Новеград

Об интерславике, искусственном славянском языке, я немного писал раньше. А сегодня на глаза мне попалась забавная ссылка на сайт, сделанный молодым американским программистом по имени Martin POSTHUMUS — Мартин Посмертный, который создал несколько искусственных языков, самым любимым из которых для него является Новеградский — как-бы возрождённый новгородский диалект XV века (https://www.veche.net).



Забавными мне показались три вещи.

Во-1, чудовищная работоспособность Посмертного — он в одиночку (кроме своей основной работы) занимается четырьмя очень разными искусственными языками, славянским, семитским, романским и из енисейской группы. Забавна не работоспособность, а то, что всё это делается в одиночку, без сообщества.

Во-2, знакомясь с новеградским, я пытался найти тексты, но нашёл только отдельные фразы, гимн Новгорода, небольшие тексты официального характера и очень подробную грамматику, но на английском. Очевидно, сказывается программистская склонность разрабатывать не содержание, а структуру.

В-3, отдельным разделом на сайте идёт описание (в том числе на новеградском языке) «Новеградской республики», её политики, культуры и экономики. Тут привлекает внимание как карта — весь север РФ, так и описание соседей, в частности Эстонии: «Population: 1 550 788 (Jan 2007 est) […] Ethnic Groups: Estonians and Novegradians together make up 90% of the population. Other local groups include a small population of Swedes in the northwest. Some Finns and Belarusians have moved into the territory in recent years […] Languages: Estonian and Novegradian are official. Most local Swedes speak these languages and do not know Swedish, unlike in Finland» — если бы это писал не американец, я бы думал, что это влажные мечты москвы.

В целом, этот проект, к сожалению, вряд-ли оживёт. Причина вполне банальна — автор, в отличие от команды интерславика, не смог или не захотел повести за собой людей.
Читать далее

Soome-ugri esperanto ehk Budinos

Inimlik fantaasia on lõputu — see on meie evolutsiooniline eelis. Muinasjuttude, legendide, pärimuste, romaanide ja luuletuste lugemine tundub kasutuna, aga selleta oleks raske inimkonna eksistentsi ette kujutada. Samuti, akadeemiline ehk puhas teadus muutub millekski praktiliseks aja jooksul või jääbki ainult paberile.

XII sajandi lõpus ilmus arvatavasti esimene tehiskeele projekt, «Lingua ignota». XVII sajandil sündis üldslaavi keeleprojekt, mis on nüüd välja arenenud tehiskeeleks «Interslavik». XIX sajandi lõpus ja XX sajandi alguses tekkis palju teisi projekte, peamiselt romaani keelte alusel. 1990-tel loodi Intergermanik ehk Folkspraak. Kõik need peale Esperanto ja Latino sine flexione ei saanud popularseteks (erandina näib ka Interslavik, sest selles keeles on ilmunud teravsotsiaalne mängufilm). Täna ma sain teada, et soome-ugri esperanto on ka olemas (https://studfile.net/preview/5997168/)! Nähtavasti see on kõige noorem projekt — ta sündis 2009. aastal udmurti filoolog Aleksei Arzamazovi peas.

Oma intervjuus (http://www.finnougoria.ru/news/publications/9317/) Aleksei seletab, et tema mõte oli teha abikeelt vene või inglise keele asemel: «Meie, soome-ugrid, oleme lingvistilisest vaatenurgast väga kaugel teineteisest, me kasutame tihti oma kõnes mitte sugulaskeeli, et aru saada teineteisest ja elada täisverelist elu. Ma ei räägi, et see on halb, ma teen ettepaneku kasutada lihtsalt teistsugust lingvistilist stsenaariumi». Ilmselgelt, käesolev olukord erineb teistest abikeeltest — kõik need Interlingua, Interslavik, Intergermanik jne tekkisid, et ühendada üsna sarnaseid keeli, kuid Arzamazovi projekt kavatseb (samuti nagu Esperanto) olla abikeelena nende rahvuste jaoks, kes ei saa teineteisest üldse aru.

Ma arvan, et see on pigem humanitaarne initsiatiiv, et äratada Venemaa väiksete soome-ugri rahvuste teadvust. Kahjuks, teadoleva informatsiooni põhjal, see projekt jäi ainult heaks ideeks.
Читать далее

Folkspraak

Оглядаючи внутрішнім оком історію штучних мов, зауважив дивну закономірність: латишам з литовцями (балтийська ґрупа) не спадає на думку вигадувати щось середньо-балтийське для полегшення спілкування між собою, німцям, анґлійцям, голландцям, шведам, норвежцям і датчанам (ґерманська ґрупа) теж якось добре без інтерґерманіка, те саме стосується фінів, естонців, угорців, ханти та інших з уральської родини, а також тюрків з родини алтайської. І тількі прасті госпаді романські народи та слов’яни ніяк не заспокояться — бо ж бачиш без латини-матінки та Перуна-батеньки нема щастя в лічной жизні!

P. S.: в коментарях до цього допису у ФБ мене поправили — проект міжґерманської мови, Folkspraak, все ж був, але це, здається, не сильно міняє картину. На відміну від міжслов’янських проектів, що почались із XVII ст., та міжроманських, яких навигадувано з поч. XX cт. чимало, крім Фолькспраку, який з’явився був тільки в 90-х роках XX cт., до того ж так і залишився незавершеним, бо не зібрав значної кількості ентузіастів, є тільки ще два маловідомих проекти. А це, в свою чергу, означає, що суспільний запит на щось міжґерманське радше відсутній.
Читать далее

Мова і політика

І знову про Інтерславік. Де розвивати штучну мову, як не у ФБ-ґрупі? Все в ґрупі було добре, поки ґрупа дискутувала про мову per se. Потім додались учасники і учасниці, серед яких мовознавців мало, бо основна частина прийшла після роліку на Радіо Свобода.

Але одного ранку сталась абсолютно передбачувана біда — людина з росії, ще й народжена в Криму, запостила систему прийняття рішень: росія — 1 голос, Україна — 0.5, Сербія — 0.3… І панєслась…

Керівний комітет може скільки завгодно пояснювати, що причини не політичні, а лінґвістичні, але хто ж тепер повірить. І нині то мій чисто науковий інтерес — як довго проживе та мова? Судячи з того, що вона реально особливо нічию життєву потребу не задовільняє, а російські вуха стирчать, то широкої популярності не здобуде
Читать далее

Interslavic : заметки о грамматике

Забавно таки читать грамматику. В данном случае грамматику межславянского (http://www.neoslavonic.org/introduction). В чём состоит цель искусственных языков? — В упрощении нерегулярностей языков естественных и в замене синтетических форм аналитическими  — чтоб жить было легче. Это делали все, кроме волапюка, не к ночи помянутого.

Что сделали авторы межславянского? Их цель была создать язык примерно понятный всем славянам, т. е. он должен с одной стороны звучать максимально естественно, с другой — не отдавать видимых предпочтений какому-то одному из языков-источников.

И тут начинается интересное: несмотря на декларируемую простоту язык-результат оказался сложнее любого из языков-источников! Хотели как лучше…

В области фонетики сохранены палатализации (гроЗить — угроЖать) и беглые гласные (стЕлю — стлать).

В области морфологии сохранено двойственное число, грамматическое различение одушевлённого и неодушевлённого (вижу покойника, вижу труп), оставлено 7 формальных падежей имени (плюс неформальная категория партитивности) и четыре варианта склонения, в том числе с супплетивизмом основ (мать — матери), в глаголах остались как старая группа нерегулярных (быть, есть etc.), так и регулярные с несколькими видами спряжения, восстановлена система семи времён (настоящее, аорист, перфект, плюсквамперфект, будущее простое, будущее сложное (в двух вариантах), перфектное будущее), на которую ещё накладывается категория завершённости и незавершённости… и т. д.

В области синтаксиса сохранён свободный порядок слов, предложное и непредложное управление глаголов. Удивительно, почему нет инфинитивных оборотов (вижу маму идти в школу, дочка кажется идти замуж) и независимых причастных оборотов (царю уходящему враги отступили)!

В общем, на месте американца или англичанина проще сразу удавиться, чем понимать эту загадочную славянскую душу
Читать далее

Interslavic

Вчора натрапив на передачу Радіо «Свобода» (https://www.rferl.org/a/interslavic-language-medzuslovjansky/30172653.html) про штучну мову «Interslavic», подивився з цікавістю, знайшов у ФБ спільноту цієї мови, долучився, і ось що маю сказати. Скільки ж всякого в голові завалялось! Бо проектів штучних мов для полегшення міжнародного спілкування навіть я, людина яка просто інколи читає книжки, можу сходу назвати зо два десятки, а насправді їх понад сотня.

Деякі з них популярніші — есперанто, деякі ввійшли просто в мову як імена загальні — волапюк. Деякі гріють серце як рідні — латиносинефлекціоне (нею років зо двадцять автор, італійській математик Пеано, видавав навіть математичний журнал), більшість однак існують тільки історичним фактом у підручниках: це прекрасне майбутнє, яке могло би бути, якби не лишилось у минулому. Проекти міжслов’янскої теж були і навіть старіші за всі інші (XVII століття).

Звичайно, мені як носієві кількох слов’янських мов — східних, західних і південних — розуміння написаного тексту майже будь-якою з них не справляє жодних труднощів, тим більше якщо це отакий інтерславік, який є грубо кажучи середнім аритметичним. Однак тут постає засадниче питання: розуміння не є проблемою, проблемою є активне володіння, що тягне за собою такі ж зусилля, як і вивчення живої — іншими словами, якщо є розуміння мов живих її освіченими носіями, то нашо ще якийсь посередник у вигляді мови штучної?

Але людина — то тварина така, що знайде сенс навіть там, де його нема за означенням. Тому «хай живе і квітне міжслов’янська!», тим більше, що створюють її не «старші брати» земля їм скловатою
Читать далее