16 лют. 2018 р.

З днем народження, Лієтуво!

Сьогодні весь громадський транспорт у Таллінні їздить з двома прапорцями, двома триколорами — естонським і литовським. Мабуть, для місцевих у тому нічого дивного, адже чому б не привітати доброго сусіда, точніше, сусідку з днем народження? Але для мене спогади про прапорці на трамваях є щемливими, адже коли в 14-му я бачив жовто-блакитні клаптики на маріупольських трамваях, я ледь не вмивався сльозами, це означало, що тут — свої. Я досі не можу уявити там ніяких інших: ні турецьких, ні білоруських, ні молдовських, угорських чи польських. Проводжаючи поглядом два прапорці на тутешніх машинах, я подумав, що тільки незґвалтована країна може собі дозволити розкіш так дружити із сусідкою, від якої не бачила собі зла століттями.
Читать далее

13 лют. 2018 р.

Іронічна етноґрафія

Ото читав, що пишуть про фіно-угорські мови в українському сеґменті… Якщо відкинути всяку муть, то резюме з прочитаного: були собі такі чудь, меря та інші, і були руси. Там, де перших не чіпали, утворились і живуть собі щасливо естонці. Де другі нікого не чіпали, утворились українці і далі їдять сало з часником. А от там, куди прийшли були руси і похрестили нещасну чудь у зрадоперемозі, утворились руські, забули своє коріння і тепер чіпляються як зомбі то до фінів, то до естонців, то в Київ хочуть. Звідусюди дістають по зубах, але ніяк в домовинах не заспокояться. Все б нічого, але нині в Таллінн естонці необачно зазивають українців… нє к добру… бентега вона така — непозбувна
Читать далее

1 лют. 2018 р.

Riigi keel або чому не державною?

Четверта ранку. Сну вже нема. Знічев’я спробував поставити себе на місце іноземця, що з нуля вивчає українську, та глянув на наші (створені і видані в Україні) підручники на отой А2, який я подолав був у естонській.

Слухайте, це ж жах! Про інтерактив я взагалі мовчу — без викладача якомусь, умовно, португальцю годі розібратись. Але навіть те, що встиг побачити… Або просто списки слів напам’ять, або списки слів з дуже мудрими поясненнями українською же. Як ото написав один пан з Ірландії: «Українська мова дуже схожа на ірландську, особливо після кількох пляшок горілки. Найбільше мені сподобалося слово ‚Будьмо!‘».

Якщо шукати англійською мовою, то ситуація дещо краща: по-1, відразу випадають іноземні (напр. канадійські) підручники, по-2, знайшов сайти, де можна не тільки систематично займатись лексикою і граматикою (пояснення написано в зрозумілий для неукраїнця спосіб), але й послухати це.

Про іспити: так, зрада і тут, адже тільки восени 2017 року уряд почав думати (але ще не зробив) про стандартизований іспит з української як іноземної…

Читать далее