Цікава фалометрія

Bluesystem був конкурентом куґайзу, але тримався (при всьому своєму дизайні 90-х) і досі тримається на специфічній ґрупі. Якщо куґайз був щоби потеренькати, то блюсистем весь орієнтований на секс — і порноконтент, і реклама, і дошки оголошень на тут і зараз... Людей в ньому було менше (у 2013-му 54 тис. з України на куґайзі та тільки 9 тис. на блюсистемі), але це їм не заважало.

Так само як і з куґайзом, масив усіх профайлів на Date.BlueSystem, зареєстрованих користувачами з України на момент дослідження (N = 9796, кінець січня 2013 р.) було завантажено та перетворено на таблицю даних (рядки — індивідуальні профайли, стовпці — катеґорії, заповнені користувачами під час реєстрації на сайті) за допомогою спеціально написаної програми; при цьому незаповнені в профайлах поля кодувалися як системні пропуски.

Отже, змінні:

• Довжина ереґованого члена, см — неперервна змінна.

• Місто, до якого приписав себе користувач — перетворено на розмір міста і на макрореґіон.

• Індекс маси тіла — обчислювався із зазначених користувачем ваги та зросту; отриманий ряд значень було поділено за ВООЗ на худорлявих (до 18,5), нормальних (18,6–24,9) і повних (25 і більше).

• Сексуальна орієнтація та ґендерна ідентичність — варіанти (ґей, бісексуал, транс) задані самим сайтом.

• Роль у сексі — варіанти, задані сайтом (актив, уні-актив, універсал, уні-пасив, пасив), спрощено до трьох (актив, уні, пасив) шляхом об’єднання суміжних катеґорій «актив і уні-актив», «пасив і уні-пасив».

• Освіта — варіанти, задані сайтом, спрощено до двох (вища і середня) шляхом об’єднання користувачів із закінченою середньою освітою та незакінченою вищою (випускник коледжу, середня школа, студент ВНЗ, студент коледжу).

Коли я став гратися з цими даними, то побачив, що розмір члена дає цікаві статистичні асоціації. Отже, мета — не вдаючись у теоретичну мудрість розважити читачів своїми знахідками.

Середні. Порівняння з доступними даними з літератури свідчить, що ті параметри, які безпосередньо пов’язані з тілом, навіть якщо й відрізняються від даних із незалежних джерел, то незначною мірою. Наприклад, середній індекс маси тіла користувачів сайту 23,5 [ 95% ДІ 23,4–23,6], N = 9796 є дуже близьким до середнього індексу маси тіла українських чоловіків 24,8 [1], а довжина ереґованого пеніса користувачів 16,7 [16,6–16,8] см, N = 5870 близька до даних антропологічних вимірювань у популяції гомосексуальних чоловіків (16,4 см) [2]. Отже, навіть припускаючи наявність неточностей у результатах кожного конкретного вимірювання, виконаного автором профайла, загалом ми отримуємо коректні показники завдяки взаємній компенсації випадкових похибок.

Тіло. Якщо вже заговорили про індекс маси тіла, то гріх було не перевірити його фалометричний аспект. У цілому тільки ожиріння асоціюється з дещо меншими розмірами, що принайні не суперечить біологічним закономірностям.

Оскільки ожиріння буває повʼязане зі збільшенням віку (в аналізованих даних також), то тут можливі два пояснення: (а) зі збільшенням товщини жирових тканей візуальні розміри члена можуть зменшуватись; (б) більш гладке тіло частіше буває в тих чоловіків, середній рівень тестостерону яких нижчий, відповідно цей рівень також визначаає меншу довжину.

Макрореґіон та розмір міста дали перші несподіванки — Київ і міста-мільйонники відзначились більшими у зіставленні з рештою розмірами. Пояснень може бути принаймні два: (а — гіпотеза Василя) чим більше місто (особливо це стосується столиці), тим більша там конкуренція за місце, тому чоловіки свідомо чи підсвідомо додають собі значущості, бо все одно ніхто в ліжко з лінійкою не ходить; (б — гіпотеза відбору) так, в столиці та мільйонниках треба пробиватись, а це означає, що з одного боку туди лізуть, йдуть, їдуть і там можуть залишитись ті, які більш активні та верткі, тб. мають вищі показники тестостерону [3], а з іншого, які сприймаються більш нормативними = красивими (відомо бо, що красиві чоловіки підсвідомо оцінюються як більш успішні [4]).

Ані гіпотезі Василя, ані гіпотезі відбору не суперечать дані про роль у сексі — з одного боку самці завжди міряються розмірами, і в кого більший, той пацик крутіший, а якщо ти «акт / топ», себто відповідаєш образу «чоловіка», то й маєш підстави додавати собі ваги; з іншого можна припустити, що гормональний фон «топів» більш насичений тестостероном, отже і середня довжина аж на сантиметр більше, ніж у «пасів / ботомів».

Сексуальна орієнтація і ґендерна ідентичність (СОҐІ) також у певному сенсі дала амбівалентні звʼязки: якщо для транс-людей як для менш маскулінних менша довжина є очікуваною, то відмінність між ґеями (довші) і бісексуалами (коротші) не була передбачуваною. Суто гіпотетично я міг би припустити, що першим треба конкурувати за секс (отже, свідомо чи підсвідомо вказувати більші значення), тоді як другі мають запасний варіант і тому можуть не звертати особливої уваги на цей параметр.

Найбільш дивним була асоціація більшої середньої довжини з повною вищою освітою. Чи люди після універу міряють краще, чи слабший зір мають, чи вони з більшими претензіями... загадка. Скоріш за все цей звʼязок опосередковується величиною міста (див. вище), адже виши зосереджуються у великих містах. Дещо аналоґічне спостерігається у випадку росту: керівники та фахівці є у Франції на 2,6 сантиметра вищими, а студенти університетів — на 2,55 сантиметра вищими за національний середній показник [5]. Водночас велике міжнародне дослідження навпаки показує неґативну кореляцію між довжиною пеніса (як розслабленого, так і ереґованого) та IQ [6].

Обмеження представлених даних традиційні: (1) я аналізував не обʼєктивні вимірювання, а самозвіти — в сумі це дало правдоподібне середнє, але в деталях можуть міститись зміщення (самовимірювання, зокрема в інтернет-опитуваннях, послідовно демонструє вищу середню довжину, ніж обʼєктивні вимірювання; учасники можуть повідомляти завищені оцінки розміру, вважаючи, що більший пеніс є соціально більш бажаним [7]); (2) за винятком відмінностей між топами і ботомами (1 см), транс- і цис-людьми (0,8 см), а також індивідами з ожирінням і без (0,5 см) різниці не є великими (1–3 мм), що значно менше похибки вимірювання цього параметра (якщо припустити, що вимірювання дійсно були) і свідчать радше про небіологічні причини; (3) представлені гіпотези (звʼязок з тестостероном і конкуренцією тощо) є не більш ніж спекуляціями, які дуже складно практично перевірити.

Посилання

[1] http://en.wikipedia.org/wiki/Body_mass_index

[2] Wylie, K. R. & Eardley, I. Penile size and the ‘small penis syndrome’ // British J Urol International. — 2007. — Vol. 99. — P. 1449–1455, https://doi.org/10.1111/j.1464-410x.2007.06806.x

[3] Edwards, D. A. Competition and testosterone // Hormones and Behavior. — 2006. —  Vol. 50 (5). — P. 681–683, https://doi.org/10.1016/j.yhbeh.2006.09.005

[4] Heilman, M. E., & Stopeck, M. H. Attractiveness and corporate success: Different causal attributions for males and females // Journal of Applied Psychology. — 1985. — Vol. 70 (2). — P. 379–388, https://doi.org/10.1037/0021-9010.70.2.379

[5] Herpin, N. La taille des hommes: son incidence sur la vie en couple et la carrière professionnelle // Économie et Statistique. — 2003. — Vol. 361 (1). — P. 71–90, doi:10.3406/estat.2003.7355

[6] Wang, C., WangDing, Y. Penile Length and Intelligence Quotient: A Cross-Sectional Analysis in 139 Countries // Andrology. — 2024. — Vol. 13 (4). — P. 324

[7] King, B. M. Average-Size Erect Penis: Fiction, Fact, and the Need for Counseling // Journal of Sex & Marital Therapy. — 2021. — Vol. 47 (1). — P. 80–89, https://doi.org/10.1080/0092623X.2020.1787279

Читать далее

Возраст, дети, наркота или памятник Кугайзу

Был когда-то такой сайт знакомств — QGuys. Точнее даже не знакомств, а социальная сеть русскоязычных геев и бисексуалов. Отличался он от конкурентов, прежде всего мамбы, гейли, лавпланет и блюсистема компонентом общения — пиши посты, появляйся на главной странице и тебя заметят. Владел им некий Алексей Ходорковский, красивый киево-московский еврей. Во второй половине 2000-ных сайт переживал расцвет, число посетителей, анкет (Рис. 1), денег и общения росло, но в 2014-м началась война россии против Украины. Словесные войны начались и в постах, модераторы, естественно, не справились (да и не могли), пошёл отток украинцев (вторая по численности группа пользователей), в самой рашке усилились репрессии против ЛГБТ — и с этого момента сайт был обречён.

Рис. 1

Но в 2013-м всего этого ещё не было, QGuys служил (по крайней мере для меня) доступным инструментом онлайн-исследований — оценки численности [1], однополые партнёрства [2], привлечение клиентов в ВИЧ-сервис [3] и др. В конце-концов мне надоело вручную собирать данные и я попросил мужа написать програмку, которая бы скачала и упорядочила в таблицу основные параметры украинских профилей (N = 54285) для последующего их анализа. Эти данные с тех пор лежали без движения, сайт к тому времени умер, появилось много других исследований, началась война, оккупация Донецка и Мариуполя, эмиграция — в общем, недосуг. И вот я к ним вернулся, массив почистил, упорядочил и даю ниже сделанные в нём находки.

Города

На сайте общались как жители мегаполисов, так и небольших населённых пунктов. На Рис. 2 показано сопоставление числа заявленых в профайлах городов с их населением (первые 15 по численности пользователей). Как видно, число профайлов не вполне точно отображает численность постоянного населения соответствующего города. Так, в Киеве по сравнению с Одессой было зарегистрировано в 4,9 раз больше профилей, тогда как по численности населения эти города отличаются в 2,8 раза. Аналогично, Мариуполь был больше Херсона приблизительно на 150 тыс. жителей, тогда как по числу профилей они почти одинаковы (619 и 614 соответственно).

Рис. 2

Можно предположить, что городские агломерации первой пятёрки (Киев, Одесса, Харьков, Донецк, Днепр) притягивали значительное количество приезжих, в том числе таких людей, которые, фактически проживая в другом городе, регистрировали профиль на более крупный близлежащий мегаполис, чтобы увеличить свои шансы встретить партнёра. Второе предположение (число профилей по городам соответствует уровню доступа к интернету) основано на данных Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сфере связи и информатизации, за 2013 г. (https://minfin.com.ua/2013/03/26/736779/) — первое место по доступу занимал в Украине Киев (33% от общего числа пользователей), далее шли Одесса и область (18%), Донецк и область (7%), Днепр и область (5%), Львов (4%) и Харьков (3%).

Возраст

В Киеве была также самая богатая и формальная, и неформальная инфраструктура для ЛГБТ, начавшая бурно развиваться в 1990-х годах [4]. Соответственно, там не только была сосредоточена треть зарегистрированных в Украине QGuys-профилей, но и был самый высокий средний возраст пользователей (Рис. 3). Я также предполагаю, что в других городах, где и ЛГБТ-инфраструктура была менее развита, и гомофобии было больше, и доступ к интернету существенно хуже, на сайтах знакомств регистрировались более молодые, тогда как в Киеве было и разнообразие пользователей выше, а среди самих ЛГБТ было больше старших.

Рис. 3

Дети

Здесь мы подходим к, пожалуй, самой интересной находке. Но вначале небольшое отступление: наличие детей у гомо- и бисексуальных мужчин открытием не является и много раз было зафиксировано ранее [5]. В анализируемом массиве среди тех, кто вообще указал эту информацию (26% или 14244 профилей), дети были у 12 [11–13]%, что в целом близко к цитируемым в [5] данным. При этом, наличие детей закономерно ассоциируется с более старшим средним возрастом (39,5 [39,0–39,9] лет — если дети есть, и 28,6 [28,5–28,8] лет — если их нет).

Связь эта закономерна потому, что все украинские опросы МСМ демонстрируют более старший средний возраст тех, кто имеет опыт гетеросексуального брака (см. напр. [6–8]). Однако в разбивке по городам (Рис. 4) эта связь исчезает — Киев, характеризующийся наивысшим средним возрастом в профилях QGuys (31 год, Рис. 3), даёт наименьшую часть пользователей с детьми (10%), тогда как Винница с самой молодой в среднем совокупностью геев и бисексуалов на этом сайте (29 лет — разница невелика, но статистически значима), показывает один из самых высоких процентов имеющих детей пользователей (17%). Эта аномалия есть не везде, но, к примеру, в таких парах как Киев-Харьков, Киев-Днепр она видна очень хорошо.

Рис. 4

Можно ли это объяснить разной доступностью интернета? Мне кажется, вряд ли — в этом случае получалось бы, что женатые молодые МСМ по сравнению с неженатыми, напр., в Харькове имеют больше возможности бывать на сайте знакомств для геев и бисексуалов, а в Киеве наоборот — более взрослые неженатые по сравнению с более взрослыми женатыми. Думаю, здесь причина в упомянутой выше истории ЛГБТ-движения и связанной с ней степени свободы, то есть в Киеве, где ещё со времён совка концентрировались и общались гомо- и бисексуальные мужчины, быстрее усваивались пост-модерные ценности индивидуализма (дети не суть смысл жизни), было больше старших мужчин, решивших не приносить себя в жертву стакану воды, тогда как в более провинциальных городах даже среди молодых ещё были сильны императив «женись, роди ребёнка, а потом делай что хочешь».

Наркотики

Употребление психоактивных веществ — тема маргинальная и табуированная. Только в 34% профилей было указано отношение их владельцев к наркотикам, из них только 5 [4,7–5,3]% (N = 18219) написали, что имеют такой опыт. Поскольку профили на сайте знакомств часто не анонимны (к примеру, есть фото), то эта доля даже меньше, чем тех МСМ, которые в анонимном биоповеденческом исследовании того же года сообщили, что занимались химсексом в течение последнего перед опросом месяца — 7 [6–8]% [7]. Средний возраст употреблявших и не употреблявших, наличие у них детей не отличаются, как и проценты по городам (Рис. 5).

Рис. 5

Конечно, представленная в профилях информация не отвечает высоким стандартам качества, а судить о её правильности или ложности можно только по косвенным признакам. Во-первых, за исключением совершенно обязательных полей, важных владельцам ресурса, заполнение большинства других сугубо факультативно. В-вторых, вопросы анкеты преследуют цель скорее развлекательную, нежели познавательную (так веер предусмотренных сайтом вариантов ответов может объединять невзаимоисключительные категории, быть небрежно сформулированным и т. п.) — в таких случаях мы приводили ответы к однозначно интерпретируемому виду.

В целом же, это маленькое эссе не претендует на глобальные выводы. По меткому выражению Св. Шеремета оно есть историко-статистическое квир-баловство, памятник сайту, который когда-то соединял десятки тысяч людей.

1. Берлева, Г., Думчев, К., & Касянчук, М. (2012). Аналітичний звіт за результатами дослідження «Оцінка чисельності груп високого ризику інфікування ВІЛ в Україні» станом на 2012 рік.

2. Маймулахин, А., Касянчук, М., & Лещинский, Е. (2009). Однополое партнёрство в Украине: отчёт о проведённом исследовании.

3. Касянчук, М. Г., Лещинский, Е. Б., Дебелюк, М. И., Довбах, А. В., & Варбан, М. Ю. (2009). Экспериментальное изучение эффективности привлечения клиентов в МСМ-проекты через социальные онлайн-сети: отчёт по результатам операционного исследования.

4. Украинское ЛГБТ-движение, 25. (2015).

5. Kasianczuk, M., Sheremet, S., & Trofymenko, O. (2020). Status of same-sex partnerships in Ukraine. Sociology: Theory, Methods, Marketing, № 3, 143–166. https://doi.org/10.15407/sociology2020.03.143

6. Касянчук, М., Трофименко, О., Білоус, Є., & Сазонова, Я. (2017). Моніторинг поведінки та поширення ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс з чоловіками (національна частина).

7. Большов, Є. С., Касянчук, М. Г., & Трофименко, Л. В. (2014). Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління: аналітичний звіт за результатами біоповедінкового дослідження 2013 року.

8. Большов, Є. С., Касянчук, М. Г., Лещинський, Є. Б., Трофименко, Л. В., & Шваб, І. А. (2012). Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління (аналітичний звіт за результатами біоповедінкового дослідження 2011 року).

Читать далее

Динаміка змін чисельності ЧСЧ України внаслідок війни

Оцінки чисельності українських ЧСЧ стосувались періоду до початку масштабного російського вторгнення та повʼязаних з ним масивних міґрацій та загибелі людей. Також ці оцінки були привʼязані до демоґрафічної статистики загального населення, яка не є під час війни релевантною. Саме тому дані для оцінки того, що сталось з чисельністю українських гомо- та бісексуальних чоловіків після 24 лютого 2022 р., є дуже обмеженими.

Фактично, вони зводяться до чисельності користувачів сайтів і мобільних застосунків для знайомств, а серед них, нажаль, відкрито доступними є тільки дані сайту Bluesystem.world (який, хоч і орієнтований на російськомовну авдиторію, проте працює з Ізраїлю, де також мешкає його власник). Дані Hornet та Grindr (канадський та американський мобільні застосунки відповідно) є з комерційних причин закритими, хоч і через привʼязку до ґеопозиції користувачів вони могли б бути більш точними.

В ході оцінок чисельності ЧСЧ України з 2011 по 2023 рр. безпосередньо з Bluesystem.world фіксувалось число профілів користувачів цього сайту (містить сексуально-відверті матеріали) по найбільших містах України, таким чином було отримано низку часових рядів, які представлено на Рис.

Видно, що до 2017 р. всюди, крім Донецька, спостерігався значний ріст числа зареєстрованих користувачів, який дещо сповільнився в період з 2017 по 2022 рр. Після початку повномасштабного російського вторгнення в більшості міст (винятки — Севастополь, Сімферополь і Черкаси) кількість профілів або впала, або припинила ріст. Проте особливо сильним було падіння в містах, окупованих у перші дні вторгнення — Херсоні (з 608 у грудні 2021-го до 264 у грудні 2022-го, себто на 57%) та Маріуполі (443 та 148 відповідно, себто на 67%) (Маріуполь було фізично знищено під час штурму, а населення скоротилось з 449 тис. до приблизно 100 тис.). Характерним є також те, що на Заході країни (Львів, Івано-Франківськ), який вважався більш безпечним у зіставленні з прифронтовими Дніпром і Запоріжжям і, таким чином, міґраційно-привабливішим, помітного збільшення числа користувачів Bluesystem.world не зафіксовано.

Перш ніж обговорювати отримані результати, слід вказати, що згідно з правилами (доступні російською через сам сайт) неактивні профілі, себто такі, куди користувач не заходив один місяць, автоматично видаляються.

Отже, зниження числа профілів після початку масштабного вторгнення може бути гіпотетично пояснене трьома причинами — а) загальне зниження популярності такого способу знайомств (користувачі перетікають на мобільні застосунки), б) падіння в користуванні сайтом в українському сеґменті через російськомовний інтерфейс та орієнтацію контенту на російських користувачів (суто комерційні причини — авдиторія росії для реклами суттєво більша за авдиторію України), в) зменшення чисельності ЧСЧ міст України через повʼязані з війною причини — міґрація, служба у війську чи загибель.

Загальне зниження популярності знайомств через інтернет-сайти, здається, дійсно має місце, адже дані показують, що після 2017 року ріст числа користувачів став повільнішим у всіх містах за винятком Донецька, який на той час вже був окупованим і біля якого тривали активні бойові дії. Так, для Києва чисельність профілів з 2013 по 2017 рр. збільшилась в 1,7 раз (з 2954 до 5020 відповідно), тоді як з 2017 по 2021 — тільки в 1,1 (з 5020 до 5664). Для Дніпра за ті самі періоди коефіцієнти зростання були відповідно 1,8 та 1,2; для Маріуполя — 3,0 та 1,6 тощо. Проте, одночасне падіння в усіх містах, для яких є дані, у числі профілів, яке сталось 2022 року, навряд чи може бути повʼязане зі змінами популярності цього способу знайомств — якби це було так, то зростання було б ще повільнішим або спостерігалося б певне плато, після якого зменшення було б таким же повільним, як до того зростання (подібно до того, як виглядає динаміка Дніпра, Львова, Сімферополя і Севастополя).

Падіння в користуванні сайтом в українському сеґменті через російськомовний інтерфейс та орієнтацію контенту на російських користувачів, себто причини, які умовно можна назвати «патріотичними» або «протестними», також не можна відкидати, однак наведені дані свідчать радше про те, що вони не відіграють суттєвої ролі. По перше, сам сайт позначає окуповані території як українські (в тому числі Донецьк і Луганськ) — іншими словами, демонструє якщо не проукраїнську, то принаймні нейтральну, відповідну міжнародному праву позицію. По друге, якби падіння було протестним, то воно яскравіше проявилось би на неокупованій частині, зокрема в Києві, Львові, Івано-Франківську чи в прифронтовому Дніпрі. Натомість у Львові та Дніпрі спостерігається стабілізація (1093 в 2021 р. та 1105 в 2022-му для Львова, 1577 та 1555 відповідно для Дніпра), у Києві та Івано-Франківську — невелике зменшення (на 10% та 6% відповідно).

З Рис. видно, що особливо різким було падіння в окупованих 2022 р. Маріуполі та Херсоні (на 67 і 57%) і дещо меншим, хоч все одно значним, — у прифронтових Запоріжжі (15%), Миколаєві (26%) та Харкові (34%). Ці дані указують на те, що найбільш значущою причиною зміни в кількостях профілів сайту знайомств була війна та повʼязані з нею масові міґрації (себто зміни в ґеоґрафічній привʼязці профілів), мобілізація чоловіків (в армії вільного часу та можливостей відвідувати сайт стає суттєво менше, профіль може бути автоматично видалений через неактивність) чи їх загибель (так само, за місяць некористування профіль видаляється). Недоступність інтернету на окупованій території теж могла би вплинути, але в Херсоні весь час окупації інтернет був.

Прямим підтвердженням звʼязків між війною та кількістю профілів служить також однакові зміни чисельності населення і числом користувачів сайту знайомств у Маріуполі та Херсоні. Так, протягом 2022 р. населення Маріуполя зменшилось приблизно на 77%, а кількість профілів — на 67%, населення Херсона впало приблизно на 79% , а кількість профілів — на 57%. Більш того, в Херсоні, який після звільнення постійно страждає від обстрілів, падіння триває, тоді як в Маріуполі, який, будучи в умовному тилу, не зазнає масованих атак і населення якого збільшується через масовий імпорт росією робочої сили з республік Середньої Азії, число користувачів Bluesystem.world почало у 2023 р. збільшуватись.

Непрямим підтвердженням важливості воєнних причин служить динаміка Донецька, Сімферополя і Севастополя. В Донецьку бойові дії тривають з 2014 р., а місто реґулярно зазнає артилерійських ударів. Відповідно, коли в інших містах України (в тому числі окупованих, але «мирних» містах Криму) число користувачів сайту активно росло (2013–2017 рр.), в Донецьку воно падало і станом на 2023 р. стало навіть меншим, ніж було 2011 р. (єдиний випадок із усіх розглядуваних міст).

Таким чином, аналіз викладених даних свідчить, що попри зміни в популярності способів знайомств, основним драйвером змін у числі користувачів сайту знайомств Bluesystem.world і, відповідно, у чисельності ЧСЧ є причини, безпосередньо повʼязані з російським вторгненням та окупацією частини українських територій.

Читать далее

Депресія українських ґеїв та бісексуалів під час епідемії COVID-19

Під час епідемії (як першої, 2020 р., так і другої, 2021 р., хвилі) в Україні було проведено два дослідження, які зокрема зачепили питання вираженості депресивної симптоматики серед ЧСЧ. Докладно результати можна глянути за посиланнями в кінці цієї статті. Тут я покажу два цікавих ґрафіки із цих робіт.

Під час першої хвилі загалом в Україні було зібрано 820 відповіді (онлайн-анкета, яку заповнювали користувачі застосунку «Hornet»). Середній вік респондентів 31 рік (мінімум 18, максимум 85 років). Половина респондентів (53%) є мешканцями Києва або великих міст. Більш ніж третина (38%) охарактеризувала свій соціально-економічний статус як вищий від середнього, приблизно стільки ж (33%) вважають, що їхні доходи дозволяють на доброму чи дуже доброму рівні задовольняти основні потреби, а в 27% опитаних загальний дохід родини достатній, щоби легко звести кінці з кінцями. Половина (50%) мають закінчену або незакінчену вищу освіту. Більшість ідентифікували себе як гомо- чи бісексуальні чоловіки (70%) та цис-ґендерні особи (69%), решта обирали інші варіанти трансґендерної ідентичності. Близько 7% вказали, що вони належать до етнічних меншин, а 5% є імміґрантами. 66 учасників (8%) указали, що зараз живуть з ВІЛ. Обмеження особистої свободи, які було запроваджено владою у зв’язку з карантином, торкнулися 69% опитаних. Загалом у 17% респондентів нема крім власного помешкання бодай мінімального місця (балкону, городу тощо), де можна бути під час карантину на свіжому повітрі.

Від початку коронавірусної кризи самотніми гостро себе відчували 28% опитаних. Разом з тим, частота суїцидальних думок не відрізнялась до та під час епідемії COVID-19, а третина (36%) ЧСЧ мали джерела надії, душевних сил і комфорту.

Щодо стану ментального здоров’я загалом, то 20% опитаних повідомили, що відчували депресію протягом більшої частини попередніх 2 тижнів, 21% — мали відчуття тривоги, 18% повідомили про слабкий інтерес і 11% не могли контролювати занепокоєння. Ці чотири змінні утворюють шкалу ментального здоров’я PHQ-4 [255], в якій більший бал відповідає більшій частоті прояву симптомів розладу, а отримане середнє значення 4,9 (95% ДІ: 4,6–5,2) указує, що опитані в цілому мають слабко виражені симптоми депресивних і тривожних розладів.

Дані свідчать, що значущі відмінності у вираженості симптомів депресивних і тривожних розладів існують тільки між опитаними різного соціально-економічного статусу — у респондентів з меншими прибутками, чи в тих, хто втратив роботу, відчув зменшення зарплати або мусив обмежити своє харчування через епідемію, вираженість депресивних та тривожних розладів лежить в діапазоні помірних проявів, при яких вже існує нагальна потреба в зверненні по спеціалізовану медичну допомогу. Разом з тим, інші (неекономічні) ознаки уразливості (старший вік, належність до етнічних меншин або імміґрантів, низька освіта, ВІЛ-статус, сексуальна орієнтація та ґендерна ідентичність) не продемонстрували значущих зв’язків з вираженістю депресивних і тривожних розладів під час першої хвилі COVID-19 в Україні.

За даними інших країн епідемія COVID-19 збільшила поширеність суїцидальних намірів та спроб серед чоловіків, а також відчутно погіршились показники душевного здоров’я серед загального населення. Проте наші дані не демонструють цього — згідно із самозвітами частота суїцидальних думок під час першої хвилі епідемії не відрізнялась у ЧСЧ від допандемійного періоду. Такі парадоксальні результати — попри обмеження фізичної свободи, які призвели до економічних втрат і зниження життєвого рівня (на прикладі кількості доступного харчування), рівень депресії та тривожності не вийшов за межі помірних відхилень від норми — можуть бути зіставленні з іншим дослідженням ЧСЧ в Україні, виконаним оффлайн 2021 року, яке продемонструвало, що під час поширення варіанту коронавірусу «омікрон» виміряні за допомогою шкали PHQ-9 рівні депресії та тривожності лежали в межах слабких відхилень від норми.

Джерела даних і література

Касянчук М. Прояви соціальної нерівності в зв’язку з епідемією COVID-19 серед чоловіків, що мають секс з чоловіками, і трансґендерних людей в Україні: результати опитування користувачів мобільного застосунку «Hornet» // Український соціум. — 2023. — № 3 (86). — С. 66–86.

Kasianchuk M. et al. Report on the Biological and Behavioral Survey among Men who have Sex with Men 2021 / M. Kasianchuk, I. Titar, S. Salnikov, S. Ohorodnik, R. Kulchynska, Ya. Sazonova, I. Andrianova, O. Sheiko, S. Sichkar, O. Trofymenko. — Mariupol, Kyiv: State Institution «Public Health Center of the Ministry of Health of Ukraine». — 2023. — 108 p.

Читать далее

Мовний ексцес російськомовних ЧСЧ Естонії

В Естонії три різних організації (Інститут розвитку здоров’я, ЕКОМ та ЕМІС) протягом 2010–2017 років опитували гомо- та бісексуальних чоловіків (далі — ЧСЧ) стосовно сексуального здоров’я. Проте анкети цих інтернет-досліджень містили деякі порівнювані питання, зокрема про внутрішню гомонегативність (далі — ВГ). У цьому матеріалі я, базуючись на розрахунках моїх колег (Олексій Шестаковський, Liidia Lõhmus, Kristi Rüütel), покажу один цікавий факт, який стосується того, як вплив відмінних за мовою інформаційних просторів Естонії позначився на ментальному здоров’ї ЧСЧ цієї країни.

Як видно з ґрафіку, вибірки всіх опитувань були невеликими, а досяжний розмір вибірки з часом зменшувався (з 612 у 2009 році до 77 у 2017 році). Деякі респонденти не були включені до аналітичних вибірок через пропущені значення (від 14% у 2013 році до 55% у 2017 році). Таким чином, статистична потужність отриманих результатів була невисокою, а довірчі інтервали широкими. Загалом рівень ВГ опитаних ЧСЧ протягом восьми років (2010–2017) залишався стабільно низьким (1,4–1,8 за шкалою від 0 до 6) без статистичної різниці між результатами опитувань.

Так само стабільним залишався рівень ВГ в розбивці значень за тими соціодемоґрафічними змінними, які були однаково сформульовані в аналізованих опитуваннях (вік, місце проживання, сексуальна орієнтація, наявність і тип постійного партнера). Єдиний виняток — мова респондента (наступний ґрафік).

Як видно, в дослідженні 2013 р. російськомовні ЧСЧ відрізнялись настільки сильно від естономовних, що навіть попри малу наповненість російськомовної підвибірки (N = 23) їхня більша внутрішня гомофобія стала помітною. В інші роки (до та після 2013-го) таких відмінностей не було. На цей період припадає процес прийняття Парламентом Естонії Закону про спільне проживання (09.10.2014 р.), якому в російській федерації передував Закон про внесення змен у статтю 5 ФЗ «Про захист дітей від інформації, що шкодить їхньому здоров’ю і розвитку» та окремі законодавчі акти РФ з метою захисту дітей від інформації, що пропагує заперечення традиційних сімейних цінностей (т. з. «Закон про ґей-пропаґанду», 27.06.2013).

Регулярні репрезентативні опитування, проведені в Естонії Центром прав людини, показують, що щодо ставлення до ЛГБТ населення країни стабільно різко розділене за мовною ознакою. З іншого боку, спираючись на те, що антигомосексуальна риторика є частою частиною консервативного антиєвропейського дискурсу як в самій Естонії, так і в сусідній росії, закономірно припустити, що причиною відмінностей між естоно- та російськомовними можуть бути гострі суспільні дебати, які супроводжували російськомовний інформаційний простір при обговоренні планів російської федерації заборонити т. з. «пропаганду гомосексуальності» (2011–2013 рр.), а також ті, що розгорнулися перед ухваленням парламентом Естонії в 2014 році Закону про реєстроване партнерство. Водночас, прийняття Естонією Закону про спільне проживання в 2014-му могло дещо нормалізувати ставлення до гомосексуальності в країні і таким чином знизити ВГ російськомовних ЧСЧ до такого рівня, коли її відмінності від ВГ естономовних респондентів знову стали статистично незначущими.

Читать далее

Ставлення населення Таджикістану до гомосексуальности, 2005 рік

На жаль, кількісних даних, які б показували ставлення населення Таджикістану до ЛҐБТ-проблематики, надзвичайно мало. Хоч міжнародні наукові проєкти на кшталт WVS включають таджицьку вибірку, однак питання, пов’язані з ЛҐБТ, таджицька частина масивів не містить (дослідницька команда пояснює це тим, що респонденти відмовляються відповідати на пов’язані з ЛҐБТ питання або взагалі припиняють участь у дослідженні). Інший науковий проєкт, Центрально-азійський барометр (https://www.ca-barometer.org), який реалізує з 2017 р. двічі на рік репрезентативні опитування населення всіх пост-радянських країн Центральної Азії, теж не включає в анкету питання з ЛҐБТ-проблематики. Єдине, що мені вдалось знайти, — опитування 2005 року в рамках Азійського барометра, який пропонував своїм респондентам (дорослі віком від 20 до 59 років) визначитись зі ставленням до твердження «Гомосексуальність є виправданою» за шкалою від 1 — ніколи до 10 — завжди. Дослідження охопило всю територію країни, включно з Гірсько-Бадахшанською автономною областю (ГБАО).

Як видно з ґрафіку, в цілому тільки абсолютна меншість була згодна із запропонованим твердженням, тоді як переважна більшість схилялась до полюсу різкого заперечення (середнє 2,84), при цьому відмінностей між чоловіками і жінками не було.

Натомість існують суттєві реґіональні відмінності — столиця країни та її Північ (досить урбанізована та багата Соґдійська обл. з найбільшим її містом Худжанд межує з Узбекістаном і Киргизстаном) характеризувались майже нейтральним ставленням до гомосексуальності, тоді як аґрарні Південь, Центр (РРП — райони республіканського підпорядкування) та, особливо, ГБАО (слабкорозвинений Схід країни), які межують з Афганістаном, були найбільш консервативними. Крім того, є яскраві відмінності між різними віковими ґрупами — старші менш схильні приймати гомосексуальність, ніж молодші.

Джерела даних

Inoguchi, Takashi. AsiaBarometer, 2005. Ann Arbor, MI: Inter-university Consortium for Political and Social Research [distributor], 2022-02-24. https://doi.org/10.3886/E149101V5

WWS: https://www.worldvaluessurvey.org/WVSOnline.jsp

Читать далее

Індекси

Якщо подивитись на деякі індекси, пов’язані з якістю життя, (а в них я брав ті країни, де я частіше буваю чи які поруч), то помітні цікаві речі.

Індекс людського розвитку (2018). На першому місці (в комплексі за очікуваною тривалістю життя, освітою та доходом на душу) Норвеґія, на 30-му Естонія, на 88-му Україна. Фінляндія — 12-те, Польща — 32-ге. Литва — 34-те, Латвія — 39-те. Від України навіть бідна Ґрузія вище — на 70-му, а прасті-господі РФ з Білоруссю ще вище — на 49-му і 50-му відповідно. На останніх місцях (188-ме і 189-те) — Центрально-Африканська республіка та Ніґер.
https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_Human_Development_Index

Індекс ґендерної рівности (2020). На першому місці (себто жінки та чоловіки не мають великих відмінностей у можливостях і якости життя) — Ісландія, друге та третє — наші сусідки, Норвеґія та Фінляндія відповідно. Естонія — на 26-му місці, Україна — на 59-му. Де інші країни нашого реґіону? Латвія — 11-те, Литва — 33-тє, Білорусь 29-те, Польща — 40-ве, РФ — 81-ше. Найгірша ситуація (останні місця, 152-ге і 153-тє) — в Іраку та Йемені.
http://www3.weforum.org/docs/WEF_GGGR_2020.pdf

Частота самогубств (2016). На першому місці — Росія (48.3 на 100 тис. населення), далі йде, як не дивно, Литва (47.5), потім Білорусь (39.3), Україна — на четвертому місці (34.5), потім Латвія (31.0) і Естонія (25.6). Фінляндія в цьому спискові — найблагополучніша (20.8).
http://gamapserver.who.int/gho/interactive_charts/mental_health/suicide_rates/atlas.html

Отже, загальна тенденція виглядає так, що з півночі на південь та із заходу на схід життя погіршується.

Ще один індекс — загальної реліґійности населення (2017). На першому місці — Румунія (55% «високореліґійних» дорослих), на останньому, 34-му, — Естонія (7%). Польща — восьме місце, Україна — 11-те, Білорусь — 13-те, Литва — 16-те, РФ — 20-те, Латвія — 23-те, Фінляндія — 25-те. https://www.pewresearch.org/fact-tank/2018/12/05/how-do-european-countries-differ-in-religious-commitment
Читать далее

Terminaator: Neitsi Maariast kuni kuninganna Ištarini

Mõnikord, kui oled sinisel lehel, siis hakkab nii igav, et tahaks kuhugi välja minna, näiteks kinno. Nii et valisime ühe kerge filmi, ilma draamade ja maailma probleemideta, tüüpilise pop-kultuuri linateose, ostsime piletid ja läksime. See oli «Terminaator: sünge saatus».



Ulmelisel seiklussarjal «Terminaator» on pikk ajalugu, mis algas 1991. aastal. Ma mäletan hästi, kui tol ajal, muidugi illegaalset, esimest Terminaatori koopiat demonstreeriti meie kaabeltelevisiooni kaudu. See film, nagu hiljem Matrix, ühendas endas tuleviku katastroofi, pingelise võitluse praeguses, halastamatuse, tõelise kompromissitu robotikurjuse, ning inimliku headuse, dünaamilise süžee ja ilusad tegelased. Praegu ekraanidel on ilmunud juba kuues film ning ma arvan, et on väga huvitav jälgida, kuidas muutusid peategelased, nende kujutamine peaaegu kolmekümne aasta vältel.

Niisiis, mis me nägime esimeses Terminaatoris? Tulevikus robotid alustasid ülestõusu ja hakkasid inimesi hävitama, John Connor (pöörame tähelepanu: J. C. on nagu Jesus Christ) suutis inimkonda konsolideerida ja võita masinad, aga need jõudsid minevikku Terminaatori saata, kelle ülesanne on Johni ema leida ja hävitada, et inimkonna päästja ei sünniks. Muidugi, žanri seaduste järgi, kogu film Sarah, Johni tulevane ema, peab põgenema, tema kaitsja saab Johni isaks ning lõpuks Terminaator likvideeriti, kuid enne likvideerimist Arnold Schwartzenegger Terminaatori rollis lausub oma kuulusad sõnad: «I’ll be back»…

See süžee muutus järgmistes filmides, aga selle sisu (terminaatorid tulevikust püüavad Johni, kellest saab inimkonna päästja, likvideerida, ta ema ning kaitsjad päästavad päästjat) jäi muutumatuks. Ilmselgelt, et selle faabula allikas on evangeelne jutt Neitsi Maariast, kes sünnitas maailma päästja, aga pidi põgenema kuningas Herodese sõjameeste eest, et päästa päästjat. Ent viimases filmis oli kõik teisiti, toimusid radikaalsed muutused!

Terminaator siiski tapab Johni, aga tema asemel ilmub Daniella ehk Dani, kes ei sünnita päästjat, vaid ise saab päästjaks. Uus terminaator tulevikust on ikka mees, aga Danil on kaks kaitsjat, mõlemad on naisterahvad — vana Sarah, kes pärast poja surma jahib terminaatoreid ja noor Grace, tulevikust saadetud küborg. Natuke hiljem ilmub veel üks kaitsja — kõige esimene T-800, mis «was back» (loomulikult teda mängib vana Arny), teises filmis tema oli reprogrammeeritud heaks ja nüüd, kolmekümne aasta pärast, ta hoolitseb oma naise ja poja eest. T-800 ütleb, et naine ei tea, et ta on robot, nendel ei ole füüsilist lähedust, aga naine teda hindab, sest ta vahetab virtuooslikult lapsel mähkmeid ning ta omab suurepärast huumorimeelt.

See on tõesti teine sisu! Neitsi Maaria asemel, kes on oluline ainult oma poja seoses ja keda aitavad ning kaitsvad mehed, ilmub kuninganna Ištar, kes oli ühest küljest kogu inimkonna ema ja samastub Vanas Roomas Venusega, aga teisest küljest ta oli jumalanna-sõdalanna ehk Diana roomlastel (pöörame jälle tähelepanu: Daniella nime esimene täht, D., on samasugune kui Dianal — see nipp on juba kasutatud John Connori juhul). Sellepärast Diana ehk Ištar oli ka neitsilikkuse kaitsja, tema kaaslased filmis on naisterahvad ja mees, kellel pole võimalust oma naisega füüsiliselt elada ehk kastraat. Teised mehed filmis on negatiivsed tegelased, kaasa arvatud uus Terminaator.

Miks on kõik see nii tähtis? Eks ikka stsenaristide ja režissööride fantaasia võib lõputu olla! See võib küll olla tõsi, aga filmid saavad populaarseteks ainult seejärel, kui nad hästi peegeldavad ühiskonna elu. Praegused naised on mitte ainult emad, vaid ka tegijad, sõdalannad, kangelannad, nad ei sünnita maailma päästjaid, vaid ise saavad päästjateks. Neitsi Maaria sai kuninganna Ištariks.

Читать далее

Postimehe uuring

Soovin jagada teiega mõtteid, mis mul tekkisid Postimehes ilmunud artiklit lugedes, milles kirjutati ukrainlastest Eestis. Võin öelda, et see on üha aktuaalsemaks muutuv teema — ukrainlaste kogukond Eesti ühiskonnas.

Ühest küljest on see päris oluline, sest massimeedia kujundab avalikku arvamust ning uudiste hinnangud saavad poliitikute tegevusi juhtida. Näiteks töömigrantide küsimus — kas on vaja majanduslikus mõttes kasutada inimesi välismaalt või nende tööjõud on liiga suur risk? Sellele küsimusele vastus toob kaasa üpris konkreetse töömigratsioonikvoodi.

Teisest küljest on see aga küllalt praktiline küsimus meie jaoks: mida me võiksime või isegi peame tegema, et seda avalikku arvamust muuta?

Arvasin, et oleks kindlasti pidanud väikese uuringu tegema. Ma võtsin välja kõik Postimehe artiklid oktoobris (esimesest kuni kolmekümne esimeseni) nii eesti kui vene keeles, mis sisaldavad “ukrain*” või “украин*” sõna (* tähendab, et siin oleks kõik võimalikudvariandid: “Ukraina”, “ukrainlane” jne). Kokku oli 176 uudist, neist 70 eestikeelset ja 106 venekeelset. Siis ma arvutasin, mitu artiklit/uudist sisaldavad teisi võtmesõnu nagu “migrant” või “Sentsov”.

Minu tulemused on sellised (piltel on kogu aasta tulemused okroobrist 2017 kuni oktoobrini 2018): 1) venekeelsetes artiklites on rohkem negatiivseid hinnanguid Ukraina ja ukrainlaste kohta võrreldes eestikeelsete artiklitega (27 ja 17% vastavalt); 2) venekeelsetes artiklites kirjutatakse sagedamini ukraina töömigrantidest, kui eestikeelsetes (11 ja 3% vastavalt), kusjuures venekeelsed hinnangud on peamiselt negatiivsed.

Читать далее

Про реальне та віртуальне

У повісті «История одной маленькой войны» Олексія Аляскіна (пошукайте ґуґлом) є твердження, що плішка тоді буяє життям, коли місто досягає мільйона — він цю емпіричну закономірність називає «плішечною константою». А що таке плішка? Форма існування спільноти, специфічна, малоприємна, брудна, але то все антураж — механізм буде універсальним для будь-яких спільнот, як реальних, так і віртуальних.

А тепер поговорімо про аналоґії. Перед моїми очима багато різних віртуальних спільнот — як діяспорально-еміґрантських на кшталт «Українці в Естонії», так і конкретно-цільових, напр. Орґкомітет нацконференції. Думаю, що ви також зможете пригадати свій досвід віртуального спілкування в таких ґрупах.

Перше, що можна сказати: вони відрізняються чисельністю членів — від кількох сотень, а інколи і тисяч, до десятка осіб.

Друге, вони, очевидно, відрізняються гомоґенністю — від об’єднання майже випадкових персон, які не мають спільної мети (але, можливо, мають якусь спільну потребу), аж до спільної праці ретельно відібраних однодумців із сильною мотивацією на досягнення чітко окресленого результату.

В обидвох випадках можливе як буяння життя у ФБ-ґрупі, так і могильна тиша. Очевидно, що для ґруп з людьми без чіткої спільної мети запорукою жвавого та стабільного існування є якраз їхня чисельність (суто емпірично можу сказати що це десь понад 600 осіб — чим ближче до тисячі, тим краще). Натомість для ґрупи з метою, орієнтованої на досягнення конкретного результату, чисельність навпаки не має бути надто великою — до 50, бо інакше з’являються сачки.
Читать далее

Із класиків

Є така книжка «Соціальне конструювання реальності». Так от, один з прикладів того, як, на думку авторів, будується соціум, викладено на незвичному для пересічного читача матеріалі. Насолоджуйтесь!

«для коллектива, в котором институционализирован гомосексуализм военных, упрямая гетеросексуальность индивида сразу делает его кандидатом для терапии — не только потому, что его сексуальные интересы представляют очевидную угрозу боевой эффективности данного подразделения воинов-любовников, но также потому, что его отклонение имеет психологически подрывной характер для спонтанной мужественности остальных. Ведь кто-нибудь из них, вероятно, „подсознательно“ может испытывать искушение последовать его образцу. На более фундаментальном уровне поведение девианта бросает вызов социальной реальности как таковой, ставя под угрозу принимаемые за само собой разумеющиеся когнитивные („зрелые мужчины по природе любят друг друга“) и нормативные („зрелым мужчинам следует любить друг друга“) оперативные процедуры. Безусловно, девиант предстает и как живое оскорбление богов, которые так любят друг друга на небесах, подобно тому, как преданные им делают это на земле. Такое радикальное отклонение требует терапевтической практики, имеющей здравое обоснование в терапевтической теории. Должна иметься теория отклоняющегося поведения (то есть „патологии“), которая объясняла бы такое шокирующее состояние (скажем, предположением об одержимости бесами). Необходима и система диагностических понятий (некая симптоматология с соответствующими навыками ее применения при разбирательстве), которая в оптимальном случае не только позволяет классифицировать острые состояния, но также обнаружить „скрытую гетеросексуальность“ и быстро воспользоваться превентивными мерами. Наконец, должна иметься концептуализация процесса лечения (скажем, каталог техник экзорцизма с адекватным теоретическим обоснованием)»

Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. — М.: “Медиум”, 1995. — 323 с.

Читать далее

Тендер на контент-аналіз

[Тендер закінчено] Шукаю соціолога, який опрацює базу кількісних даних про публікації української ЛГБТ-преси за 20 років її існування та напише гарну книжку з результатами цього аналізу. Від мене — база даних (csv або ods-файл), гідна оплата, допомога та верстання. Від вас — CV, фінансова пропозиція (кількість повних робочих днів і ціна дня в грн) та чіткий графік робіт. Комплект документів чекаю до 24:00 (Київський час) 15 січня 2017 р. на адресу maxim.kasianczuk@gmail.com (тема листа: «Контент-аналіз ЛГБТ-ЗМІ України»).

Обсяг робіт (для довідки):

а) почистити надану базу закодованих публікацій
б) за записами, що дублюються, обчислити збіжність (наскільки питання однаково розумілося різними кодувальниками — для цього є спеціальний статистичний коефіцієнт)
в) описати інструментарій (веб-форму перевести в текстовий файл) та упорядкувати протокол
г) провести огляд англомовної літератури з теми (зображення ЛГБТ у видання самої ЛГБТ-спільноти)
д) зробити одномірки та коротко описати їх
е) провести багатовимірний аналіз
ж) написати обговорення результатів

Тендер закінчено: висловили цікавість 5 претендентів (-ок), відібрано к. соціол. н. С. К. (м. Київ).

Читать далее

Депрессия и война

Молодые геи и бисексуалы временно-оккупированной территории (Донецк) демонстрируют бОльший уровень депрессии по сравнению с теми, кто живёт на подконтрольной Украине территории. Это показывают предварительные результаты опроса, проводимого Межрегиональным центром ЛГБТ-исследований «Донбас-СоцПроект», охватившего 720 респондентов — псевдослучайная выборка (RDS) гомо- и бисексуальных мужчин в возрасте от 16 до 28 лет, проживающих в Донецке, Мариуполе, Львове, Чернигове и Кривом Роге.
Читать далее

Коммуникация бисексуальных мужчин с партнёр(ш)ами как фактор уменьшения риска ВИЧ

Текст тезисов доклада на конференции: Современные подходы к продвижению здоровья : Мат-лы V Международной научно-практической конференции (Гомель, 15–16 мая 2014 г.). Вып. 5 / Минздрав Респ. Беларусь, УО “Гомельский государственный медицинский университет”. — Гомель : ГомГМУ, 2014. — С. 118–120.

Нормативное поле Украины определяет мужчин, имеющих секс с мужчинами (МСМ), как одну из ключевых уязвимых групп [1]. Несмотря на данные [2] о заметной доле МСМ с опытом гетеросексуального брака (5%) или практикующих секс с женщинами (25% в течение 6 мес.), по-прежнему в Украине нет программ, сфокусированных на потребностях бисексуальных мужчин и их партнёрш, поскольку дизайн существующей профилактики стандартизирован. Лучшие практики UNAIDS предусматривают социальную работу не только с ключевыми группами, но и «с вопросами, касающимися других затронутых эпидемией групп населения (жёны, партнёрши, другие члены семьи)» [3]. Именно поэтому по заказу МБФ «Международный Альянс по ВИЧ/СПИДу в Украине» мы провели исследование бисексуальных мужчин и их партнёрш, часть его результатов составит материал этой публикации.

Методы. Кросс-секционный опрос мужчин, практиковавших сексуальные контакты с мужчинами и женщинами, проведён в 2013 г. в Запорожье, Киеве, Одессе, Харькове и Черновцах с использованием формализованный анонимной анкеты. Выборка (403 чел.) формировалась методом снежного кома (зёрнами были клиенты МСМ-сервисных общественных организаций); респонденты давали добровольное информированное согласие, а в конце опроса получали вознаграждение (приблизительно $5 в гривневом эквиваленте), дополнительное вознаграждение было предусмотрено за привлечение в опрос своих знакомых, соответствующих критериям участия.

Протокол и инструментарий основывались на Кодексе профессиональной этики социолога Социологической ассоциации Украины и Хельсинской декларации этических принципов для проведения исследований, получили одобрение Этического комитета ВБО «Институт исследования проблем политики общественного здоровья» (г. Киев). Анкета, кроме традиционных социодемографического и поведенческого блоков, включала апробированные шкалы гомофобии и ценностей, а также блоки семантического дифференциала.

Данные обрабатывались в свободном статистическом языке R.

Результаты. Средний возраст респондентов 30 лет (95% ДИ: 29–31). В отношении образования выделились две группы — со средним специальным (38%) и полным высшим (34%). 63% никогда не были в браке, дети у 29%, у 64% есть постоянный (-ая) партнёр(ша), средняя длительность отношений — 3 года.

За 6 мес. у респондентов, в среднем, было 3 секспартнёра и 2 партнерши.

При последнем анальном сексе с мужчиной презерватив или фемидом был на 86% тех, у кого такой секс был. Защищённый последний анальный секс с женщиной был у 82% имевших такие контакты за полгода. Однако при последнем вагинальном сексе презерватив или фемидом использовали 76% имевших такой секс в этот период. Следовательно, анальный секс (с мужчинами и женщинами) чаще (p = 0.001) бывает защищённым, нежели вагинальный.

Треть опрошенных принимала за 6 мес. участие в групповом сексе, среди них 36% — с мужчинами, 9% — с женщинами, прочие — с людьми обоих полов. Приблизительно шестая часть респондентов имела в течение 6 мес. опыт обмена постоянными партнёр(ш)ами с другими парами. При этом презерватив или фемидом использовали в последний случай свинга 72%.

В отношении поведения за последний месяц тех, которые практиковали проникающий секс и гомо-, и гетеросексуальный (358 чел.), можно разделить на три подгруппы: (1) полностью безопасное поведение (защитные средства всегда есть и с мужчинами, и с женщинами) — 54%; (2) частично безопасное поведение (защита всегда есть с мужчинами, но не с женщинами, или наоборот) — 20%; (3) полностью небезопасное поведение (защита спорадична с людьми обоих полов) — 26%. Подгруппы отличаются (p = 0.007) только тем, что в первой больше неженатых.

Т. о., данные указывают на бисексуальных мужчин как на группу-мостик эпидемии ВИЧ и позволяют считать их партнёрш уязвимой группой.

Коммуникация между партнёрами в отношении безопасного сексуального поведения может включать: (1) обсуждение с партнёром (-шей) сексуальности; (2) информирование партнёра (-ши) о других партнёр(ш)ах; (3) обсуждение стратегий уменьшения риска. Информированный (-ая) о рисках партнёр(ша) имеет возможность предпринять меры для защиты от сексуально-передаваемых инфекций, в частности ВИЧ. Следовательно, важно установить те факторы, которые могут быть связаны с большей открытостью респондента, готовностью обсуждать такой неоднозначный аспект свого поведения как гомосексуальность с сексуальными партнёр(ш)ами.

Половина опрошенных мужчин (49%) согласилась с утверждением «Я скрываю свои сексуальные склонности от партнёра (-ши)». Поскольку ответ бинарен, связанные факторы вычленялись с использованием логистической регрессии (табл. 1).

Основные факторы — возраст (его увеличение ассоциируется с большей открытостью), сексуальная ориентация (бисексуалы менее открыты в сравнении с теми, кто называет себя гомосексуалом, — возможная причина в том, что гомосексуалы ощущают свои отношения с женщинами как быстропроходящие, тогда как бисексуалы — как потенциально длительные), внутренняя гомофобия (с её уменьшением ассоциируется большая открытость — вероятно, с этим согласуется большая близость к полюсу «Не боюсь признаться любому (если спросит), что мне нравятся мужчины»), опыт группового секса одновременно с мужчинами и женщинами, готовность всегда действовать по-своему, а также удовлетворённость общением з партнёршей позитивно связаны с открытостью.

Таким образом, особое внимание социальные работники и психологи ВИЧ-сервиса, консультируя поведенчески бисексуальных мужчин, должны обращать на более молодых клиентов с высокими уровнями внутренней и субъективно-ощущаемой внешней гомофобии, с большей конформностью, не умеющих организовать коммуникацию с близкими людьми, — именно эта группа сознательно или нет подвергает большему риску своих сексуальных партнёров.

Таблица 1. Факторы, ассоциированные с открытостью в отношении своей гомосексуальности (зависимая переменная — ответы на «Скажите, согласны ли Вы с таким утверждением 'скрываю свои сексуальные склонности от партнёра (-ши)'?»; выбор варианта «НЕ согласен» являлся событием, шансы которого расчитывались при действии представленных факторов), N = 403

Фактор	OR	AOR (95% ДИ)
Возраст, лет, p = 0.03
[непрерывная переменная]	1.0	1.2 (1.1–1.2)
«Каким термином Вы обычно описывате свою сексуальную ориентацию?» (ref. = 'гомосексуал или гей'), p = 0.02
бисексуал	0.2	0.2 (0.1–0.6)
гетеросексуал или натурал	0.2	0.5 (0.1–2.5)
другое	0.1	0.2 (0.0–2.7)
«Подумайте о последних 6 мес. Вы участвовали в групповом сексе в этот период? (групповой секс — когда всексуальном акте больше чем два партнёра) (ref. = 'нет'), p = 0.01
да, с мужчинами без женщин	1.9	1.8 (0.8–3.9)
да, с женщинами без других мужчин	3.4	3.6 (0.8–16)
да, с мужчинами и женщинами	3.3	3.3 (1.6–7.0)
«Подумайте о последних 6 мес. У Вас была практика обмена постоянными сексуальными партнёр(ш)ами с Вашими знакомыми (свингерство)?» (ref. = 'нет'),p = 0.06
да	1.5	0.5 (0.2–0.9)
Внутренняя гомофобия, p < 0.001
[шкала уменьшения выраженности]	1.3	1.2 (1.1–1.3)
Внешняя гомофобия, p < 0.001
[шкала увеличения выраженности]	0.9	0.9 (0.9–1.0)
Позиция на оси семантического дифференциала [шкала от 1 до 7]
«чаще всего поступаю так, как окружающие… всегда поступаю по-своему, не смотря на мнение окружающих», p = 0.04	1.2	1.2 (1.1–1.3)
«не боюсь признаться любому (если спросит), что мне нравятся мужчины …опасаюсь говорить первому встречному (если спросит), что мне нравятся мужчины», p < 0.001	0.8	0.8 (0.7–0.9)
«в целом я удовлетворён тем, как мы вместе с партнёршей проводим свободное время (напр., хобби, спорт, прогулки и т. п.) … меня абсолютно не устраивает то, как мы вместе с партнёршей проводим свободное время», p <  0.001	0.8	0.7 (0.6–0.9)
Примечания: OR — отношение шансов, AOR— приведённое отношение шансов, ДИ —доверительный интервал, ref. — референтная категория

1. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки» [Електронний ресурс] // Сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1026-17

2. Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління (аналітичний звіт за результатами біоповедінкового дослідження 2011 року) / Є. С. Большов, М. Г. Касянчук, Є. Б. Лещинський, Л. В. Трофименко, І. А. Шваб. — К., 2012. — 104 с.

3. ВИЧ и мужчины, имеющие половые контакты с другими мужчинами, в Азии и Тихоокеанском регионе. — UNAIDS, 2006. — С. 22.

Читать далее

Факторный анализ в R

Предположим, у вас есть большой набор утверждений (напр., «человек — это звучит гордо», «все люди — сёстры», «худой мир лучше доброй ссоры» и пр.), своё отношение к которым респонденты оценивали по одинаковому шаблону (напр., «согласен / не знаю / не согласен»). Можно, конечно, в статье дать таблички по каждому пункту, но можно попытаться найти что-то, что объединяет одну часть пунктов в более общую категорию, другую — в ещё одну категорию (безусловно, может оказаться и так, что ваши утверждения ничего не объединяет). Факторный анализ — это один из инструментов, который позволяет найти это общее, если оно там, конечно, есть.

Говоря более строго, если оценки двух и более пунктов коррелируют между собой, то логично предположить, что эта корреляция указывает на некий общий фактор (например, высокие оценки у школьников по алгебре и высокие оценки по геометрии скорее всего будут встречаться одновременно и указывать на хорошее абстрактное мышление и развитую логику). Факторный анализ помогает найти эти связи в массиве ваших данных.

Это одновременно сильное и слабое место. Сильное потому, что большой массив данных упрощается и его легче анализировать. А слабое потому, что сильная корреляция, как известно, не указывает на причинность и реальные связи — компьютер покажет вам нечто, но что это значит, насколько находка разумна и правдоподобна, судить только вам. Как написано в одной умной книге «to interpret the factors, which is more like voodoo than science».

Однако перейдём к примеру.

Итак, в 2013 г. Центр социальных экспертиз по заказу ВОО «Гей-Альянс Украины» опрашивал обычных людей (800 чел.) на предмет гомофобии (отчёт). Среди прочего, в опроснике фигурировали и пункты, к гомофобии прямого отношения не имеющие, напр. о доверии к разнообразным политическим и социальным институтам. Вопрос звучал так: «Какой уровень Вашего доверия к следующим социальным институтам? (Дайте один наиболее подходящий ответ по каждой строке)» с вариантами ответов «5. Совсем не доверяю — 4. Скорее не доверяю — 3. Трудно сказать, доверяю или нет — 2. Скорее доверяю — 1. Полностью доверяю». Список институтов, к которым респондент выражал своё отношение, таков:

1. Семье и родственникам
2. Соседям
3. Коллегам
4. Церкви и духовенству
5. Астрологам
6. Средствам массовой информации (телевидение, радио, газеты)
7. Политическим партиям
8. Налоговой инспекции
9. Милиции
10. Прокуратуре
11. Судам
12. Президенту
13. Верховной Раде
14. Правительству
15. Местным органам власти
16. Банкам
17. Страховым компаниям
18. Благотворительным фондам, общественным организациям

Как провести факторный анализ этих данных? (предположим, что таблица с ответами называется dovira)
Присоединяем массив:

>attach(dovira)

Вначале следует убедиться, что в загруженном массиве нет пропусков и ошибок ввода:

>which(is.na(dovira)==T)
integer(0)
>summary(dovira)
p1
Min. :1.000
1st Qu.:2.000
Median :2.000
Mean :2.711
3rd Qu.:4.000
Max. :5.000 ... ... ...


Как видим, всё в порядке (для того, чтобы не загромождать изложение, в выводе оставлен только первый вопрос).
Команда, выполняющая факторный анализ, входит в набор пакетов, устанавливаемых по умолчанию. Она очень проста:

>factanal(dovira,6)
Call:
factanal(x = dovira, factors = 6)

Uniquenesses:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
0.431	0.195	0.379	0.614	0.047	0.672	0.506	0.285	0.174	0.106	0.186	0.215	0.112	0.082	0.464	0.288	0.204	0.533

Loadings:

	Factor1	Factor2	Factor3	Factor4	Factor5	Factor6
1	-0.407	-0.324	0.489	-0.106	-0.213
2			0.879	0.131		-0.112
3			0.784
4		-0.128	0.540	-0.170		0.193
5	0.125	0.171		0.133	0.943
6	0.265	0.122	0.252		0.393	0.139
7	0.522	0.382		0.148	0.151	0.175
8	0.395	0.673	-0.119	0.204	0.182	0.131
9	0.329	0.817		0.181
10	0.297	0.865	-0.113	0.145	0.122
11	0.353	0.769	-0.104	0.277
12	0.805	0.320				0.111
13	0.853	0.318	-0.144	0.151	0.121
14	0.902	0.250			0.125
15	0.582	0.230		0.181		0.325
16	0.196	0.414		0.667	0.139	0.184
17	0.243	0.351		0.694	0.160	0.317
18	0.162	0.109		0.228		0.608

	Factor1	Factor2	Factor3	Factor4	Factor5	Factor6
SSloadings	3.662	3.399	2.079	0.324	1.275	0.765
ProportionVar	0.203	0.189	0.116	0.074	0.071	0.043
CumulativeVar	0.203	0.392	0.508	0.581	0.652	0.695

Test of the hypothesis that 6 factors are sufficient.
The chi square statistic is 257.27 on 60 degrees of freedom.
The p-value is 2.95e-26

Посмотрим на результаты.

Вначале в выводе повторяется отданная машине команда, потом идёт табличка «уникальностей», т. е. долей общей дисперсии, вносимых каждой переменной по отдельности. Следом мы видим таблицу нагрузок, в которой столбцы соответствуют коэффициентам корреляции отдельных переменных с выделенными факторами. Наконец, третья таблица — доля общей дисперсии, объясняемой каждым конкретным фактором и накопление этих дисперсий. Завершает вывод информация о тестировании гипотезы «выбранное число факторов достаточно для описания массива».

Наиболее важными являются таблицы нагрузок и долей объясняемой дисперсии.

Из последней видно, что в сумме 6 выделенных факторов объясняют 70% разброса данных, при этом первый фактор отвечает за пятую часть суммарной дисперсии, второй — 19%, третий — 12% и т. д.
Таблица нагрузок указывает, что в первом факторе объединены 7, 12, 13, 14 и 15 институция (коэффициенты корреляций больше 0.5), во втором — 8, 9, 10, 11, в третьем — 2, 3, 4 и т. д.

Попробуем интерпретировать результаты.

Фактор 1 объединяет доверие к политическим партиям, президенту, Верховной Раде, правительству и к местным органам власти. Иными словами, это доверие к политической сфере в целом.
Фактор 2 объединяет доверие к налоговой инспекции, милиции, прокуратуре и судам. Иными словами, это доверие к фискальным и силовым органам.
Фактор 3 объединяет доверие к соседям, коллегам и, неожиданно, к церкви и духовенству. Эти институции можно обобщить следующим образом — доверие к людям, с которыми респонденты встречаются лицом к лицу. В пользу этого говорит и корреляция с уровнем доверия к родственникам (она лишь ненамного ниже, чем произвольно избранный нами порог коэффициента корреляции 0.5).
Фактор 4 — это доверие к банкам и страховым компаниям, т. е. к финансовым учреждениям.
Фактор 5 стоит особняком — доверие к астрологам (других заметных корреляций нет).
Фактор 6 подобно предыдущему коррелирует только с уровнем доверия только к одной институции — благотворительные фонды и общественные организации.
Лишь одна институция не вошла в эти факторы — средства массовой информации (телевидение, радио, газеты). Доверие к ней приблизительно одинаково «размазано» по выделенным факторам.

Что нам дают эти результаты?

Если мы уровень доверия к социальным институтам усредним по факторам (т. е. для каждого респондента просуммируем баллы институций, вошедших в фактор, и поделим на число этих объединённых фактором институций), то получим картинку настроений украинцев в отношении отдельных элементов государства и общества:

Доверие к ...	Средний по фактору балл (шкала от 5 — не доверяю до 1 — доверяю)
людям, с которыми респонденты встречаются лицом к лицу	2.5
благотворительным фондами и общественным организациям	3.1
политической сфере в целом	3.4
астрологам	3.4
финансовым учреждениям	3.6
фискальным и силовым органам	3.6

Видно, что больше всего у респондентов доверия к людям, с которыми они встречаются лицом к лицу. А меньше всего доверия к фискальным и силовым органам, а также к финансовым учреждениям.

Последний аспект, который не может не вызвать вопросов: откуда мы знаем, что факторов нужно выделить именно 6. Самым, пожалуй, точным ответом будет — ниоткуда. Каждый раз, нужно экспериментировать, опираясь на здравый смысл. Во-первых, количество факторов не может быть большим, чем число переменных. Во-вторых, можно ориентироваться на суммарную объясняемую дисперсию, ибо нет смысла рассуждать о факторах, если они в совокупности не описывают хотя бы её половину (а умные люди рекомендуют добиваться по крайней мере 70%). В-третьих, нужно ориентироваться на возможность подобрать разумное объяснение полученным факторам.

В этом очерке мы не касались многих важных аспектов факторного анализа, напр. таких, как методы вращения. Наша цель состояла в том, чтобы в самых общих чертах продемонстрировать зачем нужен этот метод и как его использовать. Более глубокое знакомство, естественно, требует самостоятельной работы с руководствами и данными.

Литература

Teetor P. R Cookbook. — O’Reilly, 2011


Читать далее

Основные результаты Мониторинга СМИ Украины за 2012 г. (речь на 2-м Форуме разнообразия)

Сегодня здесь собрались разные люди. Это женщины и мужчины, ВИЧ-отрицатель­ные и ВИЧ-положитель­ные, люди с крепким здоровьем и нуждающиес­я в лечении, журналисты­ и их читатели, гомо- и гетеросекс­уалы... перечислят­ь отличия можно долго. Суть в том, что человек, не зная лично какую-то группу, начинает фантазиров­ать. В далёком прошлом думали, что за морем живут песьеголов­ые или одноногие. Когда я был маленький,­ меня пугали «цыганами,­ которые воруют детей». Но как только наш человек знакомится­ с другим, отличным от него, и вместо своих фантазий видит другого-но-обычного... тут начинается­ толерантно­сть. Не всегда и не сразу, но достаточно­ часто для того, чтобы это видела статистика­. Цель нашей встречи — увидеть друг в друге людей.

Есть и другая, связанная с первой. Что делает журналист?­ — рассказыва­ет о том, что произошло где-то, где нас нет. Этот рассказ может быть долгим, обстоятель­ным, или совсем кратким, поверхност­ным. Но он всегда будет нам давать возможност­ь прожить то, что находится далеко, увидеть тех, кого мы обычно не видим. Таким образом, журналисти­ка, если она профессион­альна, если она не пропаганда­ ненависти,­ также растит в людях человеков.

Простите, я, возможно, скатываюсь­ в лекционный­ тон. Я пытаюсь связать вместе наши цели и то внимание, которое три крупнейшие­ украинские­ ЛГБТ-организаци­и, уделили в 2012 г. средствам массовой информации­. Мы посмотрели­, как украинские­ СМИ отражали ЛГБТ-проблемати­ку, видели ли они людей или фантазиров­али о заморских песьеголов­цах?

И вот каковы результаты­.

За год в интернет-пространст­ве Украины появилось свыше 5000 публикаций­, затрагиваю­щих тему ЛГБТ. Из них 1900, т. е. приблизите­льно треть — экслюзивны­е, прочие же относятся к перепечатк­ам этих. В среднем, ежемесячно­ появлялось­ около 400 материалов­ в связи с ЛГБТ. Такой уровень интереса свидетельс­твует о значимости­ темы в медийном пространст­ве.

Каков же этот интерес? 80% публикаций­ либо нейтральны­ в оценках ЛГБТ-проблемати­ки (т. е. это просто новости — там-то случилось то-то), либо содержат сбалансиро­ванный набор оценок (т. е. авторы текстов дают слово и сторонника­м либерализа­ции, и деятелям консервати­вного толка). Лишь 20% публикаций­ этого огромного массива содержат либо откровенны­й негатив, либо исключител­ьный позитив в отношении ЛГБТ. 80 и 20 — чувствуете­ соотношени­е? Оно свидетельс­твует о том, что интернет-стихия далека как от гомофобног­о заказа, так и от гей-лоббирован­ия. ЛГБТ подаются как обычные люди. Иными словами, СМИ сильно продвинули­сь в сторону нормализац­ии гомосексуа­льности как явления.

Число публикаций­ по месяцам закономерн­о отражает события, затрагиваю­щие ЛГБТ-сообщество­. Так, в мае прошлого года и в октябре материалов­ с упоминание­м ЛГБТ появилось почти в шесть раз больше, чем в среднем по другим месяцам. А как мы помним, в мае был первый гей-прайд, закончивши­йся избиениями­, а в октябре чечетовка наплясала пресловуты­й закон по запрету «пропаганд­ы гомосексуа­лизма»...

Я вам описал лишь несколько самых главных выводов этого беспрецеде­нтного по масштабам исследован­ия. Полностью отчёт сейчас печатается­ и будет представле­н 26 апреля в Киеве.
Читать далее

Факторы, связанные с открытостью МСМ в социальной онлайн-сети QGuys.Ru

В 2009 г. мы совместно с МБФ «Международный Альянс по ВИЧ/СПИДу в Украине» выполнили операционное исследование по привлечению в проекты клиентов-МСМ (Касянчук М. Г., Лещинский Е. Б., Дебелюк М. И., Довбах А. В., Варбан М. Ю. Экспериментальное изучение эффективности привлечения клиентов в МСМ-проекты через социальные онлайн-сети : отчёт по результатам операционного исследования [Электронный ресурс] / МБФ «Международный Альянс по ВИЧ/СПИДу в Украине», «Донбасс-СоцПроект», 2009. — 29 c. — Режим доступа: http://lgbtqstudies.files.wordpress.com/2012/10/msm_operat-res_2009.pdf). Одной из его частей был анализ рандомизированной репрезентативной выборки профилей пользователей социальной онлайн-сети QGuys.Ru из четырёх областей Украины — Киевской (включая г. Киев), Донецкой, Харьковской и Одесской.

Вопросы открытости пользователей QGuys.Ru частично анализировались в упоминавшемся отчёте. В этой заметке мы вернёмся к этим данным и проанализируем факторы, связанные с открытостью МСМ, понимаемой как наличие или отсутствие фотографий пользователя в его профиле.

Итак, событием («пользователь открыт») мы будем полагать наличие хотя бы одной фотографии в профиле пользователя. В качестве потенциальных предикторов воспользуемся информацией, указанной пользователями о себе: возраст, область, готовность оказывать сексуальные услуги за вознаграждение, наличие гетеросексуальной семьи, наличие детей, сексуальная ориентация, роль в сексе, число виртуальных друзей; дополнительно QGuys.Ru позволяет увидеть стаж пребывания пользователя на сайте онлайн. Одномерные распределения приведены в табл. 1.

Таблица 1. Общая характеристика переменных, N = 760

Переменная	% или M ± SE
Средний возраст, лет	28.2 ± 0.3
Среднее проведённое на сайте время, часов	155 ± 17
Среднее количество виртуальных друзей	3 ± 1
Доля профилей с фотографиями	41
Область проживания, указанная пользователем
- Киевская (включая г. Киев)	45
- Донецкая	46
- Одесская	5
- Харьковская	4
Готовность менять секс на вознаграждение
- нет, не меняю секс и отношения на деньги и подарки	19
- да, я — эскорт	2
- нет, но не откажусь, если предложат заплатить	1
- я готов быть спонсором	2
- не указано	75
Пребывание в официальном гетеросексуальном браке
- холост или разведён	2
- женат	4
- не указано	94
Наличие детей
- нет	27
- есть	2
- не указано	70
Сексуальная ориентация
- гей	33
- би	16
- натурал	1
- не указано	50
Роль в сексе (в связи с незначительными долями промежуточных атрибуций [уни-актив и уни-пассив] переменная упрощена путём объединения групп «актив» и «уни-актив», «пассив» и «уни-пассив»)
- актив	13
- универсал	18
- пассив	10
- не указано	59
Примечания: М — среднее арифметическое; SE — стандартная ошибка среднего

Все эти переменные, а также возможные взаимодействия между ними (напр., сексуальная ориентация и наличие гетеросексуального брака, наличие детей и наличие гетеросексуального брака) были включены в начальное логистическое уравнение, которое упрощено с использованием алгоритма Backward LR.

Результирующее уравнение содержало всего четыре предиктора — время пребывания пользователя на сайте, его сексуальную ориентацию, число его виртуальных друзей и предпочитаемую им роль в сексе.

Модель тестировалась на всей выборке (760 профилей), пропущенные значения считались значимой категорией.

Хотя время пребывания на сайте было значимым предиктором открытости (p < 0.001), каждый дополнительный час лишь незначительно повышал вероятность найти в профиле пользователя какую-нибудь фотографию, что обусловлено огромным разбросом значений стажа — от нескольких минут до 8 восьми месяцев. Поэтому переменная «Проведённое на сайте время» была приведена к категориальному виду: небольшой стаж — от минимума до медианы (0–5 часов), средний — от медианы до среднего (6–155 часов), большой — от среднего до максимума (156–5285 часов).

Результаты расчётов логистического уравнения указаны в табл. 2.

Таблица 2.Факторы, ассоциированные с наличием в профиле пользователя фотографии (модель 1, описывающая 48% наблюдаемой дисперсии)

Категория	OR	AOR (95% ДИ)
Стаж пребывания на сайте (ref. = «небольшой»), p < 0.001
средний	15	5.6 (3.4—9.1)
большой	128	19 (7.7—46)
Сексуальная ориентация (ref. = «гей»), p < 0.001
би	0.5	0.6 (0.3—1)
натурал	0.3	0.3 (0—2.1)
не указано	0.1	0.2 (0.1—0.3)
Число виртуальных друзей (непрер. переменная), p < 0.001	2.1	1.3 (1.1—1.5)
Роль в сексе (ref. = «актив»), p = 0.01
универсал	0.7	0.5 (0.3—1.2)
пассив	0.4	0.3 (0.1—0.7)
не указано	0.1	0.3 (0.2—0.7)
Примечания: ref. — референтная категория; OR — отношение шансов; AOR — приведённое отношение шансов; ДИ — доверительный интервал

Видно, что наиболее яркими факторами, позитивно связанными с наличием фотографий, являются стаж пребывания на сайте онлайн и число виртуальных друзей. Т. к. эти две переменные связаны хоть и небольшой, но значимой корреляцией (R = 0.27, p < 0.001 — чем дольше пользователь пользуется сайтом, тем больше у него виртуальных друзей), то стаж был исключён из регрессионного уравнения. Результаты приведены в табл. 3.

Таблица 3.Факторы, ассоциированные с наличием в профиле пользователя фотографии (модель 2, описывающая 42% наблюдаемой дисперсии)

Категория	OR	AOR (95% ДИ)
Сексуальная ориентация (ref. = «гей»), p < 0.001
би	0.5	0.6 (0.3—0.9)
натурал	0.3	0.4 (0.1—2.6)
не указано	0.1	0.1 (0.1—0.2)
Число виртуальных друзей (непрер. переменная), p < 0.001	2.1	1.6 (1.4—1.9)
Роль в сексе (ref. = «актив»), p < 0.001
универсал	0.7	0.5 (0.3—1.1)
пассив	0.4	0.3 (0.1—0.6)
не указано	0.1	0.3 (0.1—0.5)

Вторая модель несколько хуже описывает наблюдаемую дисперсию, но состоит из предикторов, действующих независимо друг от друга, показателем чего является близость значений соответствующих OR и AOR.

Попробуем разобраться, в чём именно состоит смысл найденных связей.

1) Число виртуальных друзей, как мы указывали, коррелирует со стажем пребывания на сайте онлайн — чем дольше человек общается на сайте (а QGuys.Ru является, безусловно, инструментом общения — он и позиционирует себя как «социальная сеть», и поощряет написание пользователями дневников, которые видны на главной странице, и стимулирует комментарии к написанным дневникам, обмен фотографиями и приватными сообщениями), тем больше вероятность появления у него виртуальных друзей. С другой стороны, долгое пребывание на сайте означает, что основная потребность — найти партнёра или партнёров, которые бы полностью подошли пользователю в мире вне сайта, остаётся неудовлетворённой; соответственно, пользователь может «наращивать» привлекательность своего профиля фотографиями.

2) Роль в сексе — шанс найти хотя бы одну фотографию в профиле пассива в три раза меньше, чем в профиле актива. Причиной может выступать то, что в общественном сознании «быть активом» (т. е. исполнять «мужскую» роль) почётно, а «быть пассивом» (исполнять роль «женскую») — зазорно; соответственно, для актива «засветиться» оказывается менее болезненно, чем для пассива.

3) Сексуальная ориентация — те пользователи, которые себя идентифицируют как бисексуалы, реже размещают фотографии, чем называющие себя геями. С одной стороны, известна тенденция считать бисексуалов ненормальным феноменом и, вследствие этого, дистанцироваться от общения с ними (т. е. «быть би» — это менее приемлемо, чем иметь однозначно установившиеся предпочтения: либо мужчины, либо женщины). С другой стороны, считается, что бисексуалу легче мимикрировать под «нормального» гетеросексуала, избегать стигмы и дискриминации; соответственно, размещение своих фотографий на специфически гомосексуальном ресурсе будет усложнять эту мимикрию и ставить под удар изображённого на фотографии человека.

Дополнительно отметим, что и в категории «роль в сексе», и в категории «сексуальная ориентация», значимым предиктором отсутствия фотографий был вариант «не указано». Как видно из табл. 1, вариант «не указано» доминирует в большинстве распределений. С нашей точки зрения, это вполне согласуется с низким уровнем открытости в целом — дополнительная информация (а фотографии также являются информацией) есть дополнительная уязвимость.

Безусловно, использованный в этой заметке подход к открытости («наличие фотографий») является ограниченным — в 2009 г., когда были собраны данные, действовала старая редакция правил социальной онлайн-сети QGuys.Ru, не запрещавшая использование изображений, по которым трудно или невозможно узнать человека (размытые, фото отдельных частей тела, очень мелкий масштаб и т. п.). В этом аспекте было бы интересно проверить полученные закономерности по профилям нынешнего времени, поскольку правила сайта существенно ужесточились: «5.4. На фотографиях всегда должен присутствовать пользователь (автор анкеты). 5.5. Во всех типах фотографий запрещено размещение чужих фото, ... карикатуры, рисунки, изыски photoshop» (http://qguys.ru/do/rules). Теперь пользователь должен сделать более чёткий выбор — либо не размещать фото вообще, либо разместить нечто узнаваемое.
Читать далее