Ukraine now

Трохи пізно, але як є. Пам’ятаю, гарячі були дискусії про бренд «Ukraine now». Деяким він здавався переробленим лоґотипом Порнгабу, деякі навпаки — хвалили гарний дизайн. А для мене це, на жаль, ні про що. Ну Україна. Ну зараз. — І.? Це як кантівська річ у собі. Не видно вектора.

Для порівняння: ви прилітаєте в Таллінн, в літаку звучить англійською «Ласкаво просимо в Таллінн» (welcome to Tallinn), а от естонською текст цікавіший: «Ласкаво просимо додому» (tere tulemast koju). Це означає — якщо ти знаєш естонську, незалежно від твого громадянства і національності, то тут ти вдома, ти — серед своїх.

Ця фраза, tere tulemast koju, на мій погляд, значно потужніша і дієвіша для формування політичної нації Естонії, що базується на спільній мові, ніж Ukraine now для України, бо «вдома» задає чітке та емоційно забарвлене місце тобі серед своїх, тоді як «Україна зараз» ніби просто стоїть десь поруч, чи вона з тобою, чи окремо — байдуже. Ти і Україна просто співпали в часі. Буває