Індекси

Якщо подивитись на деякі індекси, пов’язані з якістю життя, (а в них я брав ті країни, де я частіше буваю чи які поруч), то помітні цікаві речі.

Індекс людського розвитку (2018). На першому місці (в комплексі за очікуваною тривалістю життя, освітою та доходом на душу) Норвеґія, на 30-му Естонія, на 88-му Україна. Фінляндія — 12-те, Польща — 32-ге. Литва — 34-те, Латвія — 39-те. Від України навіть бідна Ґрузія вище — на 70-му, а прасті-господі РФ з Білоруссю ще вище — на 49-му і 50-му відповідно. На останніх місцях (188-ме і 189-те) — Центрально-Африканська республіка та Ніґер.
https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_Human_Development_Index

Індекс ґендерної рівности (2020). На першому місці (себто жінки та чоловіки не мають великих відмінностей у можливостях і якости життя) — Ісландія, друге та третє — наші сусідки, Норвеґія та Фінляндія відповідно. Естонія — на 26-му місці, Україна — на 59-му. Де інші країни нашого реґіону? Латвія — 11-те, Литва — 33-тє, Білорусь 29-те, Польща — 40-ве, РФ — 81-ше. Найгірша ситуація (останні місця, 152-ге і 153-тє) — в Іраку та Йемені.
http://www3.weforum.org/docs/WEF_GGGR_2020.pdf

Частота самогубств (2016). На першому місці — Росія (48.3 на 100 тис. населення), далі йде, як не дивно, Литва (47.5), потім Білорусь (39.3), Україна — на четвертому місці (34.5), потім Латвія (31.0) і Естонія (25.6). Фінляндія в цьому спискові — найблагополучніша (20.8).
http://gamapserver.who.int/gho/interactive_charts/mental_health/suicide_rates/atlas.html

Отже, загальна тенденція виглядає так, що з півночі на південь та із заходу на схід життя погіршується.

Ще один індекс — загальної реліґійности населення (2017). На першому місці — Румунія (55% «високореліґійних» дорослих), на останньому, 34-му, — Естонія (7%). Польща — восьме місце, Україна — 11-те, Білорусь — 13-те, Литва — 16-те, РФ — 20-те, Латвія — 23-те, Фінляндія — 25-те. https://www.pewresearch.org/fact-tank/2018/12/05/how-do-european-countries-differ-in-religious-commitment
Читать далее

Совєцький бард

Сперечались з батьком про Висоцького: він каже, що той справив ґрандіозний вплив на всю світову культуру, для мене однак він — так, людина непересічна, але його творчість (як і все в СРСР) дуже містечкова, прив’язана до часів Застою, і отже така, що має значення для його покоління чи, може, ще мого.

Спробував пошукати доказів: анґлійська вікіпедія пише тільки про якійсь фінський та польській колективи, що надихаються творчістю Висоцького; якійсь нетривалий движ був у Франції в 70-ті, але серед російськомовних еміґрантів; решта — територія европейської частини колишнього СРСР. З певною натяжкою можна його, мабуть, уважати за засновника жанру бардовської пісні, в тому числі сучасної АТОшної — але то так само територія колишньої імперії: не Літній бо канон в окопах співати!

PS. В коментарях до посту в ФБ мене поправили: «Основатели стиля, собственно, те кто вывел советскую бардовскую песню из городского романса — Визбор и Окуджава. Кажется, это послевоенный период, примерно 50-е. Высоцкий, Митяев, Никитины — вторая волна, плюс-минус 70-е. А вот уже в 80-е приходят Розенбаум и Круг, которые из бардовской песни выкармливают шансон, облагораживая арестантскую песню и одесский бит. Паралельно с этим выделяется и советский рок-андеграунд, там Дягилева, Летов, Сурганова, Маркина и т. д. А дальше сложно, там куча всего из всего... Политика советов, которые ваяли новую, интернациональную идентичность „человек советский“, породили и бардовскую песню. Кстати, которая не особо-то в советах приветствовалась. Но тут ничего не поделаешь. Выгоняя в таком количестве студенческие массы на соцработы, приходилось мириться и со студенческой песней. Решение о поддержке и развитии туризма выдало индульгенцию туристической песне»
Читать далее

Імміґрація в Балтійському реґіоні з Білорусі, Росії, України

Департаменти статистики — цікаве джерело даних. Отже, діаґрами країн-сусідок: Естонія, Латвія, Литва і Фінляндія, імміґрація за роками з трьох країн: Білорусі, Росії та України.



По-перше, бачимо якійсь естонський феномен: з 2012 по 2017 імміґрація з РФ спадала, але в 2018 раптом стрибнула вгору. Можна було б списати на «дєнег нєт, но ви дєржитєсь» — перемогу холодильника над телевізором, однак у сусідніх країнах (навіть у такій русифікованій як Латвія) зменшення кількості прибульців зі сходу триває, тоді як Україна та Білорусь дедалі роблять більший внесок в імміґрацію.

По-друге, феномен білоруський: з цієї країни імміґрація найменша. Білоруси більше їдуть до Литви — якщо в інших країнах Балтії білоруська щорічна імміґрація менше п'ятиста, то в Литві вона вимірюється тисячами.
Читать далее

Soome-ugri esperanto ehk Budinos

Inimlik fantaasia on lõputu — see on meie evolutsiooniline eelis. Muinasjuttude, legendide, pärimuste, romaanide ja luuletuste lugemine tundub kasutuna, aga selleta oleks raske inimkonna eksistentsi ette kujutada. Samuti, akadeemiline ehk puhas teadus muutub millekski praktiliseks aja jooksul või jääbki ainult paberile.

XII sajandi lõpus ilmus arvatavasti esimene tehiskeele projekt, «Lingua ignota». XVII sajandil sündis üldslaavi keeleprojekt, mis on nüüd välja arenenud tehiskeeleks «Interslavik». XIX sajandi lõpus ja XX sajandi alguses tekkis palju teisi projekte, peamiselt romaani keelte alusel. 1990-tel loodi Intergermanik ehk Folkspraak. Kõik need peale Esperanto ja Latino sine flexione ei saanud popularseteks (erandina näib ka Interslavik, sest selles keeles on ilmunud teravsotsiaalne mängufilm). Täna ma sain teada, et soome-ugri esperanto on ka olemas (https://studfile.net/preview/5997168/)! Nähtavasti see on kõige noorem projekt — ta sündis 2009. aastal udmurti filoolog Aleksei Arzamazovi peas.

Oma intervjuus (http://www.finnougoria.ru/news/publications/9317/) Aleksei seletab, et tema mõte oli teha abikeelt vene või inglise keele asemel: «Meie, soome-ugrid, oleme lingvistilisest vaatenurgast väga kaugel teineteisest, me kasutame tihti oma kõnes mitte sugulaskeeli, et aru saada teineteisest ja elada täisverelist elu. Ma ei räägi, et see on halb, ma teen ettepaneku kasutada lihtsalt teistsugust lingvistilist stsenaariumi». Ilmselgelt, käesolev olukord erineb teistest abikeeltest — kõik need Interlingua, Interslavik, Intergermanik jne tekkisid, et ühendada üsna sarnaseid keeli, kuid Arzamazovi projekt kavatseb (samuti nagu Esperanto) olla abikeelena nende rahvuste jaoks, kes ei saa teineteisest üldse aru.

Ma arvan, et see on pigem humanitaarne initsiatiiv, et äratada Venemaa väiksete soome-ugri rahvuste teadvust. Kahjuks, teadoleva informatsiooni põhjal, see projekt jäi ainult heaks ideeks.
Читать далее

Involvement of gay and bisexual men in LGBT activism in Armenia, Azerbaijan, Belarus, Estonia, Georgia, Lithuania, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Russia, and Ukraine

BACKGROUND: LGBT activism of gays and bisexual men (hereinafter MSM) has shown to foster community mobilization and to increase advocacy potential of this group. Moreover, MSM cooperating with human rights activists tend to be easier to engage in social programs. The study explored how much MSM in Central and Eastern Europe and Central Asia countries engage with NGOs, publically support LGBT rights, and perform other manifestations of LGBT activism.

METHODS: A cross-sectional online survey was conducted in 2017 by Eurasian Coalition on Male Health. The total sample engaged 5775 MSM-respondents from 10 countries. The study suggested a number of actions as manifestations of LGBT activism and asked respondents how often they had been involved in such actions during the last twelve months. LGBT activism index (AI) was calculated for each country, employing a scale from 0 to 16, by assigning one point for a one-time participation in one activity, and two points for each instance of multiple participation.

RESULTS: Signing petitions and helping victims of discrimination or violence have shown to be the most widespread activities in the overall sample. The AI of the studied countries ranged from 0,6 to 2,4. Nine countries could be divided into three groups: those with relatively low activism scores (Russia, Belarus), those with intermediate scores (Azerbaijan, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Ukraine), and those with relatively high scores (Georgia, Armenia, Lithuania/Estonia).

CONCLUSIONS: The study demonstrated that despite significant variance of the AI across countries, the overall involvement of MSM in activism is very low. The lowest involvement was evident in countries with the least favorable legal environment in regards to LGBT issues and freedom of activism (Russia, Belarus). The variance of the AI between the two remaining country-groups points at a probable influence of public opinion on MSM involvement in activism, in addition to the legal factors.

CO-AUTHORS: Shestakovskyi Oleksii; Kasianchuk, Maksym; Djuma Vitaly; Howell, Sean
Читать далее

Ілюзії

Може хтось пам’ятає, був до війни такий дуже популярний у вузьких ґей-колах сайт QGuys.ru — зараз він здрібнішав, змарнішав і якесь бє, але тоді був огого! Люди звідусюди по ареалу російської мови там тусувались, постили як розумне, так і інтимне, сварились в коментах до нестями, ну і якщо залишались сили, то ще й знайомились. Вопщім, життя буяло.

ВСІ пости на кьюґайзі легко шукались через ґуґл, яндекс та інші ЗОВНІШНІ засоби, ВСЕ крім інтимних фоток можна було прочитати-подивитись без реєстрації. Тобто сайт і його контент de facto був відкритим, але нікого то не хвилювало, людям ЗДАВАЛОСЬ, що вони десь на острові. І тут адміністрації — україно-американцеві Олексію Ходорковському спало на думку додати в кожний пост кожному читачеві кнопочку «Перепостити в ...». Сталось це року 2010 чи дев’ятого нашої ери.

Святі угодники! Що почалось! Живі заздрили мертвим, бо за кількістю істерик і зрадливої бентеги той нещасний куґайз раптом обігнав всіх укрполітиків! Ґвалт! Жах! Катастрооф! Нас відкривають! Моя жона тепер все знає! Рятуйте! Аааааа! А значення тої кнопочки було суто символічне, бо перепост і раніше був можливий і пошуковики все і так бачили. Під загрозою опинилась ЛИШЕ ІЛЮЗІЯ...
Читать далее

Альберт Разін

Раптом ще не знаєте: в росії спалив себе 79-літній чоловік, хімік за освітою, правозахисник за покликанням, борець за свою мову АЛЬБЕРТ РАЗІН.

Зробив він це тому, що його народ — удмурти — приречені російским режимом на вимирання. Подивіться у Ютубі його останнє інтервью (кілька хвилин перед смертю, https://youtu.be/IXgJ7NjNr7k). І порівняйте з репортажем російського тб з його поховання: «трагічна випадковість», «його учні з удячністю згадують»… (https://www.youtube.com/watch?v=1tRWZzSlhUI) Тіш да гладь да божа благодать... Ненавиджу імперію КДБ!
Читать далее

Moskvas meeleavaldustest

Tundub, et varsti on palju vene pagulasi Eestis, Lätis ja Leedus. Kas see on hea või halb?

Ühest küljest, mida enam on ühiskonna konflikte Venemaal, seda kiiremini algab Ukraina rekonkista Krimmis, Donetskis ja Luhanskis.

Teisest küljest, kolmes Balti riigis ühiskonnaelu muutub vähem stabiilseks, sest vene keelt emakeelena kõnelejate osa ilmselgelt suureneb. Muidugi, nad hakkavad keelt õppima ning tulihingeliselt venevastaseid meeleolusid toetama (see on väga venepärane — vihata, mida varem armastati), aga ausalt öeldes pole võimalik keelt hästi õppida, kui on lähedal suur venekeelne keskkond.

Peale keele need pagulased puutuvad kokku uue elustiiliga — see on väga loomulik. Adaptatsiooni ajal (aasta-kaks-kolm) põgenikud tunnevad sügavat pahameelt ja nad kindlasti hakkavad väljendama oma soovi muuta ühiskonnaelu siinsetes oludes neile mugavamaks. Niisiis, on olemas võimalus, et see pahameel ühendab neid kohalike hallpassikate rahulolematusega Eesti riigi suhtes. Kahjuks, ei tohi ka Venemaa meedia ja FSB agentide propagandistlikku mõju arvestamata jätta.

Kolmas oht on epideemiline: Venemaal vohab HIV-i, hepatiitide ja tuberkuloosi epideemia. Kas saab Balti riikide tervisesüsteem sellise koormusega hakkama? Kas saab väikese Eesti terve ühiskond nende väljakutsetega hakkama?
Читать далее

На события в Москве

Кажется, скоро в Эстонии, Латвии и Литве будет много просителей убежища из России. Хорошо это или плохо?

С одной стороны, чем скорее рванёт за поребриком, чем больше будет там крови и выбитых зубов, тем скорее мы сможем начать развешивать по фонарным столбам тампоны в Крыму, Луганске и Донецке.

С другой стороны, три страны Балтии войдут в зону нестабильности, ибо доля русскоязычных очевидно вырастет. Конечно, они будут учить язык и даже яро поддерживать антироссийские настроения (вот чего не отнять у росиян, так это способности переобуваться), но будем честны — выучить язык хорошо не получится, не потому, что не хотят, а потому, что это почти невозможно, когда рядом большое русскоязычное сообщество.

Кроме языка прибывшие столкнутся с иным образом жизни — это тоже естественно. Во время адаптации (год-два-три) у прибывших будет много злости и недовольства, желания поменять систему на новом месте. И тут есть вероятность, что это недовольство сольётся с недовольством местных серопаспортников... Ну а влияния росСМИ и просочившихся агентов ФСБ никто не отменял.

Третья опасность — сугубо эпидемическая: в РФ бушует скрытая эпидемия ВИЧ, гепатитов и туберкулёза. Готово ли здравоохранение стран Балтии к такой нагрузке? И в целом, готовы ли страны Балтии ко всему этому?
Читать далее

«Нечего делить...»

Недавно, два чи три дні тому в одній феміністичній ґрупі почалась (і, здається, досі палає) дискусія — донеччанка описала тяжкі спогади з часів початку окупації і додала, що вона не може спокійно реаґувати, коли російські феміністки кажуть, що нам нема чого ділити... Матір божа, що тут почалось! По-1, оті росіянки образились, бо ми ж, мовляв, не винуваті — то всьо мужикі-казли розв’язали війну, а по-2, у нас проблеми спільні, а Крим і Донбас — то таке, минуще, не до обговорення в пристойному товаристві.

Так от я до чого... мені теж, як донецькому, є що ділити з рузьке швайн — попри те, що дійсно є проблеми спільні у всіх ґеїв пост-совка. Навіть на 5-й рік я не купую нічого їхнього, не літаю Аерофлотом (хоч це дешевше і часто швидше), не ходжу на всяких артистів звідти, які тут ґастролюють, etc.

Але то я — відомий русофоб. Інші активісти і активістки, у яких, здавалося б, мала горіти червона лампочка, бо все вони знають на відміну від умовної тьоті Клави з Нижньозадрипінська, — навіть вони їздять в Маскву прогулятись, здибатись з подругами... Бо що їм ділити? Нарід бо невинний, то все прості люде, які теж страждають!

Звісно, глядячи на це, я прекрасно розумію оту тьотю Клаву, яка голосує за Партію реґіонів — тре жити в мирі, бо і там солдатушки гинуть, обійму всіх, всіх поцілую, нечего нам делить!

Ceterum censeo Mosquam delendam esse
Читать далее

Діялоґ з росіянином

Несподівано отримав я персональне запрошення на концерт піаніста із СПб в Тлл. Відповів, що мовляв дякую, але на росіян не ходжу. Далі наша розмова відбувалась українською, за що йому окрема подяка. Звичайно, йому було неприємно, бо це 1) колективна відповідальність, хоч людина сама і не винна, і навіть на твоєму боці, 2) «ви змішуєте культуру і політику».

Звичайно, змішую. А також державу і людей. І буду змішувати. Бо не існує культури поза політикою. Навіть «Мистецтво фуґи» попри свою абстрактність втілює ідеали Німеччини того часу. Мені шкода, але мусимо кожного разу мати на увазі, що ми несемо на собі тавро дій наших співвітчизників, навіть якщо ми самі були проти (притомним американцям соромно за Трампа, мені останній час буває соромно за Україну etc.). На це випадок є слово «трудно», російською «ничего не поделаешь»
Читать далее

Майдан у Тбілісі

Ну і моя черга написати свою експертну думку про Грузію, яка — ясен пень — всім цікава. Отже, напруга в грузинському суспільстві протягом останніх принаймні двох років зростала.

Таке було і в Україні перед Майданом. До того ж з часів Революції Троянд минуло більше 10 років, а як ми знаємо знову ж таки на прикладі України — від Майдану до Майдану якраз десятиліття і минає. Отже, події в Тбілісі здаються цілком закономірними. Хотілось би тільки вірити, що оті звіри з півночі не скористаються з нагоди собі взяти щось
Читать далее

Sündmused Ukrainas

Pühapäev ja sellele järgnev öö ning esmaspäev olid väga rahutud. Terve nädalavahetus me olime ekraani külge aheldatud (ühed teleka ees, teised vaatasid uudiseid internetis) — Venemaa kasutas esmakordselt avalikult relva Ukraina meremeeste vastu Kertši lähedal. Need video ja raadioteated olid kõigis uudistes. Kolm Ukraina laeva ja nende meeskonnad (neist 6 inimest on haavatud, kusjuures 2 raskesti) on kaaperdatud. Keskööst kuni kella üheni mina kui ka minu eestlastest kaaslased, kõik me vaatasime otsesaadet Ukraina Riikliku Julgeoleku- ja Kaitsekomitee koosolekust, kus teemaks oli sõjaseisukorra kehtestamine Ukrainas. See tähendab, et sõda algas ametlikult (reaalsuses ta kestab juba viis aastat).

Pühapäeva öösel ma kirjutasin meie piketi FB-grupis, et ma tahaksin esmaspäeval mittekorralisele piketile minna (tavaliselt me piketeerime neljapäeviti) isegi üksi, sellepärast et ma ei saa eestlasi paluda, et nad koheselt muudaksid oma plaane Ukraina pärast. Aga otsustati, et me läheme koos nagu tavaliselt, kuid koosolekuteate Põhja prefektuurile teen mina. Ma tulin tööle öösel (siin on minu arvuti), täitsin blanketi ära ja saatsin PPA-sse. Viieteistkümne minuti pärast sain prefektuurist teate kätte, et pikett on registreeritud. Niisiis, täna me kohtusime Venemaa Suursaatkonna ees.
Читать далее

Колонія

Розмовляв з таджицьким колегою, той каже: у 90% є російський паспорт, офіційна мова — російська, тут стоїть російська дивізія та авіація, якби зараз провели референдум про приєднання до Росії, всі б проголосували за, бо пенсія вища. Але: «мій дядько служить в російській дивізії тут, їм прийшла рознарядка — по сотні з кожної дивізії в Україну, оформляють як приватну армію. Не хоче. Назбирав грошей, відкупився, бо не хоче, казав, воювати за неправедне»

Читать далее

#МитяИдётНаМитинг

Как обычно по средам, а особенно после отпуска, потащило меня на приключения к роспосольству. Подхожу в час Ч к месту М и вижу: стоит группа туристов, а ихний экскурсовод заливает, смотрите, мол, вон приближаются активисты Правого Сектора, — показывает на Tarmo Kruusimäe и на одного из авторов Конституции Эстонии Ants Erm, нагруженых знамёнами к пикету.

Ну, думаю, во как: к нам уже экскурсии водят!

Дальше — больше. Развернулись в боевом порядке, запели. Туристов понабежало! Все снимают, то рожи корчат и факи тычут (меньше), то аплодируют, улыбаются и нопасараны кидают (больше). Прям не Правый Сектор, а суперстары на гастролях!

Но больше всего меня растрогали два эпизода.

(1) Милая женщина бальзаковского возраста сначала просто улыбалась, потом подошла, сказала «Спасибо вам. Я из Одессы. Они там, на востоке, каждый день нас убивают», потом взяла плакат и постояла с нами.

(2) Подошла к нам пожилая пара, женщина заплакала, мужчина достал биометрический украинский паспорт, дотронулся до моей руки и дрожащим голосом сказал «Дякую. Ви стоїте за нас»…

В этот день вместе с нами опять были депутат Европарламента Tunne Kelam и его супруга Mari-Ann Kelam, легендарные организаторы освободительного движения Эстонии в США, а также эстонские украинцы Лидия Лаане и Михайло Клыш.
Читать далее

Дискуссия

Обговорення публікації в місцевій пресі. Цитата з матеріалу: «Почему эстонец надевает противогаз, когда видит на Москвой ядерный гриб? — Чтобы скрыть улыбку».

Коментар колеги: «А почему украинец не надевает в этом случае противогаз? — Чтобы поделиться радостью с другими. Мы более открыты. Менталитет-с»
Читать далее

Гімн

Стоїмо на пікеті біля амбасади русланду, час від часу підходять якісь неадеквати і неадекватки, бо прапори України та гасло «Крим — це Україна» як для чортів ладан. І тут якійсь чолов’яга з перехожих затягує «Ще не вмерла…». Мені то не вперше — приєднуюсь, але розумію, що друзі-естонці, яких зазвичай чути більше, мовчать, бо звідки ж їм це знати. Тож довелось вокально напружитись і виконувати на повні груди від початку до «і покажем, що ми браття козацького роду»

Читать далее

Забавные зверушки

Из полевых наблюдений над местными русскими: гражданин Эстонии, но безработный, без образования, живущий в каком-то богом забытом пригороде Таллинна, около 30 лет возраст. Наш диалог:

— Поедешь, говорю, на Евровидение в Киев? (Очень хотел).
— Нет.
— Даже если на проезд будет?
— Не могу. Меня не пустят.
— ???
— Путин запретил всем русским ездить на Украину. Мне нельзя.
— ??? Эммм... а... это... ты то тут при чём, ты ж не из России?
— Он русским запретил.

Ну, думаю, жара! Т. е. в сознании человека ВВХ есть Богъ Всех Русских. Мать-заступница. Саваоф и Повелитель журавлей. Дальше ещё интереснее: оказывается, первой жертвой путинского запрета стала — ни за что не догадаетесь — мамзель Самойлова. Это не СБУ, это всё Владимир-Красно-Солнышко высочайше повелел не пущать. Богъ! Истинно-истинно говорю! Придите, поклонимся!
Читать далее

Гомосекс и Чечня

О важности стратегической информации об ЛГБТ. Что там у гордых кадыровцев? А неизвестно. Хай, который пошёл в СМИ, сводится, по большому счету, к общим словам: все плохо, множество жертв etc. (для примера достаточно посмотреть публикации Новой газеты — речь идёт примерно о трёх выживших, трёх убитых, т. е. о числе жертв максимум 10-20 чел.).

Каков мог бы быть масштаб сексуальных репрессий? В ответе на этот вопрос я исхожу из предположения, что 1) у каждого половозрелого мужчины есть те, кто хотел бы причинить ему вред — враги; 2) информацией о том, кто с кем спит/спал, обладает не только имярек, но и его, по крайней мере, партнёр — проще говоря, эта информация может быть получена; 3) сил у репрессивного государства вполне достаточно, чтобы получить такую информацию или, по крайней мере, воспользоваться доносом. Следовательно, в группе риска попасть под каток государства находятся все половозрелые мужчины, хотя бы однажды имевшие секс с другим мужчиной.

И цифры эти значительны. Воспользуемся для быстроты расчетов Википедией: население Чечни (округленно) 1,3 млн, из которых 58% приходится на трудоспособных, то есть 0,75 млн мужчин и женщин; мужчин будет примерно половина — 0,38 млн, а из них (возьмём самую консервативную цифру) 1% приходится на МСМ. Таким образом, потенциальных жертв 3700. Принимая в внимание то, что среди жертв окажутся и просто случайные (как это следует из материалов той же Новой газеты), можем утверждать, что пострадавших будет намного больше.

И тут возникают неудобные вопросы: из нескольких тысяч предполагаемых жертв достоверно известно о приблизительно десятке человек — где остальные? Есть варианты: 1) их замочили втихую; 2) репрессий нет, есть отдельные трагедии, а масштаб раздут то ли страхом, то ли амбициями журналистов, то ли существующим заказом на Рамзанку Дырова...
Читать далее

Me oleme tublid

Ну от, вітаю самого себе з поверненням у вуличну політику. Сьогодні я долучився до пікету, який українська громада Естонії вже третій рік щосереди влаштовує перед російським посольством.

Це, мабуть, перший раз, коли я почував себе в цілковитій безпеці на таких заходах: в Донецьку весь час вони супроводжувались титушнею, в Києві на першому ґей-прайді нас перед телекамерами мочили... Звичайно, тут якась місцева гопота теж була, лузгала сємкі і сміялася вголос, були якісь старі пани та пані, які крутили пальцями біля скроні та показували, який в них великий, які кричали, що нам має бути соромно, бо йдемо проти «братів». Але були і звичайні перехожі, які нам усміхались, які казали, що ми — tublid, приєднувались до нас ненадовго. Їх було більше, ніж перших. На щастя
Читать далее