Трохи Таллінна

Якось увечері гуляв я Таллінном — тоді мені не хотілось йти далеко, тож ходив Старим містом, там де туристи були до епідемії. Знімав і кидав давній подрузі у Вайбер з коментарями. Так і вийшла мала віртуальна екскурсія-експромт.

1) Якість рештки прямо навпроти Співочого поля.

2) Шевченківський дуб поруч з Linnahall. Колись українська діаспора в Естонії почала збирати гроші на пам’ятник Тарасу Грировичу в Таллінні. Потім, як часто буває, всі з усіма розсварились. Куди ті гроші пішли, невідомо, але вистачило на оту каменюку та на деревце.

3) Матрьошкі всюду в центрі міста — для туристів із Західної Европи.

4) Чайка. Місцевий птах розміром з добру вигодовану курку, літає над Балтикою поруч з паромами, бьється із сородичами, вихоплює бутерброди з рук туристів, кричить дурним голосом.

5) Не повірите — це вхід в Академію наук. Ніякої помпезности — звичайний дворик у Старому місті.

6) Це вже не старе місто, біля кінцевої трамвая 2 Suur pala. Пам’ятник естонцям, що загинули у світових войнах ХХ століття.

7) Вид на Старе місто зі смотрової площадки. Ця картинка часто відтворюється на всяких сувенірах.

8) Кріпосні стіни Старого міста. Бачите оті трикутнички під стіною? Колись то були ворота, але з часом, за вісім століть, рівень ґрунту піднявся аж настільки.

9) Посеред суворого лютеранського міста раптом з’являється православна церква. Вона настільки дисонує в сенсі архітектури, що ввічливі естонці називають її тортиком.

10) В Старому місті можна придбати нерухомість. Дорого, понтово, в жахливому стані, відремонтувати буде коштувати зіставно з ціною самої нерухомости (бо пам’ятка архітектури), а переробити так, щоби там було зручно жити, із сучасними побутовими вигодами, майже неможливо — бо знову ж таки пам’ятка архітектури. Ото і стоїть, невідомо на кого чекаючи.

11) І ще один вид зі смотрової площадки.