, перфекта нет…» — Чооо?! — «ну может описательно как-то, но вот плюсквамперфекта точно нет…» — Рука-лицо!

Ну ладно, в литературной, типа высокой речи, среди приличных людей в галстуке, а не в трениках, может и нет, но что характерно — распространённость этих загадочных слов на букву П почему-то выше именно на севере, как раз там, где ощущается сильное влияние финского субстрата, да и строятся эти формы ровно из тех же элементов, что и в эстонском или финском. Вот, к примеру, в активе — глагол быть + действительное причастие прошедшего времени:

я выпивши (выпил когда-то раньше и сейчас ещё нахожусь под шафе) — перфект

я был выпивши (выпил когда-то, но на момент прошлого, о котором говорю, ещё находился под градусом) — плюсквамперфект

я буду выпивши (выпью когда-то и на момент более отдалённого будущего, о котором говорю, буду ещё находиться под мухой) — прошлое в будущем, футурум экзактум

Висновків ніяких не буде. По-1, це ніяке не відкриття, а речі давно відомі, як-от проза в Мольера. По-2, з цього нічого ґлобального не випливає — в інших слов’янських мовах цього також повно, в інший спосіб, звичайно, оформленого: http://donbas-socproject.blogspot.com/2014/08/blog-post.html
Читать далее

Наскільки складно вступити до вузу?

Якось не спалось уночі. Тому, згадуючи свою епопею вступу до університету, я порівнянював умови прийому в Естонії та Польщі.

Естонія — завантажити один-два PDF (як правило, мотиваційний лист та у випадку магістратури чи докторантури ще план майбутньої наукової праці) через єдину систему для всіх вузів, потім з’явитись на співбесіді (можна скайпом).

Польща (Ґданськ) — протягом 7 днів принести ніжками у папочці із зав’язками не менше десятка власноруч підписаних документів, в тому числі завірених у нотаріуса, з кольоровими фотками. Бракує характеристик від сусідів і довідки з компетентних орґанів… Ага, ще перед тим перечитати всі постанови Сенату і листи Ректора.

Якось після того вимоги українського ВАКу чи як воно там зараз називається про картки на цупкому папері, у такій точно папочці із зав’язками і текстом дисертації на дискеті 3.5 дюйма вже не здаються такими архаїчними
Читать далее

Kas kõik algab kodust või saab kool samuti lapse iseloomuomadusi kujundada?

See küsimus on minu arvates provokatiivne ja varjab tõelisi põhjuseid iseloomuomaduste kujundamise kohta. On hästi teada, et inimese iseloom kujuneb erinevate teguride tagajärjel, nende seas põhilised on sünnipärased ja seotud ümbruse mõjuga. Omakorda sünnipärased on osaliselt geneetilised, aga need, mis inimene sai oma ümbrusest, jagunevad perekondlikeks ja kooliaegseteks.

Proovime aga neid iseloomuomadusi nimetada. Esiteks, missugused neist on sünnipärased? Agressiivsus, ekstravertsus, optimistlikkus ja hea mälu on loomulikult seotud bioloogilise konstitutsiooniga — näiteks agressiivsus, rahulolematus ja domineeriv optimistilikkus (sisemine õnn) on nähtavasti defineeritud hormonaalse taustaga, ekstravertsus ja hea mälu on arvatavasti seotud aju struktuuriga — kui palju on ajus neuronite junktuure.

Teiseks, iseloomuomadused, mis kujundatakse isiku arengu ajal, see tähendab kasvamisel. Nende hulka kuuluvad osaliselt kannatlikkus, tagasihoidlikkus, kangekaelsus, sõbralikkus, oskus sihini jõuda jne. Ma pean rõhutama sõna «osaliselt» — kõik need omadused on seotud ka bioloogiaga (kui nt inimene on agressiivne, siis tal oleks raskem olla kannatlik).

Mõned sünnipärased omadused ilmnevad juba väikesel lapsel, enne kooli minemist. Ja muidugi tundub, et need algavad kodust. Teised ilmnevad vaid koolis või isegi pärast, kui hormonaalne staatus muutub või kui keegi satub sobivasse rühma (nt alkoholism ja narkomaania on tugevasti seotud pärilikkusega, aga kas konkreetsest inimesest saab alkohoolik või narkomaan — sõltub tema ümbrusest). Ja kui need sünnipärased omadused ilmnevad kooli ajal, siis tundub, et kool on nende põhjus.

Niisiis, millisele järeldusele me oleme jõudnud? On näha, et mitte kõik ei alga kodust, ja samuti mitte kõik, mis tekkis koolis, on koolis kujunenud. Seejuures kool mõjutab kahtlemata iseloomuomadusi, aga kool ei jaksa deemonist teha inglit.
Читать далее

Keelesõbrad

Поштою від Eesti Keele Maja та Integratsiooni Sihtasutus прийшла мені подяка за участь у волонтерському проекті з поширення естонської. Спочатку я розлютився — не тому, що не брав участі, а тому що мені дякують за те, чого я не робив: помагали мені, а не я. Потім заспокоївся — ну ОК, хай буде так, брав участь, поширював, пропагував…



У чому полягав проект? Коли уряд оголосив карантин, звичайно, все позакривалось — в тому числі мовні курси і розмовні клуби. І люди, які в силу своєї ситуації і так мало стикаються з естонською та її носіями, лишились і цього. У відчаї Фонд інтеґрації та Дім естонської мови кинули клич: потрібні живі естономовні волонтери, які були б згодні раз на тиждень скайпом, телефоном, зумом, фейсбуком — як завгодно — годину говорити з тими, для кого мова не є рідною, хто боїться навіть побутових ситуацій. Говорити про всякі звичайні дурниці: на вулиці гарна погода, я їм борщ, а що у тебе…

На диво, відгукнулось стільки людей, що це було неймовірним. Нас розподілили майже у випадкові пари «носій / не носій» мови, і поїхало. Мені дісталась школярка з маленького містечка, Kirke Pärn — ото справжня героїня, бо слухати моє базікання з купою мовних помилок було, мабуть, тяжкою задачею.

Власне, хочу і я подякувати як співробітникам і співробітницям Фонду за те, що витримали мою аґресію, так і Кірке, яка разом з іншими волонтерами зробила в цей проект свій внесок значно більший, ніж я
Читать далее

Пророк Скоропадський

Моє персональне відкриття — місцеві політеміґранти з Росії… Я, звичайно, знав теоретично, зі спогадів Скоропадського, але щоби аж настільки реально…

Отже, за Скоропадським: «Перша стадія — після приїзду до Києва — мовчить, п’є і їсть. Друга — хвалить Україну, її благозвучну мову, клімат, красу столиці. В третю стадію входить тижнів через два — виявляється, що візники дуже погані, бруківка нікудишня. І нарешті, такий тип заявляє: ’Ваша Україна нісенітниця… та й українців ніяких немає, це все вигадка німців‘».

Т. з. «філософ і соціальний психолог» Максим Єфімов, будучи біженцем, написав про Естонію вже стільки, що навіть тяжко прочитати всю ту філософську благодать. Ну наприклад: «Мои предложения: — Органы власти формируются по принципу 50 на 50, 50% эстонцев, 50% русских. — Столицей Эстонии становится Нарва. — В школах преподаётся русский язык в том же объёме, что и эстонский. — Выбор языка обучения за родителями (как написано в Конституции). — В Эстонии вводятся ещё 2 официальных языка: русский и английский. — Серые паспорта отменяются. Всем, кто прожил тут 5 лет даётся гражданство Эстонии, ибо жизнь в Эстонии — год за три».

І це тільки одна маленька цитата, а там такого добра, де всі дурні, одна я стою в білому… А судячи з матеріалів про інших таких еміґрантів, це не виняток — хоч, мабуть, найбільш ґрафоманський.

PS: живучи тут з 2012-го, естонську воно так і не вивчило — і чому я не здивований?
Читать далее

Kuhu kool läheb?

[Mõtisklus ülesandena]

Kolmanda septembri 2019 a. saade «Suud puhtaks» oli pühendatud kooliaasta algusele ja rääkis sellest, milliseks muutub kool Eestis, mis selle tulevik on ning mida on vaja teha, et lapsed võtaksid koolist kaasa mitte ainult mõnusaid mälestusi, vaid ka tugevaid teadmisi ja kindlaid oskusi. Saatejuht kutsus aruteluks kokku väga erinevad huvipooled, nimelt õppejõud (nii riigi- kui ka erakoolidest), õppijad, lapsevanemad, ministeeriumi ametnikud ja ülikooli haridusteadlased. Saates käsitleti selliseid tänapäeva probleeme nagu:

+ mis õppemeetod on parem?
+ kuidas õpilaste huvi hoida? ja kuidas neid motiveerida õppimiseks?
+ kumb on tähtsam, kas mingi meetod või pedagoogiline professionaalsus?
+ kas õpetaja peab õpilast kaasa viima või ainult järgima õpilase huvi?
+ kuidas õpetajaid koolidesse peibutada? kas on tarvis palku suurendada, ministeeriumi kontrolli vähendada, midagi veel teha?

Selles diskussioonis olid minu jaoks vähemalt kolm kõige meeldejäävamat asja: 1) 90% õpetajaid on nõus, et kool peab muutuma, aga mitte keegi ei näe kindlat suunda, kuhu need lõputud reformid viivad. 2) varem oli õpetajatel peamiseks mureks ebapiisav palk, kuid nüüd olid tõusnud teised teemad — koormus ja metoodika. 3) Eesti koolimaastik on väga kirju ja igal koolil on oma nägu. 

Arutelus osalesid peamiselt noored inimesed, välja arvatud kolm, aga vestlus oli hoopis konstruktiivne, seal polnud agressiivsust. Nähtavasti kõlas õppimise kvaliteedi küsimus kõige tihedamini. Ühest küljest on väga hea, et koolimaastik on nii rikas ja värviline — proovida kindlasti on vaja. Teisest küljest, hirmus terav on küsimus, kust me teame, et selline konkreetne meetod (nii uus nagu demokraatlik kool kui vana nagu traditsiooniline riigikool) tõesti töötab ja selle efektiivsus on tõendatud? Kahjuks, oleme kindel ainult selles, et õppeprotsessil kõige olulisem on õpetaja isik, kui täpne olla, siis suhted õpetaja ja õppija vahel: vaatamata sellele, mis meetod on kasutusel, kõige paremad tulemused tulevad seal välja, kus õpetaja professionaalsus saab õpilaste huvi hoida. Aga koolitüüp võib mõjutada seda, kas õpilasest saab hea kodanik ja enesekindel inimene või mitte. Iga õppimine vajab pingutust, ei saa õppida ilma vigu tegemata, kuid see pingutus peab olema turvaline, laps peab tundma, et temaga arvestatakse ja teda respekteeritakse, peab teadvustama, mis tema siht on.

Loomulikult oleks kõige ideaalsem individuaalõpe, kuid õpetaja aeg (eriti riigikoolis) on piiratud. Seejuures maailmas on erinevad digitaalsed lahendused, mis lubavad õpetaja aega kasutada efektiivsemini. Selle jaoks on vaja kogu paradigmat muuta — laps peab iseseisvalt mööda õppeteed kaima, aga õpetaja peab sekkuma ainult siis, kui õpilane seda vajab. See tähendab samuti, et kool peab õpilast õppima õpetama.

Mina ei ole pedagoog üldse, aga ma pooldan seda seisukohta, et kooli muutmise protsessis on kõige tähtsamad 1) lai avalik arutelu, mis viib konsensuseni, mis on reformi siht, 2) turvaline ruum igale lapsele, 3) hästi põhjendatud, nii öelda tõenduspõhine õppemudel ning loomulikult väga hea professionaalne õppemoodul.

Читать далее

Естонська C1 або дайте мені таблеток от жадності... і побольше!

Ще минулого року я шкодував, що мій час перебування тут, в Естонії, закінчується. За три роки героїчними зусиллями (і не менш героїчними видатками) здобуто поза мовним середовищем B2. Ще б рік такими темпами, думав, і був би C1! І ось — на, жери. По-1, оголошується надзвичайний стан і кордони закриваються. По-2, закінчується мій контракт і я офіційно стаю безробітним, але стаж і попередня зарплата були такі, що дозволяють претендувати на незлу підтримку Каси з безробіття. Власне, її отримую і відразу прошу направити мене на курси естонської, бо все одно нема чим зайнятись на карантині. Каса дає мені ці курси, але оскільки карантин, то єдино можливий варіант із доступних у них — індивідуальне навчання по скайпу. Власне, все як було до цього моменту, тільки вчителька інша.

Паралельно, щоби було зрозуміло, в мене вже йже (точніше, закінчується) з кінця минулого року маленький ненапряжний веб-курс Тартуського ун-ту (теж С1). На свою голову я взяв там ще фінську для початківців (ну дуже елементарний рівень). Тобто, з квітня і до кінця минулого тижня в мене було паралельно три курси — два естонських і одна фінська. І тут, тадам, приходить повідомлення від Фонду інтеґрації про те, що вони очухались від першого карантинного переляку і дають мені ще один безплатний курс С1 — бо минулого року я мав бесіду з їхньою консультанткою і тепер вони знайшли ресурси. Хіба ж я дурний відмовлятись від халяви? Звісно, давайте! Таким чином, день у день — закінчилась фінська, її місце заступила ще одна естонська. Сдуреть!

Слід зауважити, що із цих трьох тільки один — від Каси з безробіття — по справжньому інтенсивний і важкий: індивідуальні заняття і море завдань. Решта два цікаві, але радше як фон і ще одна можливість заповнити час мовою та практикою. Та й результати вже сам бачу: те, що було ще півроку тому тяжким, стає дедалі більш зрозумілим.
Читать далее

Трохи Таллінна

Якось увечері гуляв я Таллінном — тоді мені не хотілось йти далеко, тож ходив Старим містом, там де туристи були до епідемії. Знімав і кидав давній подрузі у Вайбер з коментарями. Так і вийшла мала віртуальна екскурсія-експромт.

1) Якість рештки прямо навпроти Співочого поля.

2) Шевченківський дуб поруч з Linnahall. Колись українська діаспора в Естонії почала збирати гроші на пам’ятник Тарасу Грировичу в Таллінні. Потім, як часто буває, всі з усіма розсварились. Куди ті гроші пішли, невідомо, але вистачило на оту каменюку та на деревце.

3) Матрьошкі всюду в центрі міста — для туристів із Західної Европи.

4) Чайка. Місцевий птах розміром з добру вигодовану курку, літає над Балтикою поруч з паромами, бьється із сородичами, вихоплює бутерброди з рук туристів, кричить дурним голосом.

5) Не повірите — це вхід в Академію наук. Ніякої помпезности — звичайний дворик у Старому місті.

6) Це вже не старе місто, біля кінцевої трамвая 2 Suur pala. Пам’ятник естонцям, що загинули у світових войнах ХХ століття.

7) Вид на Старе місто зі смотрової площадки. Ця картинка часто відтворюється на всяких сувенірах.

8) Кріпосні стіни Старого міста. Бачите оті трикутнички під стіною? Колись то були ворота, але з часом, за вісім століть, рівень ґрунту піднявся аж настільки.

9) Посеред суворого лютеранського міста раптом з’являється православна церква. Вона настільки дисонує в сенсі архітектури, що ввічливі естонці називають її тортиком.

10) В Старому місті можна придбати нерухомість. Дорого, понтово, в жахливому стані, відремонтувати буде коштувати зіставно з ціною самої нерухомости (бо пам’ятка архітектури), а переробити так, щоби там було зручно жити, із сучасними побутовими вигодами, майже неможливо — бо знову ж таки пам’ятка архітектури. Ото і стоїть, невідомо на кого чекаючи.

11) І ще один вид зі смотрової площадки.
Читать далее

Keskkonnasõbralikkus on mõtteviis

[Mõtisklus ülesandena]

Elu Maakerel muutub üha rohkem ohtlikumaks inimkonna jaoks, sest loodus tunneb aastate jooksul üha tugevemat meie tsivilisatsiooni mõju. Iga aasta ilmuvad uued tehased maa peale, üha enam ilmuvad põllud metsade asemele, autod saastavad üha rohkem õhku. Areng peibutab meid ja tundub, et meil on raske teha midagi looduse säästmiseks. Kas see on tõde? — Jah ning ei. Tõde on, et see probleem on kompleksne. Aga tõde on ka selles, et iga ühiskonna muutumine algab igast inimesest. See tähendab, et iga inimene — nii laps kui ka täiskasvanu — saab säästa loodust, võib saada kangelaseks, kui muidugi ise seda tahab. See tähendab ka, et igal inimesel on vaja oma igapäevases elus keskkonnasõbralik olla.

On olemas palju kergeid nippe, kuidas loodust aidata. Näiteks igaüks saab oma asjade elu pikendada ja seejäärel koormust looduse peal vähendada. Selleks on tarvis esiteks osta neid riideid, mis kantakse pika aja jooksul, ja teiseks kui asja elu on jõudnud lõpuni, mõelda võimalustele selle taaskasutamiseks. On võimalik näiteks anda see ära annetusena vaesuste jaoks või viia ümbertöötlemiseks — Tallinna, Tartu, Kuressaare ja teiste suurte linnade kaubamajas on selleks kastid. Sama moodi saab toimida, kui teil näiteks läks kodutehnika katki või moest välja.

Igaüks meist saab ka prüügi sorteerida — ei nõua see suurt jõudu ega äärmuslikku oma elu muutumist. On piisav mõtteviisi muuta, võtta ühe prügikasti asemel kaks (üks toidujäätmeteks, teine muuks prahiks) ja vaat — te olete nüüd tõeline kangelane ning olete oma pannuse teinud looduse säästmisele.
Читать далее