Якось не спалось уночі. Тому, згадуючи свою епопею вступу до університету, я порівнянював умови прийому в Естонії та Польщі.
Естонія — завантажити один-два PDF (як правило, мотиваційний лист та у випадку магістратури чи докторантури ще план майбутньої наукової праці) через єдину систему для всіх вузів, потім з’явитись на співбесіді (можна скайпом).
Польща (Ґданськ) — протягом 7 днів принести ніжками у папочці із зав’язками не менше десятка власноруч підписаних документів, в тому числі завірених у нотаріуса, з кольоровими фотками. Бракує характеристик від сусідів і довідки з компетентних орґанів… Ага, ще перед тим перечитати всі постанови Сенату і листи Ректора.
Якось після того вимоги українського ВАКу чи як воно там зараз називається про картки на цупкому папері, у такій точно папочці із зав’язками і текстом дисертації на дискеті 3.5 дюйма вже не здаються такими архаїчними
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар