Для медитацій

Нижче даю три ґрафіки, побудовані на даних трьох країн — Таджикістану, України та Естонії (в порядку зростання заможності). Таджикістан пережив ще громадянську війну (позначено оранжевим). Чи є між цими рисунками щось ґлобально-спільне?

По-1, всі три країни в 1990-х пережили кризу, десь мирну (Україна та Естонія), десь ні (Таджикістан). Криза, звісно, супроводжувалась падінням національного добробуту (фіолетова лінія), який — з різною швидкістю — почав зростати на початку 2000-х.

По-2, середній зріст чоловіків (NCD RisC) помітно збільшувався в радянську добу приблизно до 1980-х, після чого, попри кризу (1990-ті та 2000-ні) зростання тривало, але було значно повільнішим в Естонії та Україні, а в Таджикістані збільшення змінилось зменшенням (шла війна і була найглибша з цих трьох країн криза).

А далі — найцікавіше, себто динаміка змін у середньому зрості чоловіків, що мають секс з чоловіками (ЧСЧ) (GB).

В Естонії все в порядку — збільшується GDP per capita, ростуть чоловіки в усій популяції, ростуть і ЧСЧ. Є тільки одна особливість — ЧСЧ російськомовні (дані Bluesystem'у) систематично нижче естономовних (дані IHA). І хоч це пікантно, але цілком закономірно, адже частка людей в абсолютній бідності так само систематично вища серед російськомовних у зіставленні з естономовними (дані Eesti Statistika за 1997–2007 рр.).

У Таджикістані загальна популяція спочатку ставала вищою, а як у кінці 1980-х почалась криза (в 1990-х додалась ще війна) — зменшила середній зріст. А от ЧСЧ були (а) чомусь більші, і (б) не зменшили свого середнього зросту попри війну і злидні.

Я недарма навів на ґрафіку розміри вибірок таджицьких ЧСЧ за десятиліттями — вони малі, але інших даних нема. Тому тут криється кілька джерел зміщення: (1) Bluesystem — російськомовний сайт, а оскільки в Таджикістані російська є досі ознакою престижу, освіченості і «столичності», то ця вибірка демонструє значно більш благополучних (тому і більших на зріст) чоловіків, ніж в цілому по країні; (2) здебільшого там представлені мешканці Душанбе (столиця, 35%) та Півночі (Худжанд і Бустон, колишній Чкаловськ, 8%), тобто відносно заможних міст. Іншими словами, закономірно, що середній зріст таджицьких ЧСЧ, які ввійшли в нашу вибірку (N = 132), вказує на благополуччя. Але ясно, що загальної картини це не відображає — що там, приміром, у ҐБАО робиться, боюсь, не знає навіть шановний Емомалі Рахмон.

Відкриті дані ВООЗ щодо України показують, що у народжених в період 1966–1990 рр. середній зріст залишався відносно стабільним, тоді як в 1990-х роках він всупереч економічній і соціальній кризі почав збільшуватись. До 1992 р. середній зріст народжених тоді ҐБ-чоловіків відповідав середньому зросту дорослих чоловіків. Далі для народжених протягом 1990–1995 р. українських чоловіків середній зріст практично не мінявся (від 179,4 [176,8–182,0] до 179,9 [177,9–182,1] см), тоді як у відповідних когортах ҐБ-чоловіків середній зріст значуще зменшився (на 5,2 см для користувачів сайту «Bluesystem» та на 1,5 см для користувачів QGuysʼу). На той же період припадає різке зменшення GDP per capita (від 1593,1 до 933,2 USD), повʼязаного з ним HDI (на 0,05 пункти) та (з 1992 р.) збільшення майнової нерівності (індекс Джині зріс на 9,5%). Зміни GDP per capita та HDI значуще позитивно корелюють зі змінами в зрості ҐБ-чоловіків (для Bluesystemʼу відповідно 0,87 і 0,93 при p < 0,05; для QGuysʼу відповідно 0,86 при p < 0,05 та 0,98 при p < 0,001), але не демонструють позитивних кореляцій зі змінами середнього зросту всіх чоловіків.

Читать далее

Частота оголошень за днями тижня або трохи непотрібних знань

Починаючи аналізувати швидкі оголошення (те, що називається BBS) в Естонії, я зіткнувся з дивним феноменом — на естонських сайтах (де тусуються, звісно, переважно естономовні) людей ставало більше в четвер увечері, досягало максимуму в суботу і до понеділка поверталось у звичний режим робочого тижня. Ну, іншими словами, все як у людей — пʼятниця-развратниця як підготовка до вихідних. На суто російськомовному Bluesystem’і, хоч в цілому людей з Естонії відчутно менше, але динаміка інша — нарід прокидався (судячи з цифр) у вечір пʼятниці, гуляв суботу — неділю і тільки в понеділок після обіду заспокоювався.

Тю! — думав я, — та невже мова настільки формує свідомість, що навіть сексуальні ритми не такі? Відкриття! Аж в якійсь момент я звернув увагу, що відображаються оголошення Bluesystem’у за московським часом, який на годину відрізняється від тутешнього. Стривай, так може справа не в ментальності, а у тому, що частина нічних оголошень одної доби фіксується сайтом як наступна доба?

Два місяці, точніше 7 тижнів я щодня фіксував число оголошень Ч + Ч на BBS трьох сайтів: Bluesystem (російська мова, час московський), Titanicboy.ee (естонська, час талліннський) та Iha.ee (естонська і російська, час таллінський). Оскільки естонських оголошень на Iha.ee майже удесятеро більше, ніж російських, то для наочності естонські числа іги поділено на десять.

Отже, що бачимо: ритми естонців і руських на Iha співпадають, Bluesystem зсунуто на день уперед, а Titanicboy просто настільки малий, що дає радше пряму з невеликим падінням у пʼятницю (мабуть всі, хто на ньому тусить, ідуть на вечір в тематичну сауну «69»).

Тобто справа дійсно не в мові / ментальності — Лезо Оккама і тут підрізало крила величним відкриттям.

Читать далее

Eesti geide ja biseksuaalide kasv

Mõnda aega on mind huvitanud idee seosest meeste populatsiooni üldiste tunnuste ja selle gay- ja biseksuaalse (GB) osa vahel — täpsemalt täiskasvanud meeste kasvu muutus ajas. Näiliselt ei tohiks ju mingeid erinevusi olla. Võib küll eeldada, et saledama kehaehituse tõttu võivad GB-mehed olla veidi lühemad, kuid isegi siis peaks see vahe eri aastatel olema ühesugune.

Tegelikkus osutus keerulisemaks nii Ukrainas kui ka Eestis. Kuna Eesti ei suuda oma suuruse tõttu anda piisavat „mastaapi“, siis GB-meeste andmed — kuigi kasutatud allikate raames representatiivsed — ei näita neid peensusi, mida ma nägin Ukraina andmetes.

Andmeallikad

Ühelt poolt on mul WHO andmed Eestis eri aastatel sündinud meeste keskmise pikkuse kohta (joonis 1, https://www.ncdrisc.org/data-downloads-height.html).

Teiselt poolt saab GB-meeste sünniaasta ja pikkuse andmeid kätte tutvumisportaalide profiilidest. Neist kaks kõige populaarsemat ja „elusamat“ on: https://www.iha.ee (umbes 2000 peamiselt eestikeelset meest on seal märkinud, et nad on GB; lisaks ilmub iga päev umbes 200 kiirkuulutust „mees otsib meest“, sh ka neilt, kes nimetavad end heteroseksuaalideks) ja https://meat.bluesystem.me (umbes 500 profiili peamiselt venekeelsetelt Eesti GB-meestelt; lisaks iga päev umbes 10 kiirtutvuse kuulutust).

Andmete kogumine

Kolme päeva jooksul käsitsi (25.–27. veebruar) tegin mõlemas portaalis juhuslikud valimid profiilidest (sh nendest, mis vilksatasid kuulutustes): iha.ee: 515 profiili ja Bluesystem: 355 profiili.

Fikseerisin: kasutajanime (nick), sünnikuupäeva, linna, kasvu sentimeetrites, deklareeritud seksuaalse orientatsiooni. Kui profiilis puudus sünnikuupäev või kasv, jätsin selle vahele.

Tulemused

GB-kuuluvus ning samuti pealinna ja muude asulate elanikud ei erinenud ühe ja sama saidi sees keskmise pikkuse poolest statistiliselt olulisel määral (võimalik, et erinevused eksisteerivad, kuid andmeid pole piisavalt, et erinevused ületaksid mõõtmis- ja valimivigu).

Eri sünniaastate lõikes kõiguvad keskmised kasvud samuti juhuslikult ühe väärtuse ümber (analoogselt: juhuslik viga on suur väikeste alamvalimite tõttu) (joonis 2): mõlematel portaalidel lineaarne regressioon "kasv vs sünniaasta" annab R ≈ 0 ja p > 0,05.

Kuid iha.ee ja Bluesystemi võrdlusest on hästi näha (joonisel horisontaalsed jooned), et eestikeelsed (iha.ee) kasutajad on süstemaatiliselt pikemad: (180,8 cm [95% usaldusvahemik 180,2–181,5] vs 179,0 cm [178,3–179,8] vastavalt). Sellega seoses tuleb märgata, et mitte-eestlaste absolüütse vaesuse määr oli eestlastest suurem kuni vähemalt 2003. aastani (joonis 3, https://stat.ee/et/avasta-statistikat/valdkonnad/heaolu/sotsiaalne-torjutus-ja-vaesus/absoluutne-vaesus).

Kõige huvitavam on aga võrdlus kõigi meeste kasvu dünaamikaga: mehed muutuvad pikemaks koos riigi jõukuse kasvuga, kuid GB-mehed sellist trendi ei näita. Miks? Ma ei tea — Ukraina andmed viitavad, et asi ei pruugi olla ainult väikese valimi juhuslikes vigades…

Читать далее

Досвід одностатевого сексу серед підлітків Естонії

2021 року Tervise Arengu Instituut провів опитування підлітків 14—18 років про їх досвід сексуальних контактів, зокрема з людьми своєї статі. Ці та інші дані доступні тут https://statistika.tai.ee/pxweb/et/Andmebaas/Andmebaas__05Uuringud__14NU__12Partnerid/NU1206.px/

Виявилося, що дівчата майже вчетверо частіше мають такий досвід порівняно з хлопцями, а неестонці — удвічі частіше, ніж естонці. Мешканці міст і сіл, а також різних повітів між собою щодо цього не відрізнялися.

Читать далее

Самогубство в Естонії

За даними Tervise Arengu Instituut'а чоловіки приблизно уп'ятеро більше стають жертвами суїциду в Естонії, ніж жінки.

Для мене це була шоста спроба з 2022 р. Майже успішна, реанімація з трубочками в усіх місцях, психушка, побої та пограбування... в цілому тиждень удавсь.

Проблема не в тому, як пом’якшити кризу, а в тому, що її першопричини непереборні — щоб я або хтось інший не робив, (1) до Донецька/Маріуполя в найближчому майбутньому не повернутися, (2) чоловіка я сюди не витягну (а сьогодні я дізнався, що він у цей час спокійно відпочивав туристом). А коли на це все накладається те, що ти ніхто, і взагалі твої роботи нікому не здалися... Вийшов би у вікно, але поверх лише третій... тиждень я спеціально ходив на червоне світло і перед трамваєм — а ці суки зупинялися, дехто, правда, матюкавсь. Найкращий спосіб діда/баби — пояс від халата або білизняна мотузка і на батарею/ручку дверей.

У психлікарні був такий К., 23 років, високий, лисий, ух... та й кури з коровами в господарстві. Одна проблема — читав єванґелію та ворожив на ній. Цукерку взяв, мармеладну, за годину віддячив іншою. Потім іспанця привезли, мітинґував англійською, але було і російською. Як бачив мене, зиґував, потім увірвався до палати. Сказав йому «mine persse», а ця падла пішла välja.

Співробітники ЕМО не зняли побої (і тому це для психушки зараз формально виглядає так, що травми трапилися у них під наглядом). Ні ЕМО, ні психлікарня не надала доступу до АРВ-терапії. У психушці персонал спробував привласнити мій нутикель... Та й прекрасна енерґоефективність палат наче родзинка на торті — радіатори розжарені, а вікна цілодобово навстіж — це щоб зима в Таллінні не була холодною. У будь-якому з відділень можна легко вдавитися, якщо є непереборне бажання, або встромити металевий ніж у себе чи сусіда за сніданком, обідом та вечерею. Із позитивного: годують добре і за розкладом. І навіть сортир не загальний, на відміну Донецька. Але проносного мені теж незважаючи на запор не дали, клізмив я себе сам душовим шланґом.

Як тільки історія з незнятими побоями дійшла до свідомості заввідділенням, то почався ВІП-сервіс: лікар особисто дзвонила в телефонну компанію заблокувати номер, принесла мені зубну щітку (на 6-й день), старша медсестра збігала за 100 метрів у наккусклінік, персонал дрібніше рангом зичив увечері приємних сновидінь і міняв труси. В Естонії так прийнято — поки не потиснув по-дружньому шийку, ти ніхто, а якщо потиснув — то найцінніший пацієнт/клієнт. Вже вкотре з 2018 р. таке бачу — у банку, поліції, міністерії, емо та інших місцях.

Читать далее

Частота викликів швидкої в Естонії з 2020 по 2024 рр.

Після того, як я побачив співпадіння між сплесками злочинності та фазами Місяця, закономірно було перевірити, чи є така ж закономірність у викликах швидкої, адже принаймні на рівні слів окремих медичних працівників кожен повний місяць в приймальній швидкої аншлаґ. На відміну від поліцейських даних статистика про виклики швидкої у відкритому доступі є або сумарно за роками, або — в окремих випадках — за місяцями. Разом з тим, естонська аґенція TEHIK має опцію запиту даних у відносно вільній формі (треба тільки вказати, з якого саме документу, який рутинно заповнюють медичні працівники, можна взяти потрібні цифри). Одним словом, я пішов за інструкцією, написав їм листа та приблизно за тиждень отримав потрібні дані, а саме число щоденних викликів швидкої в Естонії в розбивці за статтю (чоловік, жінка, невідома) з 1 січня 2020 по 31 грудня 2024 р.

Ґрафіки з цими даними (перший — всі виклики сумарно, другий — в розрізі статі) ось:

Отже, перше, що кидається в очі, з часом середня кількість викликів і серед чоловіків, і серед жінок зменшується. Навряд чи це зумовлене здоровішанням населення (воно старіє), зменшення загальної чисельности теж цими роками не було (приїхали у 2022–23 рр. українці), а от невпинна пропаґанда «не кличте, кохані, швидку поміряти тиск» мабуть працює.

Також видно, що жінки звертаються по допомогу частіше, ніж чоловіки, і що частота цих викликів також коливається. Однак на відміну від поліцейської статистики виклики швидкої утворюють більші хвилі, максимуми яких припадають на початок (1 січня) та середину року.

Відмінності між чоловіками і жінками краще видно на ґрафіку змін з часом середніх за сім днів (R-пакет «xts») — у чоловіків колективна криза двічі на рік — початок року і середина літа, у жінок — один раз на початку року.

Сумніваюсь, що це якось повʼязано з космосом — скоріш за все збільшення частоти викликів швидкої в січні є наслідком різкого збільшення зʼїтого і випитого. Більш цікавим є горб середини літа в чоловіків, який суто гіпотетично може бути зумовлений як спекою, так і бажанням цю спеку полегшити — приміром, випити пива і після цього викупатись. Перевірити це можна було б, заглибившись у конкретні діаґнози, повʼязані з викликами, але ще туди я б лізти не хотів.

Для того, щоби перевірити, чи є статистичний звʼязок з такими природними явищами як активність Сонця (і, відповідно, маґнітна активність Землі) та фази Місяця, я використав ідентичний попереднім постам підхід. Іншими словами, я попробував увʼязати значення частоти викликів зі значенням видимості місячного диску в радіанах (доступні через R-пакет «lunar»), а також тільки з днями повних фаз (Новий місяць, Перша чверть, Повний місяць, Остання чверть), доповнених попередніми даними про активність Сонця і Землі. Обидва підходи (на скриншоті — другий) не продемонстрували жодних звʼязків.

Таким чином, комбінуючи ці результати з описаними в попередньому пості, можна сказати парадоксальну річ: частота злочинів у якійсь спосіб узгоджується з ритмом Місяця, тоді як частота випадків раптового і серйозного погіршення здоровʼя — ні. Це, мʼяко кажучи, нелоґічно — якщо припустити, що Місяць дійсно «впливає» на «чутливих» людей настільки, що деякі з них порушують громадський порядок, то чому ця «чутливіть» не проявляється у хворих людей, які, здається, мали б бути більш уразливими перед зовнішніми впливами?

Читать далее

Злочинність і фази Місяця

У продовження статистичних розваг спробував я подивитись, чи повʼязана естонська злочинність з фазами Місяця. Для цього я використав раніше вже аналізовані дані естонської поліції про порушення громадського порядку (зокрема злочини проти власності, www.politsei.ee) за 2024 рік і спрощені дані про дати фаз Місяця (https://aa.usno.navy.mil/data/MoonPhases).

У створеному аналітичному масиві кожній даті найбільше вираженої відповідної фази була співставлена зафіксована кількість злочинів, а також дані з попереднього посту про кількість плям на Сонці та ґеомаґнітна активність Землі у балах. Далі — аналіз.

Зі скриншоту видно, що Сонце та маґнітна активність Землі звʼязку з порушеннями громадського порядку не проявляють (співпадає з попереднім постом), тоді як у день повного Місяця злочинів стає в середньому систематично більше на 4 випадки, ніж у дні інших фаз.

На всяк випадок я перевірив ще такі гіпотези:

1) звʼязок зумовлено кінцем місяця, себто з 25 по 5 число (дві можливі причини: у людей можуть закінчуваться гроші від зарплат, пенсій etc. і вони вдаються до майнових злочинів, таких напр. як дрібні крадіжки продуктів у супермаркетах; поліція в кінці місяця довносить дані),

2) звʼязок зумовлено вихідними днями і святами (в тому числі неофіційними типу 14 січня чи 23 лютого) включно з попереднім днем, напр. пʼятниця, субота і неділя (у ці дні люди можуть пити більше алкоголю і отже бути менш схильними до «правильної поведінки»),

3) звʼязок з теплим сезоном, себто з 15 травня по 15 жовтня (на даних видно, що улітку злочинів стає більше).

Перша гіпотеза відкидається через те, що майнові злочини (кража, грабунок, ошукування) однаково з усіма іншими не повʼязані з кінцем місяця. Вихідні і свята, а також теплий сезон так само не демонструють звʼязків. Тільки повний Місяць (який інколи припадає на середину, інколи на кінець календарного місяця) стабільно асоціюється з більшою кількістю злочинів (як всіх, так і майнових).

Наче відкриття? — Аж ніяк!

По перше, самі реґресії далекі від ідеалу (R^2 значно менший від 1, а його p-value значно більше навіть від 0.05).

По друге, наукова література дає суперечливі результати: у деяких статтях звʼязок фаз Місяця зі злочинністю є [1,2], в інших — нема [3,4]. Додатково зауважу, що можливий звʼязок із фазами не є містичним, приміром дані показують, що повний Місяць асоціюється з гіршою якістю сну [5].

Тому, йдучи услід фінському дослідникові [1] я взяв у R пакет xts (time series analysis) і провів безсонну ніч із поліцейськими даними з 2015-го по жовтень 2025-го.

Оскільки з 2015 по 2020 середня кількість порушень зменшувалась, а дані за 2025-й ще можуть бути уточнені, то варто для аналізу все ж таки взяти дані з 1 січня 2020-го по 31 грудня 2024 року.

Спроба побудувати реґресію «напряму» (злочинність vs фази у радіанах) успішною не була (здається, забагато шуму),

і тому я ще спробував спосіб, описаний на початку (взяти тільки дати найбільше виражених фаз). Закономірність проявилась, проте R^2 все одно залишився дуже далеким від одиниці (отже, не можна казати про лінійність цієї закономірності).

Отже, замість висновків. Звичайно, злочинність повʼязана з багатьма факторами (напр. стать/ґендер, освіта, дохід, район проживання та багато інших). Саме тому, звʼязок з такими слабкими факторами як цикли фаз Місяця (якщо припустити, що вони діють) проявляється слабко і навіть губиться на тлі інших. Проте очевидно, що якась періодичність у кількості злочинів є — приблизно раз на тиждень, але не обовʼязково у вихідні, вона закономірно збільшується і поки дані кажуть, що існує слабка асоціація між кількістю злочинів та фазами Місяця. На жаль, природа цього звʼязку не є для мене зрозумілою, але дані літератури кажуть, що він існувати дійсно може.

Так само можна припустити, чому асоціація з Місяцем є (причому не завжди з повним, так вбивства у Фінляндії були повʼязані з іншою фазою [1]). Кількість злочинів коливається довкола якогось середнього і, судячи з ґрафіків, там є як короткі періоди (день-два), так і довгі (літо-зима). Фази Місяця є також періодичним процесом. То чи не може бути так, що ми маємо просто статистичне співпадіння у двох коливальних системах? Або, як варіант — Місяць не напряму впливає, але слабка і опосередкована дія одних коливань призвела з часом до синхронізації з іншими коливаннями (як метрономи у відомому фізичному експерименті).

Посилання

1. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2018-022759

2. https://doi.org/10.11594/ijmaber.02.09.07

3. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2009.01.002 (у цій статті також наведено кілька гіпотетичних механізмів звʼязку між фазами і поведінкою)

4. https://doi.org/10.1016/j.jcrimjus.2010.04.003

5. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2014.06.020

Читать далее

Злочинність і сонячна активність

Відомо, що активність Сонця впливає на атмосферу Землі, а тому і на передачу електроенерґії, радіозвʼязок, супутникову навіґацію тощо. Існують також дані про те, що цикли сонячної активності можуть асоціюватись з гіршим ментальним здоровʼям людей, ембріональний розвиток яких припадав на місяці більш активного Сонця [1], патолоґічні стани цервікального епітелію [2], інтенсивність масових заворушень [3] тощо. Ці дані стосуються тривалих циклів (роки і століття).

Популярним уявленням є те, що активність Сонця та відповідні заворушення у земній маґнітосфері зумовлюють, принаймні частково, головний біль загалом і міґрень зокрема. Перевірка цієї гіпотези на великих даних про скарги на хвороби у Твітері та дані про добові цикли сонячної активності показала [4], що головний біль та маґнітні бурі статистично не повʼязані між собою.

Я взяв відкриті дані Департаменту поліції Естонії про порушення громадського порядку (зокрема злочини проти власності, www.politsei.ee), перший ґрафік, та зіставив їх із даними про кількість плям на Сонці (www.sidc.be) та про рівень збурень земної маґнітосфери (т. з. шкала G, www.swpc.noaa.gov, яка базується на показнику Kp [5]), другий ґрафік.

Як видно, протягом пʼяти років (2020–пер. пол. 2025) злочинність в Естонії радше не змінювалась — були, звісно періоди дещо більшої та дещо меншої за середнє (червона лінія реґресії) добової частоти порушень, проте перший ґрафік вказує, що періодичність очевидно привʼязана до пори року — влітку злочинів більше, ніж взимку.

Відповідно, другий ґрафік (власне зіставлення поліцейських і астрономічних даних) демонструє, що добовий рівень злочинності, фіксований протягом 2024 р., також не асоціюється ані з добовим ритмом сонячної активності, ані з найвищим рівнем інтенсивності збурень земної маґнітосфери протягом відповідної доби.

Коли я написав і нарисував те, що вище, я задумався, чи є це все науковим фактом. — Ні, поки що другий ґрафік є простою візуалізацією трьох наборів даних, які стосуються одного року. Чого бракує? — Очевидно, механізму, який би міг повʼязувати частоту злочинів з активністю Сонця. З наведених на початку фактів випливає, що якісь асоціації між Сонцем і біолоґією (принаймні на рівні активно розмножуваних клітин плоду і епітелію) існують, але це проявляється в 11-річних циклах. Якась асоціація між поведінкою великих мас і активністю теж ніби є, але знову-таки це питання не днів, а століть. На рівні годин і днів — приклад з головним болем — нічого такого статистично не проявляється.

Звичайно, починаючи збір даних, я собі уявляв певний ланцюжок: довкілля унаслідок сонячної активності стає менш спокійним, це, мабуть, якось чують люди і теж стають менш спокійними, у свою чергу це могло б розхитувати найменш витриманих (а дрібні злочинці якраз такими є — мій особистий досвід), отже частіше стаються порушення громадського порядку. Водночас видно, що цей уявний ланцюжок причин і наслідків є і довгим, і суто гіпотетичним у більшості ланок. Якщо активність Сонця не впливає навіть на головний біль, то годі чекати, що сила сонячної дії буде аж настільки значна, що передасться через усі перелічені елементи.

Однак із того всього додатково можна зауважити дві речі, які не стосуються Сонця. По-1, зусилля хронічно недофінансованої естонської поліції не мали суттєвого впливу на частоту злочинності — вона, якщо і зменшувалась, то ненадовго і радше через погоду. По-2, прибуття протягом 2022–2024 рр. в Естонію 40 тис. українських біженок і біженців (andmed.stat.ee) також ніяк на цій частоті не позначилось.

Посилання

1. DOI 10.1016/j.mehy.2006.03.011

2. DOI 10.1089/ast.2010.0574

3. Mikulecký M. Solar activity, revolutions and cultural prime in the history of mankind. Neuro Endocrinol Lett. 2007 Dec;28(6):749-56. PMID: 18063926

4. DOI 10.1038/srep39769

5. Matzka, J., Stolle, C., Yamazaki, Y., Bronkalla, O. and Morschhauser, A., 2021. The geomagnetic Kp index and derived indices of geomagnetic activity. Space Weather, DOI 10.1029/2020SW002641

Читать далее

ЛҐБТ і майновий клас

ЛҐБТ-активісти Естонії попросили глянути, як відрізняються доходи ЛҐБ від гетеросексуальної частини населення. Ну і я зовсім випадково натрапив на базу даних величезного міжнародного опитування 2021 р. про кохання (http://dx.doi.org/10.1038/s41597-025-05365-2) і злегка погрався з нею. На жаль, від Естонії там було лише трохи більше 500 осіб (відповідно 51 ЛҐБ), тому я взяв разом Естонію, Латвію, Литву, Білорусь, Україну та Молдову (т. з. Intermarinum або країни Міжморʼя), щоб було достатньо людей для статистики.

Ось що вийшло:

•⁠ ⁠жінки в порівнянні з чоловіками значно рідше відносять себе до нижчих соціальних класів

•⁠ ⁠ЛҐБ та інші (пансексуали, асексуали тощо) порівняно з гетеро значно частіше вважають себе нижчим соціальним класом

•⁠ ⁠зі збільшенням віку ідентифікація себе з нижчими класами зменшується

але найкумедніше (хоч більше плакати хочеться) — наявність вищої освіти позитивно пов'язана із приналежністю до нижчого класу.

Соціальний клас, звичайно, поняття суб'єктивне і не надто прямо пов'язане з доходами, але вже як є.

Читать далее

Чоловіки та жінки серед українських біженців у Естонії

З початком війни і оголошенням загальної мобілізації Україна закрила свої кордони для чоловіків, тоді як жінки та діти могли виїзжати вільно. Однак міжнародний захист для українців і українок надається в інших країнах незалежно від статі. Можна було б очікувати, що з огляду на масовий виїзд українок співвідношення між українськими жінками і чоловіками в діаспорі буде непропорційним. Проте дані Естонії дають іншу картину.

На рисунку представлено дані естонського Статистичного департаменту (https://www.stat.ee) про чисельність населення країни з 2018 по 2023 р. у розрізі статі та громадянства. Як видно, загальна чисельність за цей період змінилась незначно — з чоловіків стало більше на 4%, а жінок на 2%. Водночас людей з українським паспортом стало відчутно більше — чоловіків побільшало в 3.5 рази, а жінок у сім разів, причому основний приплив громадян і громадянок України припав на 2022 р. у звʼязку з війною.

Цікавим однак видається той факт, що прибуття біженців змінило співвідношення між українськими чоловіками та жінками в Естонії. Так, станом на 1 січня 2022 р. воно було майже 2:1 (8994 чоловіків і 4919 жінок), то за рік війни воно практично зрівнялось (16513 і 20592 відповідно).

При цьому слід підкреслити, що серед біженців, попри введені Україною обмеження на виїзд чоловіків, були не тільки жінки — принаймні 8 тис. чоловіків з українськими паспортами приїхали в Естонію протягом року після початку війни. Виникає закономірне питання, як?

Найбільш правдоподобною мені видається гіпотеза про те, що левова частка із цих майже 8 тисяч (з 8994 у 2021-му до 16513 у 2022-му) припадає на колишніх мешканців окупованих територій, які їхали через територію росії. Здебільшого це Донецька і Луганська області, в тому числі жертви маріуполької руїни.

Читать далее

Мовний ексцес російськомовних ЧСЧ Естонії

В Естонії три різних організації (Інститут розвитку здоров’я, ЕКОМ та ЕМІС) протягом 2010–2017 років опитували гомо- та бісексуальних чоловіків (далі — ЧСЧ) стосовно сексуального здоров’я. Проте анкети цих інтернет-досліджень містили деякі порівнювані питання, зокрема про внутрішню гомонегативність (далі — ВГ). У цьому матеріалі я, базуючись на розрахунках моїх колег (Олексій Шестаковський, Liidia Lõhmus, Kristi Rüütel), покажу один цікавий факт, який стосується того, як вплив відмінних за мовою інформаційних просторів Естонії позначився на ментальному здоров’ї ЧСЧ цієї країни.

Як видно з ґрафіку, вибірки всіх опитувань були невеликими, а досяжний розмір вибірки з часом зменшувався (з 612 у 2009 році до 77 у 2017 році). Деякі респонденти не були включені до аналітичних вибірок через пропущені значення (від 14% у 2013 році до 55% у 2017 році). Таким чином, статистична потужність отриманих результатів була невисокою, а довірчі інтервали широкими. Загалом рівень ВГ опитаних ЧСЧ протягом восьми років (2010–2017) залишався стабільно низьким (1,4–1,8 за шкалою від 0 до 6) без статистичної різниці між результатами опитувань.

Так само стабільним залишався рівень ВГ в розбивці значень за тими соціодемоґрафічними змінними, які були однаково сформульовані в аналізованих опитуваннях (вік, місце проживання, сексуальна орієнтація, наявність і тип постійного партнера). Єдиний виняток — мова респондента (наступний ґрафік).

Як видно, в дослідженні 2013 р. російськомовні ЧСЧ відрізнялись настільки сильно від естономовних, що навіть попри малу наповненість російськомовної підвибірки (N = 23) їхня більша внутрішня гомофобія стала помітною. В інші роки (до та після 2013-го) таких відмінностей не було. На цей період припадає процес прийняття Парламентом Естонії Закону про спільне проживання (09.10.2014 р.), якому в російській федерації передував Закон про внесення змен у статтю 5 ФЗ «Про захист дітей від інформації, що шкодить їхньому здоров’ю і розвитку» та окремі законодавчі акти РФ з метою захисту дітей від інформації, що пропагує заперечення традиційних сімейних цінностей (т. з. «Закон про ґей-пропаґанду», 27.06.2013).

Регулярні репрезентативні опитування, проведені в Естонії Центром прав людини, показують, що щодо ставлення до ЛГБТ населення країни стабільно різко розділене за мовною ознакою. З іншого боку, спираючись на те, що антигомосексуальна риторика є частою частиною консервативного антиєвропейського дискурсу як в самій Естонії, так і в сусідній росії, закономірно припустити, що причиною відмінностей між естоно- та російськомовними можуть бути гострі суспільні дебати, які супроводжували російськомовний інформаційний простір при обговоренні планів російської федерації заборонити т. з. «пропаганду гомосексуальності» (2011–2013 рр.), а також ті, що розгорнулися перед ухваленням парламентом Естонії в 2014 році Закону про реєстроване партнерство. Водночас, прийняття Естонією Закону про спільне проживання в 2014-му могло дещо нормалізувати ставлення до гомосексуальності в країні і таким чином знизити ВГ російськомовних ЧСЧ до такого рівня, коли її відмінності від ВГ естономовних респондентів знову стали статистично незначущими.

Читать далее

Історія в двох ґрафіках

Коли я тільки починав займатись питаннями ЛҐБТ в Естонії, то мені здавалось, що нічого нема — ну які-такі ЛҐБТ-дослідження в країні, яка вся промістилась би в один Донецьк (або в два Маріуполі)?! Але ж ні, сюжетів тут вже на 200 сторінок дисертації набирається. Сюжетів не завжди компліментарних для естонців. Нижче, з допомогою двох ґрафіків я покажу, як заганяння третини населення в ґетто відбивається в темі, яка геть ніяк не пов’язана з національними комплексами, себто на ЛҐБТ-проблематиці.

Що відомо? Всі опитування Естонського центру прав людини і Фонду «Ліберальний громадянин» показують, що естонські естонці або естономовні (це не одне і те саме, але здебільшого відмінностей мало) значно ліберальніше сприймають будь-яку ЛҐБТ-проблематику (в тому числі одностатеві шлюби, виховання дітей одностатевими парами тощо), ніж естонські руські/українці/білоруси (або російськомовні). Щоби переконатись, можете глянути інтерактивні ґрафіки тут (https://humanrights.ee/teemad/vordne-kohtlemine/eesti-elanike-hoiakud-lgbt-teemadel/).

В чому проблема? Загадошна руська душа? Вроджена слов’янська гомофобія? — Аж ніяк! Погляньмо на перший ґрафік, на якому представлено три опитування Всесвітнього дослідження цінностей (естонська частина).

Чи є різниця за мовою? — Безумовно є. Чи завжди вона була? — Ні, точки 1995 року співпадають, тобто тоді і естонські естонці, і естонські русь однаково погано ставились до гомосексуальності в суспільстві. А далі естонські естонці еволюціонували в бік більшої толерантності, а естонські руські, принаймні аж до 2019 р. не мінялись, зберігаючи установки пізнього совку.

То може це якесь одне таке дослідження? Ну помилились 1995 року, з ким не буває. — На щастя, ні, є цілком собі незалежне підтвердження. І воно на другому ґрафіку.

2000 року фінська дослідниця Elina Haavio-Mannila в рамках вивчення сексуальності населення Естонії зібрала репрезентативні дані (N = 1031) про ставлення людей до державних реґуляцій у сфері інтимного, зокрема гомосексуальності. Твердження, ступінь згоди з яким зображено на ґрафіку, звучало як «Гомосексуальна поведінка у стосунках між дорослими є приватною справою, до якої влада чи законодавство не повинні втручатись» (шкала від 1 — повністю згоден до 5 — повністю не згоден). І нас тут цікавить, як до цього твердження поставились естоно- та російськомовні. Однаково!

З результатів Центру прав людини ми бачимо, що 2012 року вже різниця була. Більш того, за даними Всесвітнього дослідження цінностей (вище) ця різниця була вже 2008 року. Отже, між 2000-м і 2008-м щось сталось.

Слід нагадати, що саме 2000 р. президентом російської федерації стає володимир путін і хоч радикально-консервативний ухил російської офіційної ідеолоґії починається 2004 р. [20], власне різка державна антигомосексуальна риторика набуває форми закону з 2013 р. та транслюється через державні і недержавні ЗМІ російської федерації, стаючи в такий спосіб частиною інформаційного простору тих країн, де знання російської мови є поширеним. В Естонії продукцію російські ЗМІ споживають здебільшого люди, чия рідна мова не є естонською, а недовіра до Естонії як держави, поширена з історичних причин серед російськомовної громади країни, призводить до фактичного домінування російських ЗМІ і трансльованих ними установок у інформаційному просторі російськомовних мешканців Естонії.

Таким чином, потрібно було приблизно 5 років (2004-2008) промивання мізків, щоби естонські руські почали відрізнятись від естонських естонців конкретно в ставленні до гомосексуальности. Почасти вина тут лежить і на естонцях — саме вони системною політикою відторгнення і майже всеохопної дискримінації зробили в країні руське як інформаційне, так і політичне ґетто. І, до речі, продовжують робити. З тою тільки різницею, що до 300 тис. російськомовних додались ще 40 тис. біженців з України...

І останнє питання: чи це навічно? — На щастя, ні. Я обіцяв два ґрафіки, але бачу, що потрібен третій — опитування на замовлення Фонду «Ліберальний громадянин» (https://salk.ee). Дані стосуються періоду з кінця 2020 р. по серпень 2023 р. (дані не є публічно доступними, але Фонд «Ліберальний громадянин» дозволив авторові використовувати бази проведених опитувань у пов’язаній з ЛҐБТ частині (комунікація з очільником Фонду Tarmo Jüristo).<\p>

Як видно, позиції двох громад останнім часом почали зближатись — естонські руські наганяють естонських естонців. Є, звісно, інші опитування, які це зближення також фіксують. І це дає надію

Джерела даних і література

Haavio-Mannila, Elina (University of Helsinki): Estonian Sex Survey 2000 [dataset]. Version 1.0 (2003-10-10). Finnish Social Science Data Archive [distributor]. http://urn.fi/urn:nbn:fi:fsd:T-FSD1244

WWS: https://www.worldvaluessurvey.org/WVSOnline.jsp

Auers, D. (2015). Comparative Politics and Government of the Baltic States : Estonia, Latvia and Lithuania in the 21st Century. Palgrave Macmillan.

Pelz, M. (2014). Europeanization, Party Systems, and LGBT Rights: The Cases of Estonia, Latvia, Montenegro, and Serbia. Department of Political Science University of Toronto.

Читать далее

Mu Hirvepargi kõne

Lugupeetud sõbrad!

Tulin siia Ukrainas ja Mariupolist, seal olin 53 päeva pommide all. Pärast filtratsiooni laagrit elasin veel üks nädal Donetskis, vene okkupeeritud ukraina linnas.

Kas teate, mis oli minu jaoks kõige raskem seal? - See, et kunagi õitsev ukraina linn, kus olid ukrainakeelsed koolid ja kus õppisin ja õpetasin mina ülikoolis keemiat ukraina keeles, selles linnas ei jäänudki ühtegi ukraina sõna tänavatel ja inimesed seal olid täielikult venestunud.

Muidugi me, ukrainlased, siiralt täname Eestit Ukraina toetuse ja ukraina kodanike varjupaiga eest. Aga tulin ma siia mitte ainult seda ära ütlema, vaid ka oma muret jagama.

Lapsed-põgenikud. Küsimus on selles, kuidas neid mitte venestada.

Tallinn lõi nende jaoks kooli, Vabaduse kooli, kui täpne olla. Kuid mul on kahju: juhtkond on venelaste hulgast, nn Ukrainast pärit õpetajad ei oska eesti ega enamuses ukraina keelt. Millest siis see vabadus on? - Tallinnas ilmuski veel üks vene kool, Eestist ja Ukrainast Vabaduse kool. Ja see ongi teie turvalisuse küsimus

Читать далее

Vahur Laiapea intervjuu

Попри деякі фактичні неточності саме по собі інтерв'ю https://maailm.postimees.ee/7528216/vahur-laiapea-ukraina-paevik-mariupol-sai-otsa Вагуру Лайапеа мені сподобалось. Нижче копіюю його текст.

VAHUR LAIAPEA UKRAINA PÄEVIK ⟩ Mariupol sai otsa

Vahur Laiapea, filmirežissöör, -produtsent ja -operaator

18. august 2022, 13:13

Isa haigus viis Maximi selle aasta jaanuaris Tallinnast Mariupolisse, kodulinna. Et isa eest hoolitseda. Alles isa surm andis talle vabaduse sealt lahkuda. Oli juba märtsi keskpaik, kui peale suuri pommitamisi läks Maxim jälle isa vaatama. Eksis teelt, sest linna ei olnud enam olemas. Tänavad rusude vahel mõjusid võõrastena. Maxim ei tea, mis päeval tema isa suri. Naabrid olid ta juba kortermaja õue matnud.

Maxim elas Mariupoli sõjanädalad üle oma kodumajas, ema majas. Ema suri 2015. aastal, aga maja keldris oli veel riiulitel tema sisse tehtud toitu. Nii aitas ema armastusega varutud toit pojal seitse aastat hiljem ellu jääda.

Maxim oli väike, kui isa pere juurest lahkus. Kui ta käis viiendas klassis, kinkis isa pojale ladina keele õpiku. Maxim hakkas iseseisvalt ladina keelt õppima. Esimesi sõnu, mis meelde jäi, oli aurum – kuld. Ehk sai siit alguse huvi keemia vastu – ja ka keskaegsete ladina keeles kirjutatud alkeemia alaste tekstide vastu. Üks Maximi õppejõududest, keemia korüfee Donetski Ülikoolis oli teinud alkeemilise katse – varunud haiglast patsientide uriini ja pannud pudelitega kuuks ajaks päikese kätte. Pärast uuris muutusi, mis uriinis oli toimunud. Kas kulda leidis, küsin Maximilt. Ei leidnud.

47-aastane Maxim on juba kuus aastat Eestis elanud. Ta tuli siia läbi viima teadusprojekti LGBT uuringute alal. Kirjutab oma teist doktoritööd. Selle teema on seotud LGBT kogukonna mõjuga ühiskonnale. Esimese doktoritöö kaitses ta aastate eest keemias. Maxim lahkus märtsi lõpus hävitatud ja okupeeritud Mariupolist. Esmalt jala Ljapino külla, sealt juba bussiga järgmisse. Filtratsioonilaagris toimetasid noormehed, seljas särgid kirjaga «Molodaja gvardia» («Noor kaardivägi» eesti keeles – toim). Aleksandr Fadejevi välja mõeldud kvaasikangelased elavad Venemaal igavest elu. Nende looja lõpetas 1956. aastal oma elu enesetapuga.

Filtratsioonilaagris istus Maxim ühe ööpäeva üksikkongis. Aastaid Eestis elanud mees oli 2019. aastal Donetskis kuulutatud tagaotsitavaks kommunaalmaksude maksmata jätmise pärast. Asi lahenes ja Donetskisse jõudes tasus Maxim nõutud maksud. Mida sa selle ööpäeva jooksul mõtlesid ja tegid? Lugesin Indrek Hargla raamatut «Apteeker Melchior ja Oleviste mõistatus». See oli esimene raamat, mille Maxim eesti keeles läbi luges. Kongis oli soe, oli valgus ja oli vesi. Kõik need asjad, mida purustatud kodulinnas ei olnud. Ma unustasin küsida, kas keemia, alkeemia ja keskaeg olid lektüüri valikul otsustavad. Meie vestlus toimus eesti keeles – seda valdab Maxim juba päris hästi – ladina keele ja mitmete teiste kõrval.

Nädal Donetskis Aleksandri juures. Matemaatiku haridusega Aleksandr on aastaid olnud Maximi armastatu. Tema mees. On või oli, ei oska vist isegi Maxim ise kindlalt öelda. 2014. aastal valisid Aleksandr ja tema pere separatistid ja Vene maailma. Ka Maximi seal oleku ajal mängis nende majas korraga kolm telerit, kõigist huilgamas Venemaa propaganda. Kui Maxim oli juba Donetskist ja Venemaalt pääsenud ning Vilniusesse jõudnud, helistas ta Sašale ja püüdis teda veenda niinimetatud Donetski Rahvavabariigist (DNR) lahkuma. Enda juurde Vilniusesse tulema. Asjatult. Aeg-ajalt nad suhtlevad. Harva.

Venemaalt lahkus Maxim Lätisse. Bõtalovo piiripunktis kuulasid föderaalse julgeolekuteenistuse (FSB) uurijad teda pikalt üle. Kaevasid arvutist välja info, et ta oli seotud 2013. aasta terroriakti planeerimisega Kõjivi Pride 'il. Tegelikult oli ta selle kuriteo lahendamise juures tunnistajaks. Ülekuulajad ei leidnud oma venekeelsete otsingumootoritega Maximi kohta midagi kompromiteerivat, midagi «Vene-vastast». Kui nad oleksid kasutanud ukrainakeelset otsingut, oleks pilt hoopis teistsugune olnud. Sellised spetsialistid.

Kolme nädala eest helistas Eestis olevale Maximile Mariupolist isa naabrinaine. Tulge ja matke oma isa ümber. Ei saa tulla? Siis teeb seda ekskavaator. Aetakse auku nagu kodutu.

Maxim pidas Mariupolis pommide all elades päevikut. Kirjutas enamasti ukraina keeles, aga mõned lõigud poola ja eesti keeles. Siin paar eestikeelset sissekannet. Kirjaviis muutmata.

14.03.2022 Esmaspäev

Täna on üsna «rahulik» päev, rahulik selles mõttes, et mitte midagi pea peale ei kukkunud, kuigi naabertänavatel nagu alati lahingud käivad. Päev algus kell 4.20 sellega, et artilleria püüdis lennukid pihta saada ja see lennuk tuli palju kordi nagu sääsed. Pärast seda kestas kõik tavaliselt – keegi tuleb idast, keegi vastab läänest, mürsid lendavad edasi-tagasi pea kohal. (...) Suhtlesime Bykovitega aia läbi. Nad mõnikord toovad kuulata raadiot. DNR karjatab kogu aeg «andke alla», Ukraina aga arutleb, kuidas Putinit ära hävitada, kahjuks pole väärtuslikku infot üldse. (...) Teine asi, mis Bykov ütles, et see laip, kes üleeile lebas Laso tänaval, oli alguses elus, temal ühe jala ära rebitud oli, ta karjus ja palus abi, aga ei osanud keegi sellega tulla ja mees suri siis vere kaotamisest. Selline oli emakeele päev.

27.03.2022 pühapäeval, kolmekümne teisendal päeval? Mariupol sai otsa. Pärast kuumat lahingust eile öö oli tormiline. Puhus tugev tuul, aga samal ajal oli rahulik – lennuk tuli siia pommitamiseks ainult kaks korda. Hommikul oli täiesti põletatud veel ainult kaks maja meie tänaval ja kell 12 Laso tänavat mööda sõitis tank märgitud Z-ga. Kohe pärast seda Trudovoje tänavat mööda läksid vene sõdurid läbi. On kõik.

Читать далее

Інтерв'ю для Постімеес

Сьогодні експромтом дав інтерв’ю найбільшій приватній ґазеті Естонії «Постімеес». Російською мовою — бо російська редакція. Текстова розшифровка не дуже точно відбиває сказане усно, напр. критика т. з. Vabaduse kool в Таллінні туди не ввійшла. Але тим не менше даю посилання як на відео, так і на текст.

https://rus.postimees.ee/7573875/intervyu-bronya-nemeckogo-tanka-ot-deda-partizana-spasla-zhizn-ego-vnuka-v-2022-godu

Читать далее

Muinasjutt

Ühel päeval käis põder metsas, ta oli kurb, sest ta kaotas oma sõbra ära. Ta vaatas igale poole, põõsaste alla, puude vahele, aga ei olnud sõpra mitte kusagil.

Järsku hakkas ta nälga tundma, võttis ühe rohukese suhu ning tema tujus muutus paremaks. Võttis veel ühe, näris ja ta kurbus kadus ära. Ime, — mõtles põder, — kanep või? Sellest ajast nimetatakse seda rohtu põdrakanepiks.

Читать далее

Keelesõber

Підтримка України в країнах Балтії настільки потужна, що нема сили все перепостити сюди. Але про один випадок розповім. Є така проґрама «Мовний друг» (Keelesõber). Її зміст — один учасник з добрим рівнем мови вільно спілкується з тим, хто тільки вчиться, і таким чином це як помагає подолати страх вживати чужу мову, так і створити контакти між людьми різних мов і нації.

В цій проґрамі я ментор і мені дали жіночку, яка працює в естонській школі і тільки вчить мову. Так от ця вчителька мені сьогодні розповідала, що в їхній школі учителя та учні зібрались вчора, щоби підтримати Україну, заспівали і естонську, і українську пісню. А завтра вони прийдуть о 3-й годині підтримати Україну на мітинґ. Ніхто їх не примушує, нема ніякої рознарядки від РОНО — люди бачать біду і хочуть зробити, що в їхніх силах.

Читать далее

Rannarootsi

У Гаапсалу є маленький музей історії та побуту естонських шведів. Оселились вони там так давно, що навіть мова розійшлась зі стандартною шведською, адже в тих маленьких селах на маленьких островах говорили так, як колись, тисячу років тому, говорили і за морем. Жили вони там так-сяк, так, як тоді всюди жило незаможне селянство. І жили б далі, якби не дві катастрофи, обидві пов’язані з Російською імперією.

Перша сталась за Катерини, коли шведів з острова Гійумаа виселили в Україну, де вони створили кілька шведських сел, навіть кірку побудували. Перед виселенням шведи ставили на Гійумаа хрести на знак свого сподівання колись повернутись. Ця традиція на Ristimägi, Горі хрестів біля м. Кярдла, досі жива — гості острова залишають там хрестики, сподіваючись прийти ще раз.

Друга катастрофа, що остаточно викорінила їх, вже припадає на минуле століття — після окупації Естонії Радянським союзом острови в Балтиці, де мешкали шведи, стали прикордонними і там вже не можна було жити аж такому ненадійному елементу. Хоч радянська армія потім пішла, але села так і лишились порожніми.

В музеї збираються старі баби, які говорять естонською і трохи тою — з присмаком тисячоліття — шведською, і згадують традиційні ремесла. Разом вони створили килим, предмет їхної гордости, літопис Rannarootsi

Читать далее

Хто мало знає, краще спить

Отже, здолавши всі перешкоди, оминувши пастки долі, навіть відлякавши ведмедя, опинився я нарешті в маленькому естонському селищі з наміром відсидіти три дні карантину, здати другий тест і радісно поїхати в табір на Сааремаа. Але як там завчилось зі школи:

Ты мниш: как сон опасности минуют, желаний всех исполнится порыв.

Но берегись, судьба игру двойную ведёт, в руках краплёный козырь скрыв

На четвертий день я поїхав у Раквере на тест та й подивився заразом на новий ремонт біля твердині. Ремонт гарний, комари злі, біля монументу з червоною зіркою стоять квіти в жовто-блакитних стрічках — короче, все як годиться. Наступного ранку дзвінок: вітаємо, ваш тест позитивний, сидіть дома 14 днів і зв’яжіться з вашим сімейним. Тадам!!!

Табір пішов в небо, Будулай лишився в селі на дивані.

При тому всьому здоров’я в порядкє, спасібо зарядкє, антитіл в крові стільки, що аж самі вискакують, телефон клініки або зайнятий, або не відповідає. З якогось там десятого чи двадцятого разу слухавку нарешті хтось узяв, спитав, чи треба лікарняний. Якби я сам не попросив про додатковий тест, так би і сидів далі на дивані рівно аж по сьогодні.

Їду вже в Таллінн, здаю там третій тест. Він очікувано неґативний, quod erat demonstrandum, карантин типу закінчено, але табір вже поїхав. ОК — накупив книжок, ковбаси і пива, пройшов чергову співбесіду з роботодавцем естонською, отримав посаду, повідправляв знайомим подарунки. Якусь ще треба культурну проґраму собі: на Раквере вже не можу дивитись, але ще жодного разу не був у Гаапсалу.

Безоблачна, помнил ты, жизнь твоя. Но берегись: в траве шуршит змея!

Автобус Таллінн-Гаапсалу, середина поїздки, біотуалет. Раптом вимикається світло, я в пастці: двері не відкриваються, жодна кнопка не працює. Kurat! Стукаю, волаю, вию, жодна свиня не реаґує. Ми поєдєм, ми помчімся на алєнях утром раннім. Стукаю, волаю, вию, автобус їде, все як годиться. Нарешті той ґвалт набридає пасажирам, водій знову включає світло: обережно, двері відкриваються.

Вышла из мрака младая с перстами пурпурными Эос.

Скрыв цело­муд­рен­ный лик. Чтоб грех не остал­ся без кары,

В гидр ужас­ных она воло­са обра­ти­ла Гор­го­ны»

Фірма-перевізник спочатку написала у відповідь тільки «Скорбім». Та не питання! Скарги полетіли разом з номерами, явками і паролями в усі причетні інстанції. І ти диви — вони оговтались і запропонували мір і жвачку себто компенсацію перенесених тяжких страждань. Гаразд, давайте, сьогодні я побуду сестрою безкінечного милосердя

Читать далее

Ars artis gratia

Про Естонію і естонську мову я до 2013 року не знав нічого крім того, що вони є — десь там на краю ойкумени. В 2013 році, коли ситуація в Україні ставала дедалі чорнішою (останній рік правління Януковича, спроби запровадження горезвісного законопроекту 8711 та інших довколацензурних моментів) я вперше став вивчати можливості щезнути. Першим варіантом була Грузія, потім Польща (але вона в Еврозоні тому без візи ніяк), аж раптом випадково натрапив на згадку про те, що Естонія є центром чеченської діяспори. Ну прочитав і прочитав. Забув. Головним чином через те, що добре розумів: у випадку asylum всі свої досягнення і привілеї треба забути і стати відразу ніким.

У 2015 році мені трапилась на очі новина про e-residentsus. Хоч це і не давало можливості приїхати в разі проблем фізично, але принаймні дозволяло створити рахунок, щоби зберегти частину від можливих реквізицій і нестабільности (тоді була вимога Нацбанку примусово продавати 75% валюти в день її зарахування, а це аж ніяк не додавало оптимізму, бо курс евро/долар — гривня тоді коливався страшно). Анкета була простою, ціна доступною, карточку я получив у посольстві Естонії в Києві.

Того ж року ми з колегами почали писати кількамільйонний грант для ЕКОМу, 2016-го отримали його і постало питання переїзду. Мене нічого не тримало — у лютому пішла мама і вже не треба було щотри години колоти трамадол, а потім і морфій. У вересні я вперше на тиждень опинився в Таллінні. Потім ще і ще, аж нарешті в березні 2017-го мені дали elamisluba, а з нею і направлення від поліції на курси мови (A1). Передати не можу, як я мучився до цього: я знав, звичайно, що порозумітись у разі потреби можна і російською, але ж я не росіянин. Мучив персонал у kohvik «Kohalik» англійською, яку я не знаю, боявся в Prisma брати банани, бо не розумів, як і де їх зважувати, уникав трамвая, бо там треба якусь кнопку натискати, щоби тебе випустили... Це при тому, що праця легальна і зарплата дай боже всякому.

Після перших занять у Світлани Савченко зі мною почали говорити афіши. І панєслось. Панєслось по всякому: спочатку курси і іспит А2. Успішно. Потім виграв безплатні курси B1, які мене знову налякали до смерті — коли тобі викладають незнайому граматику мовою, з якої ти вловлюєш із десяти слів одне... таке — бо ж думаєш, що то ти такий тупий і нікчемний, і краще ото вдавитись, щоб не мучитись. Молоденька вчителька робила все, але не могла перестрибнути через себе, бо не говорила w żadnym ludskim języku, а розкладати пасьянси з карток на -ма і -да-інфінітиви може в дитячому садочку і цікаво.

І тут зв’являється Speakly, та ще й безкоштовно! Вау! Люблю-цалую! Власне ця програмка привчила до щоденної праці з фразами, які ну ніяк не лізли не те що в голову, а навіть до рота. Строк іспиту B1 невпинно наближався. Я запитав у Mall Pesti, чи є якась учителька, яка могла б зі мною індивідуально позайматись. Маль порадила Eva Õim, зарплата мені дозволяла і ми після того тричі на тиждень три роки поспіль зустрічались о 8-й ранку в скайпі. Ева потім жартувала, що härra Maxim став членом сім’ї. Ева дотягнула мене від A2 через B1 до B2. Тягнула б і далі, але мої прибутки із закінченням нашого проєкту різко впали. Наостанок я зарезервував гроші, щоби Ева повторила чудо A2 -> B1 із Сашою ehk Sašakesega, nagu ta ütles. Чудо вона повторила і чоловік, який думав, що він і мови — то як від Донецька до Луни, склав іспит і навіть пішов сам на B2.

А я пішов на C1, хоч тоді вже стало ясно, що ніяких перспектив знання естонської мови, всупереч воланню естонського партійного істеблішменту, не дає. Почалась Ars artis gratia. Я записався на курс Тартуського університету, тим більше, що він був цілком у вебі. Там і познайомився з Марікою Тераль. Принагідно (почалась епідемія ковіду і всі границі закрились) дала мені Töötukassa курс з Ülle Koppel (C1), тут таки вдалось виграти безкоштовний курс (теж C1) від Integratsiooni SA з Ülle Tõnurist... Короче, кожний день улітку 2020-го були якісь заняття, а інколи і таке, що вранці одна Ülle, ввечері інша. Ну ті тартуський курс. Дим з вух.

Світлана навчила системної граматики (якої так бракує в інших сучасних підручниках і за якою я скучив після латини і греки), Ева навчила читати складну літературу і писати твори на вільні теми, одна Ülle давала багато слів і газет, інша познайомила із модерною естонською фантастикою, Маріка мучила поезією і згадала якось про Krimmi kogumik.

Ну і ще майже фоном йшли всякі цікаві штуки від Eesti keele maja: то екскурсія, то кеелекогвік, то келесибер, то келерулет, то фільм, то kirjanduslaager... Звичайно, були і інші, наприклад Eesti keele ja kultuuri klubi від Атласнету та тренерка Liina в спортклубі, яка терпляче повторювала як малій дитині інструкції естонською, як сісти і що підняти так, щоби не здохнути прям під штангою.

Хто хоче робити мистецтво задля мистецтва — завжди зробить, хоч повірте, тепер чую на власні вуха те, що краще б не чув: скільки дурні говорять розумні на вигляд політики і про що сперечаються бомжі на зупинці. А, ну ще й можу висварити водія в автобусі зрозумілою йому мовою, бо quaerite et invenietis

Читать далее