23 мар. 2009 г.

Інтернет-профайли яко засіб знайомства

Протягом вересня 2006 року я поставив два паралельних експерименти, які дали можливість на реальних цифрах з’ясувати, наскільки ефективним є спосіб відшукати собі нового сексуального партнера чи просто друзів через сайти знайомств. Звичайно, цілі, які я переслідував, були аж ніяк не експериментальні – це був правдивий пошук партнера, але результати виявилися настільки красномовними у статистичному аспекті, що мені здалося цікавим опублікувати їх.

Пошук «друзів» через інтернетівські служби знайомств можна умовно розділити на активний і пасивний.
Стратеґія «активного пошуку» полягає у тому, що, задавши відповідні параметри фільтрації інших профайлів – «познакомлюсь с парнем 26-50 лет, скрывать предложения интим-услуг, из Донецка / Мариуполя» – та відкинувши ті, де нема взагалі ніяких відомостей про автора («пусті профайли»), та ті, що їхнім авторам мої параметри ніяк не підходять (напр. мені 31, а такий пише, що шукає хлопів до 26), всім решта (47 в Донецьку та 27 в Маріуполі) було направлене повідомлення «привет, давай знакомиться» або «привет, мне понравилось то, что ты о себе написал, давай знакомиться».
Активний пошук на маріупольському сеґменті відбувався з «донецького профайлу» [1] – з фотоґрафією.
Частина профайлів (6 в Донецьку та 7 в Маріуполі) була вже давно не відвідувана, тому їхні автори, річ ясна, не відгукнулись, хоча база знайомств «mamba», до якої належать http://facelink.ru, http://love.gay.ru, http://love.rambler.ru та інші, автоматично ґенерує таким своїм членам лист на електронну адресу, вказану при реєстрації, про те, що їм залишено від такого-то, вік такий-то, повідомлення, яке можна прочитати за вказаною адресою.

З тих, що прочитали мою пропозицію про знайомство, відповіли дуже нечисленні (10 в Донецьку та 11 в Маріуполі) [2]. Відповіді ці були, здебільшого, позитивно формальні – «давай», «:)» і т.п., неґативних лише 3 (два в Донецьку та одна Маріуполі). Решта позитивних були розгорнутими – «давай, а сможешь сделать как я мечтаю?», «давай. анкету читал?» і т.п.
Навіть у випадку формальних відповідей я намагався продовжити контакт в той чи інший спосіб. Тексти, звичайно, вже розрізнялися залежно від деталей профайлу мого кореспондента або залежно від його першої реакції, але основний вектор був один – перевести спілкування з віртуального в реальне, для чого я або відразу давав свій стаціонарний телефон (мобільного в мене нема) і просив у відповідь телефон кореспондента, або спочатку давав електронну адресу, а вже потім – через емейл – свій телефон. Питання фотоґрафії головним не було, я не ставив її наявність за обов’язкову умову дальших контактів, хоча і просив своїх кореспондентів дати, якщо мають.
На цьому етапі – обміну телефонами і першої розмови – відсіялася ще частина (7 в Донецьку та 5 в Маріуполі), з рештою я зустрівся вже обличчям до обличчя. Наочно динаміку інтернет-знайомств можна побачити в таблиці:

Таблиця 1. Динаміка встановлення контактів при застосуванні стратеґії активного пошуку інтернет-знайомств
Місто, де мешкають кореспондентиНадіслано повідомлень всьогоКореспондент повідомлення не прочитав* Повідомлень проіґнорованоНеґативні відповідіПозитивні відповідіОпосередковане спілкування**Зустріч у реалі*
у дужках – відсоток від різниці («всього повідомлень»-«не прочитав»)
Донецьк47630 (73)2 (5)9 (22)8 (19.5)1 (2.4)
Маріуполь2779 (45)1 (5)10 (50)9 (45)3 (15)

* – на момент написання статті; ** – у віртуалі та через телефон.

Отже, якщо звернути увагу на відносні цифри (%), то виявляється, що маріупольська публіка (міста вдвічі меншого за Донецьк та без будь-якої «ґейовської» інфраструктури – плєшки я до уваги не беру) є, фактично, вдвічі менш «балувана» – менше тих, хто іґнорує пропозицію знайомства, більше позитивних відповідей та більше тих, хто підтримує дальше спілкування (тобто проявляє дієву зацікавленість у знайомстві).
Розподіл моїх кореспондентів за ідентифікаціями, шлюбним станом та іншими ознаками нема сенсу аналізувати, адже при так невеликих цифрах критерій достовірності надто незначний.

Стратеґія пасивного пошуку (коли не я звертаюся з пропозиціями про знайомство, а на мої профайли надходять такі пропозиції з власної ініціативи користувачів сайту знайомств) є в абсолютних цифрах за близький період часу значно менш результативна: 12 контактів при пасивному проти 22 при активному пошуку.

Таблиця 2. Динаміка встановлення контактів при застосуванні стратеґії пасивного пошуку інтернет-знайомств
Місто, де мешкають кореспондентиНадіслано повідомлень всьогоПовідомлень проіґнорованоНеґативні відповідіПозитивні відповідіОпосередковане спілкування**Зустріч у реалі***
Донецьк800860
Маріуполь200220
Одеса*200210

* – з «порожніх профайлів»; обидва кореспонденти приїзжали у справах (один до Донецька, інший до Маріуполя); ** – у віртуалі та через телефон; *** – на момент написання статті.

При такій незначній кількості [3] «запитів на знайомство» якихось ґлобальніших висновків відносно цієї стратеґії робити не можна, хоча мені здається, що в такий спосіб є значно менша ймовірність знайти для себе «підходящий» варіант.

Отже, висновків з цієї роботи може, як на мене, бути два (я абсолютно свідомий того, що описані результати потребують доповнення та уточнення, приміром, на матеріалі інших міст, на матеріалі, що я його зовсім не зачепив, інтерактивних знайомств – аська, чат).

Перший – конкретний: познайомитись з кимсь через сайти інтернет-знайомств можна, але для цього треба застосовувати передовсім стратеґію активного пошуку (пасивний може тільки доповнити її), причому розсилка поодиноких повідомлень радше неефективна – треба слати їх відразу десятками (причому чим більше місто, тим більше зусиль і часу треба на те діло дати), а з відповідями вже розбиратися персонально (інформація про авторів профайлів є надто стандартна і практично не дає ніякого уявлення про живу людину). Звичайно, якщо користувачі послуг сайтів інтернет-знайомств будуть активніші, то і стратеґія пасивного пошуку буде результативнішою.
Другий – абстрактний: руйнування міжперсональних зв’язків і брак чітких правил поведінки в «ґейовському» середовищі виразно даються взнаки у крупних містах із розвиненою «ґейовською інфраструктурою». Іншими словами, при тому, що в Донецьку можливостей для знайомства ніби більше ніж у Маріуполі (дискотека «Каліфорнія», купа плєшек, більший рівень прибутків населення і, отже, більший рівень «інтернетизованості»), щастя звичайного спілкування – яке виражається в простоті встановлення нових людських зв’язків і їх тривалому існуванні – менше.
М. Касянчук, 22/09/2006

Примітки:
1. Я мав у системі «mamba» два реґулярно відвідуваних мною профайли, які далі умовно називатиму «донецьким» і «маріупольським». Перший з них містив фотоґрафію, другий – ні. Їхні тексти (розділ «Обо мне») відрізнялися, хоч у кожному є фрази «по выходным бываю в Мариуполе», «для меня не составляет проблемы наличие у партнёра семьи». Разом з тим обидва профайли повідомляли правдиві дані про вік, зріст, масу тіла, інші антропометричні деталі, звички, соціальний статус та погляди автора).
2. «Надіслане повідомлення проіґнороване» означає, що людина принаймні два рази після дати розсилки була на відповідному сайті, але ніяк не відповіла (для того, щоби мати профайл, треба реєструватися, а «mamba» висвітлює дату останнього відвідування автора профайлу).
3. ця кількість та їхня «якість» сильно залежать від наповнення профайлу – текст і, особливо, фотокартка. На підтвердження наводжу частину інтерв’ю, даного мені одним з моїх інформаторів:
«однажды я решился вывесить в интернете фотографию своего причинного места (без лица), написал, что я «актив» и что я ищу задницу. Я даже не ожидал такой быстрой реакции – в первые 15 минут пришло 3 сообщения, за следующие сутки ещё 16. Удивительно, но писали в основном би и натуралы (у них в анкете было написано «ориентация - гетеро», «познакомлюсь с девушкой»!!!). Через день мою фотографию удалил администратор сайта, но за это время мы успели обменяться телефонами, мэйлами и фотками с несколькими» (Юрій, 33 роки, Донецьк).

Читать далее

16 мар. 2009 г.

Краткие результаты опроса «Мобильный телефон как отражение личной социальной сети и видимости стигматизированных групп»

Все приведённые результаты даны по состоянию на 14 марта 2009 г.

Аргументы в пользу выбора «Телефонной книги» мобильного телефона как отражения личной социальной сети респондента содержатся в литературе [1, 2]. Недавняя наша работа «Леворукость как фактор установления социальных связей» (статья отправлена в публикацию) позволяет утверждать, что социальная идентичность связана не только с сознательной вовлечённостью человека в сообщество себе подобных, но и с большей интенсивностью поиска представителей своей группы в массе окружающих человека людей («рыбак рыбака видит издалека», при этом «не-рыбак» часто «рыбака» не замечает, даже если тот у него под носом). Поразительно низкие результаты видимости стигматизированных групп (ВИЧ+, ПИН, МСМ) в украинском обществе, полученные в исследовании КМИСа на репрезентативной по основным социодемографическим показателям выборке, подтвержают это.

Опрошено 152 человека. Возраст от 17 до 52 лет, средний возраст 28 лет, модальный возраст 26 лет.
Способ опроса: через интернет (http://virtualexs.ru/cgi-bin/exsurveys/survey.cgi?ac=1153).
Географический охват: Ляйпциг — Владивосток (+ 1 человек из США), из Украины — 115 чел., т. е. 76%.
Половой состав опрошенных: мужчины 70%, женщины 30%.
Социосексуальная идентичность опрошенных: гомосексуалы 65%, бисексуалы 25%, гетеросексуалы 10%.

Количество людей (размер социальной сети) в «Телефонной книге» респондентов колеблется от 11 до 1200 человек, среднее значение «184 чел.» (если же отбросить четыре самых больших значения — от 1000 и выше, то «161 чел.»), мода «100 чел.», модальный интервал «100 — 120 чел.» (13% опрошенных). В целом, полученный размер близок к т. н. числу Данбара [3] и к среднему размеру социальной сети украинцев в опросе КМИСа.

Размер сети, по-видимому, не связан с полом (табл.1) и с социосексуальной идентичностью (табл.2).

Табл.1
«Сколько всего людей фигурирует в Вашей “Телефонной книге”? (если у Вас несколько телефонов, то посчитайте людей во всех)» М, N = 105 Ж, N = 47
%
0 ÷ 99 43 30
100 ÷ 199 29 45
200 ÷ 299 12 15
300 ÷ 1200 17 10


Табл.2
«Сколько всего людей фигурирует в Вашей “Телефонной книге”? (если у Вас несколько телефонов, то посчитайте людей во всех)» гомосексуал, N = 99 бисексуал, N = 38 гетеросексуал, N = 15
%
0 ÷ 99 39 29 60
100 ÷ 199 36 29 27
200 ÷ 299 11 21 7
300 ÷ 1200 13 21 7


Количество знакомых респондентам МСМ и ЖСЖ из людей, фигурирующих в «Телефонной книге», простирается от 0 до 700. Оно сильно связано с социосексуальной идентичностью (табл.3).

Табл.3
«Вы наверняка знаете с разных (иногда неожиданных) сторон людей, упоминаемых в Вашей “Телефонной книге”. Пожалуйста, посмотрите ещё раз на их имена в Вашем мобильном телефоне и посчитайте, сколько среди них людей (как мужчин, так и женщин), которые вступают в сексуальные контакты с людьми своего пола?» гомосексуал, N = 99 бисексуал, N = 38 гетеросексуал, N = 15
%
0 ÷ 4 10 29 93
5 ÷ 19 32 24 7
20 ÷ 49 28 32 0
50 ÷ 199 18 14 0
200 ÷ 700 11 3 0


Особенно красноречивыми являются выделенные строки — гомо- и бисексуалы знают и общаются с существенно большим количеством МСМ и ЖСЖ, чем гетеросексуалы. В табл.4 приведены обобщающие статистики для представителей разных социосексуальных идентичностей.

Табл.4
Статистика гомосексуал бисексуал гетеросексуал
«Вы наверняка знаете с разных (иногда неожиданных) сторон людей, упоминаемых в Вашей “Телефонной книге”. Пожалуйста, посмотрите ещё раз на их имена в Вашем мобильном телефоне и посчитайте, сколько среди них людей (как мужчин, так и женщин), которые вступают в сексуальные контакты с людьми своего пола?»
Диапазон 0 ÷ 700 1 ÷ 374 0 ÷ 12
Среднее 74 34 2
Мода 15 10 0


Если перейти от абсолютного числа знакомых МСМ и ЖСЖ к относительному (% МСМ и ЖСЖ среди тех, кто фигурирует в «Телефонной книге» респондента), то различия станут ещё более выпуклыми (табл.5).

Табл.5
% МСМ и ЖСЖ среди тех, кто фигурирует в «Телефонной книге» респондента гомосексуал, N = 99 бисексуал, N = 38 гетеросексуал, N = 15
%
0 ÷ 19 43 71 100
20 ÷ 49 34 21 0
50 ÷ 100 22 8 0


Таким образом, 1) качественный состав личной социальной сети является надёжным индикатором включённости индивида в то или иное сообщество, что является одним из атрибутов социальной идентичности (эта банальность выражается пословицей «скажи мне, кто твой друг, и я скажу, кто ты»); 2) при прочих равных условиях основное допущение методов, основанных на изучении личных социальных сетей («чем больше размер определённой категории населения, тем чаще её представители будут встречаться среди знакомых респондентов»), не будет давать адекватных результатов в отношении социальных групп, которым свойственна ущемлённая [4] социальная идентичность (или, если сказать мягче, эффекты трансмиссии и барьера требуют дополнительных инструментов для того, чтобы быть нейтрализованными).
Практическая значимость для оценки численности: коэффициент видимости МСМ можно грубо прикинуть из данных табл.4 или табл.5.

Примечания

1. Lai, Chih-Hui. Understanding the Design of Mobile Social Networking: The Example of EzMoBo in Taiwan [Электронный ресурс] // M/C Journal. — 2007. — Vol.10, №1. — Режим доступа: http://journal.media-culture.org.au/0703/08-lai.php

2. Lugano, G. Mobile Social Networking in Theory and Practice [Электронный ресурс] // First Monday. — 2008. — Vol.13, №11. — Режим доступа: http://firstmonday.org/htbin/cgiwrap/bin/ojs/index.php/fm/article/view/2232/2050

3. Максимальный размер социальных сетей приближается к 150 чел., а средний их размер — 124 чел.: Hill, R. and Dunbar, R. Social Network Size in Humans // Human Nature. — 2002. — Vol.14, №1. — P.53-72.

4. Национальная идентичность является одним из самых сильных компонентов личности, однако в норме она задаётся по умолчанию и не требует дополнительных усилий по поддержанию, поэтому не актуализирована (напр. мне очень сложно вспомнить, кто из моих здешних знакомых русский, тогда как при попадании в совершенно иную языковую среду — Лондон, Таллинн etc. — я начинал обращать внимание, кто в окружении говорит по-русски).

Максим Касянчук

Читать далее

2 мар. 2009 г.

Из заметок лектора

Есть у меня в группе некий М-им. Всё как обычно — немного ленив, немного наивен, немного распиздяй и немного враль. А так вообще неплохой, наверное, человек. И вот дошло дело до того, что надо поставить ему хоть какую-то оценку, но сколько раз не давал я задания, вечная отмазка: «Вы специально выбираете мне самые тяжёлые» (то, что это отмазка, следует из того, что на лекциях он всегда бездельничает). И вот сегодня мне это надоело :) Была разработана метода :) гарантирующая, как мне кажется, случайный отбор вопросов силами самой аудитории.

В моём списке слушателей — 34 человека. Берётся любой первый слушатель, его я прошу назвать любое число в интервале 1-29 (номера первого списка вопросов). Таким образом получился вопрос первый для М-ма. Потом от 34 отнимается названный номер и получаем номер второго слушателя, которого я также прошу наугад назвать любое чило в интервале 1-16 (номера второго списка вопросов). Получаем второй вопрос для М-ма... и так далее по числу прозёванных тем :)

В результате М-м заткнулся и заработал законный трояк — по уровню знаний :)

Описывать это муторно, делать было веселее, параллельно поясняя, что это мы на практике применяем цепи Маркова :)

Читать далее