ЛҐБТ і майновий клас

ЛҐБТ-активісти Естонії попросили глянути, як відрізняються доходи ЛҐБ від гетеросексуальної частини населення. Ну і я зовсім випадково натрапив на базу даних величезного міжнародного опитування 2021 р. про кохання (http://dx.doi.org/10.1038/s41597-025-05365-2) і злегка погрався з нею. На жаль, від Естонії там було лише трохи більше 500 осіб (відповідно 51 ЛҐБ), тому я взяв разом Естонію, Латвію, Литву, Білорусь, Україну та Молдову (т. з. Intermarinum або країни Міжморʼя), щоб було достатньо людей для статистики.

Ось що вийшло:

•⁠ ⁠жінки в порівнянні з чоловіками значно рідше відносять себе до нижчих соціальних класів

•⁠ ⁠ЛҐБ та інші (пансексуали, асексуали тощо) порівняно з гетеро значно частіше вважають себе нижчим соціальним класом

•⁠ ⁠зі збільшенням віку ідентифікація себе з нижчими класами зменшується

але найкумедніше (хоч більше плакати хочеться) — наявність вищої освіти позитивно пов'язана із приналежністю до нижчого класу.

Соціальний клас, звичайно, поняття суб'єктивне і не надто прямо пов'язане з доходами, але вже як є.

Читать далее

Edasi

Ну ось і закінчився місяць в Литві, коли я трохи прийшов до тями і навіть від’ївся. Miroslav і його мама гостинно поселили в свому домі та возили разом з Rolandasом по країні, Ганна не давала загаснути голові, Aida вчила мови, Garry разом з чоловіком подарували кавоварку, а інші знайомі і незнайомі люди теж всіляко підтримували...

Ačiū, Lietuva, ir iki pasimatymo! Nüüd Eestisse, koju.

Читать далее

Вільнюс воєнний

Сьогодні ми ходили по закупи — бо як з Маріуполя біжиш без трусів, то чомусь хочеться нарешті приєднатись до цивілізації H&M-у. Перші потреби задоволено, є білизна та халат.

Але разом з тим це був шок, бо весь Вільнюс в жовто-блакитних прапорах. На тролейбусах написано «Вільнюс любить Україну», оголошення українською «для вас проїзд безкоштовний», в магазинах навіть дрібниці кажуть тобі, що ти тут свій... Я ще не був в Естонії, думаю, там те саме, бо amicos res adversae probant. Ačiū! І дві фотки з папірця після т. з. «фільтрації» в дирі

Читать далее

Разом до перемоги

13 січня 1991 року стало кульмінацією, кривавою кульмінацією, радянської окупації Литви, коли московські війська намагались повернути країну, яка щойно відновила свою незалежність, під свою владу. Саме тоді під танками та в сутичках біля телевежі і парламенту загинуло 14 литовців.

У цей день Литва не тільки плаче за своїми героями та героїнями, але і єднається з нинішніми жертвами московського режиму — кілька років поспіль національне телебачення у благодійному телемості «Разом до перемоги» збирає допомогу військовим та цивільним України, а цього року також і Білорусі.

19:30, LRT, Kartu iki pergalės

Читать далее

Последний вагон

Преамбула : курорт

В конце февраля — начале марта в Эстонии было всё спокойно — люди учились, ходили в кафе, занимались в спортзалах, работали… Эпидемия, конечно, активно обсуждалась, но она была где-то там.

5 марта мы выехали из Таллинна в Вильнюс, а оттуда в Друскиникай на давно запланированные и забронированные отдых и оздоровительные процедуры. И, как оказалось, заскочили в самый последний вагон последнего уходящего поезда.

Друскиникай (или, как говорят на советско-русском, Друскиники) — водный курорт, где, по рассказам, летом оздоравливалась половина Израиля. Врут, конечно, — 4 млн ну никак не поместилась бы в маленьком городке, который весь можно обойти за полчаса. Местные хвалят мера, который смог привлечь финансы из европейских структурных фондов и привести доставшуюся от совка инфраструктуру в божеский вид. Не всё и не до конца, но в значительной мере.

Дыхание эпидемии уже чувствовалось — было мало людей, а те, что ещё не успели доехать, звонили и отменяли бронирование, часть заведений была уже закрыта. Рецепционистки были так ошеломлены, что делали смешные ошибки. Так, переписывая из паспорта данные в талон на водные процедуры, они вместо фамилии указали Riigid Schengeni — Шенгена государства (перевод старается передать странно переставленный порядок эстонских слов).



На второй день стало холодно, поднялся ветер и пошёл снег — это не мешало процедурам в тёплых ваннах и бассейнах, но сильно ограничивало прогулки по городу.



Из того, что я успел сфотографировать, пока окончательно не замёрз, — подкова, минеральный источник с литовскими ведьмами, отметки уровня воды во время прошлых наводнений и памятник борцам за свободу Литвы.



Подкова раньше прибивалась над дверьми дома на удачу (в Литве кое-где этот обычай сохранился по сегодня). Соответственно, на этой большой подкове изображены символы счастья и других народов — так, эстонский уж соседствует с украинской калиной.

Литовских ведьм, вообще говоря, есть много разновидностей — как и прочей чертовщины в фолькльорах других народов. Две из них вечно танцуют около целебного источника. Его вода, говорят, лечит много всего, но её выпить решится не каждый — уж очень она солёна.

14.03.2020 : бегство

Эпидемия приближалась, заголовки прессы и сообщения правительства становились всё тревожнее, когда, наконец, 14-го было объявлено, что в дополнение к восстановленному погранконтролю 17-го Эстония закрывает свои границы (а также Латвия и Литва), поэтому жителей страны просят за два оставшихся дня вернуться. Вот засада — наш обратный билет был как раз на 17-е!

16.03.2020

По прибуттю в Таллінн (lõpuks ometi! — бо не без пригод), поліція зустріла, дала буклетик, сказала, що ми всі захищаємо старших від хвороби. Сідаю в трамвай. Порожній, адже карантин, нормальні люди дома медитують. І тут на Ласнамяє прямо ввалюється юрба російськомовних дідків і бабів з кравчучками. Сідають купно, навіть ті, що входять потім, підсажуються до них, з радістю щось там між собою говорять… Крім них в порожньому транспорті тільки я з валізою і жодної молоді чи середнього віку людини на вулиці. Ото прасті госпаді група ризику мабуть вже нічим не ризикує, бо прогули на цвинтарі ставлять. Причому, підкреслюю, не послухались порад влади тільки російськомовні пані та панове поважного віку! От і буде природній відбір, хоч потім витимуть зі сходу про ґєноцид.

22.03.2020

Здається, карантин діє — 17 березня в Естонії закрились кордони, вузи, школи, спортзали, концерти та кіно... і швидкість поширення зменшилась. Дані тут https://www.ecdc.europa.eu/en/publications-data/download-todays-data-geographic-distribution-covid-19-cases-worldwide



24.03.2020

Эх, кто не жил при совке, много потерял — дар предвидения. Вот позавчера в эстонской прессе появились заявления активистов снизу: хотим пожёстче! Я сразу вспомнил, как трудящиеся в совке просили в газетах поднять цены на колбасу. И — вуаля!

Глас простого народа не зря просил Верховную Власть решительнее бороться с недобитым бухаринско-троцкистским элементом: Власть услышала (два дня прошло) и решила нахрен закрыть торговые центры и больше двух не собираться. Также дано задание Статистике — разработать платформу для отслеживания перемещения несознательных граждан, гражданок и ихних дитёв через мобильные телефоны.

Верною дорогой идёте, товарищи! А я дальше смотрю на цифирки

28.03.2020 : из новостей

А) Даже не знаю, назвать ли это забавным или ужасным: Департамент здоровья запретил доставку тел латышей на кремацию в Вильянди — была тут такая трансграничная кооперация с ежедневным оборотом в 30-50 почивших. Причём о запрете процессии узнавали только на границе, когда тела не пропускали в Эстонию и отправляли назад в Ригу… (https://sakala.postimees.ee/6935530/terviseamet-ei-luba-lati-surnuid-eestisse-viljandi-krematoorium-kaotas-suure-turuosa).

Б) На тлі епідемії активізувалась давня адвокатка прав місцевих російськомовних Яна Тоом: взяла відкриту звітність Мовної інспекції за час, що минув з оголошення надзвичайного стану, та показала, що навіть епідемія не стала на заваді Ільмару Томускові в утисках російськомовних лікарів (https://www.err.ee/1070017/yana-toom-viirus-ei-vali-keele-jargi).

30.03.2020 : призраки прошлого

Как-то мне всё активно начинает не нравиться — когда позавчера я узнал о просроченном товаре в одной сети, было ОК (в суматохе первых дней закрытия торговых центров логистика вполне могла перепутать поставки); когда у нас на подоконнике заплесневел ананас, купленный в другой торговой сети, возникли лёгкие сомнения, но тоже тут могли быть разные трактовки (не день на окне лежал, а два), но когда сегодня в третьем приличном супермаркете я увидел, что на полках с молочкой все тетрапаки поставлены датами к стенке, а не к покупателю как раньше… Картинка взятого штурмом донецкого Метро превратилась в уверенность. И дай бог, чтобы я ошибся.

01.04.2020

Olen töötu ametlikult ja pean läbirääkimisi töötukassaga, et mitte ainult töötuskindlustust saada, vaid ka lisakoolitust.

Сьогодні — прям в тему — з’явились у пресі двійко із Siseministeerium: міністр-важкоатлет Гельме-ст. (ЕКРЕ, популіст, https://majandus24.postimees.ee/6939177/mart-helme-eesti-toidujulgeolek-ei-soltu-300-voortoolisest) та його підлегла Рут Аннус (https://www.err.ee/1071470/riik-voib-toota-jaavad-valismaalased-edaspidi-koju-saata). Обидвоє про одне — якщо ви іноземець і раптом лишились праці, їдьте додому по-хорошому, Естонія для естонців, нєча тут на наші пособія з безробіття претендувать. Поки йдеться про людей, які мають короткострокові дозвіли на працю, себто будівництво та сільське господарство. Але незабаром… Судячи з цього, уряд знає, що швидко це не кінчиться, економить навіть на дрібницях і не сподівається до швидкого відновлення економіки, коли знову буде шалено бракувати робочої сили з-за кордону.

Характерно, що, здається, вперше в новітній естонській історії уряд заговорив з людьми російською (як усно, так і у візуальних сиґналах на вулиці)…

18.04.2020 : Соціальна реклама

Авторы этой рекламы на зарплате у правительства решили напомнить по случаю Пасхи, что 1) человек грешен от природы; 2) женщина есть сосуд греха.
Покайтесь, ибо грядёт!



Маленький мальчик бомбу нашел,
В печь положил и в школу пошел.
Вечером бабушка печку топила…
Много народу ее хоронило



Так, падруга и бабушка уже тово. А сам-то? Ещё жив?



Продолжение следует…


Читать далее

Телемарафон

13.01.2020 Литва — вже вчетверте — збирала гроші для України. Це був телемарафон, що демонструвався одночасно і на литовському Національному телебаченні, і на українському П’ятому каналі. Я дивився і мені було пекуче соромно:

1) з литовського боку в студії — Президент, міністри, керівники державних аґенцій; з українського — один нещасний замміністра, про існування якого дізнаєшся тільки тут;

2) з литовського боку ведучі і гості (в тому числі, Президент) говорять литовською, але іноді і українською; з українського ведучий навіть не зміг вивчити «Ačiū!» (про замміністра мовчу);

3) в литовській студії — співаки, музиканти, хори, купа людей (в тому числі з українськими прапорами); в українській — ведучий і ще п’яток (так би мовити, дешево і сердито);

4) в литовській студії щодесять хвилин оголошували, скільки вже зібрано десятків тисяч евро; в українській теж щось збирали на ПриватБанк, але не казали, чи хоч щось туди капало;

Маленька Литва помагає Україні, яка у 8 раз більша. Чи помічає це Україна?
Читать далее

Зашморг минулого

Мабуть чули про Інтермаріум, проект політичного союзу від Балтики до Чорноморья (Польща, Литва, Україна). Сьогодні один з естонських френдів запостив про це мапу «Союзу проти РФ», де крім згаданих трьох країн була ще Білорусь.



Ну ОК, чому б не помріяти. Я наївно питаю в коментарях, а де ж в Інтермаріумі Естонія і Латвія, бо ж балтійські країни і теж мають претензії до РФ, в тому числі територіальні? Естонці не на жарт збудились і почали писати, що мовляв то неможливо, бо Інтермаріум — то Велике Князівство Литовське, а Естонія і Латвія — то землі Ливонського ордену і знову оці польсько-литовські імперські амбіції…

Я читав і не йняв очам віри: Ливонський орден, XIII–XVI ст., ВКЛ, XIII—XVIІІ ст.… Нині MMI на дворі!

Але потім я заспокоївся: якщо люди відчувають у пам’яті єдність із аж так далекими державними утвореннями, то неважко уявити, як болить совєтським те, що совку, принаймні de jure, нема!
Читать далее

Індекси

Якщо подивитись на деякі індекси, пов’язані з якістю життя, (а в них я брав ті країни, де я частіше буваю чи які поруч), то помітні цікаві речі.

Індекс людського розвитку (2018). На першому місці (в комплексі за очікуваною тривалістю життя, освітою та доходом на душу) Норвеґія, на 30-му Естонія, на 88-му Україна. Фінляндія — 12-те, Польща — 32-ге. Литва — 34-те, Латвія — 39-те. Від України навіть бідна Ґрузія вище — на 70-му, а прасті-господі РФ з Білоруссю ще вище — на 49-му і 50-му відповідно. На останніх місцях (188-ме і 189-те) — Центрально-Африканська республіка та Ніґер.
https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_Human_Development_Index

Індекс ґендерної рівности (2020). На першому місці (себто жінки та чоловіки не мають великих відмінностей у можливостях і якости життя) — Ісландія, друге та третє — наші сусідки, Норвеґія та Фінляндія відповідно. Естонія — на 26-му місці, Україна — на 59-му. Де інші країни нашого реґіону? Латвія — 11-те, Литва — 33-тє, Білорусь 29-те, Польща — 40-ве, РФ — 81-ше. Найгірша ситуація (останні місця, 152-ге і 153-тє) — в Іраку та Йемені.
http://www3.weforum.org/docs/WEF_GGGR_2020.pdf

Частота самогубств (2016). На першому місці — Росія (48.3 на 100 тис. населення), далі йде, як не дивно, Литва (47.5), потім Білорусь (39.3), Україна — на четвертому місці (34.5), потім Латвія (31.0) і Естонія (25.6). Фінляндія в цьому спискові — найблагополучніша (20.8).
http://gamapserver.who.int/gho/interactive_charts/mental_health/suicide_rates/atlas.html

Отже, загальна тенденція виглядає так, що з півночі на південь та із заходу на схід життя погіршується.

Ще один індекс — загальної реліґійности населення (2017). На першому місці — Румунія (55% «високореліґійних» дорослих), на останньому, 34-му, — Естонія (7%). Польща — восьме місце, Україна — 11-те, Білорусь — 13-те, Литва — 16-те, РФ — 20-те, Латвія — 23-те, Фінляндія — 25-те. https://www.pewresearch.org/fact-tank/2018/12/05/how-do-european-countries-differ-in-religious-commitment
Читать далее

Імміґрація в Балтійському реґіоні з Білорусі, Росії, України

Департаменти статистики — цікаве джерело даних. Отже, діаґрами країн-сусідок: Естонія, Латвія, Литва і Фінляндія, імміґрація за роками з трьох країн: Білорусі, Росії та України.



По-перше, бачимо якійсь естонський феномен: з 2012 по 2017 імміґрація з РФ спадала, але в 2018 раптом стрибнула вгору. Можна було б списати на «дєнег нєт, но ви дєржитєсь» — перемогу холодильника над телевізором, однак у сусідніх країнах (навіть у такій русифікованій як Латвія) зменшення кількості прибульців зі сходу триває, тоді як Україна та Білорусь дедалі роблять більший внесок в імміґрацію.

По-друге, феномен білоруський: з цієї країни імміґрація найменша. Білоруси більше їдуть до Литви — якщо в інших країнах Балтії білоруська щорічна імміґрація менше п'ятиста, то в Литві вона вимірюється тисячами.
Читать далее

Involvement of gay and bisexual men in LGBT activism in Armenia, Azerbaijan, Belarus, Estonia, Georgia, Lithuania, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Russia, and Ukraine

BACKGROUND: LGBT activism of gays and bisexual men (hereinafter MSM) has shown to foster community mobilization and to increase advocacy potential of this group. Moreover, MSM cooperating with human rights activists tend to be easier to engage in social programs. The study explored how much MSM in Central and Eastern Europe and Central Asia countries engage with NGOs, publically support LGBT rights, and perform other manifestations of LGBT activism.

METHODS: A cross-sectional online survey was conducted in 2017 by Eurasian Coalition on Male Health. The total sample engaged 5775 MSM-respondents from 10 countries. The study suggested a number of actions as manifestations of LGBT activism and asked respondents how often they had been involved in such actions during the last twelve months. LGBT activism index (AI) was calculated for each country, employing a scale from 0 to 16, by assigning one point for a one-time participation in one activity, and two points for each instance of multiple participation.

RESULTS: Signing petitions and helping victims of discrimination or violence have shown to be the most widespread activities in the overall sample. The AI of the studied countries ranged from 0,6 to 2,4. Nine countries could be divided into three groups: those with relatively low activism scores (Russia, Belarus), those with intermediate scores (Azerbaijan, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Ukraine), and those with relatively high scores (Georgia, Armenia, Lithuania/Estonia).

CONCLUSIONS: The study demonstrated that despite significant variance of the AI across countries, the overall involvement of MSM in activism is very low. The lowest involvement was evident in countries with the least favorable legal environment in regards to LGBT issues and freedom of activism (Russia, Belarus). The variance of the AI between the two remaining country-groups points at a probable influence of public opinion on MSM involvement in activism, in addition to the legal factors.

CO-AUTHORS: Shestakovskyi Oleksii; Kasianchuk, Maksym; Djuma Vitaly; Howell, Sean
Читать далее

Kaunases

Reis Leetu oli seekord seotud mitte tööga, vaid sõbra sünnipäevaga — pühapäeva õhtul Vilniuses me pidutsesime tema kodus, aga esmaspäeva hommikul sõitsime Kaunasesse. On vaja öelda, et 1920. aastal Poola väed hõivasid Vilniuse ja Kaunas sai Leedu vabariigi pealinnaks. Tol ajal piir Poola ja Leedu vahel oli läänepool Vilniust ning et jõuda Kaunasest Vilniusesse elanikud pidid sõitma läbi Riia. Isegi praegu Vilniuses elab suur poola diaspora, kuid edasi läänepoole poolakaid ei ole.

Christi ülestõusmise kirik oli esimene koht, kus me käisime. See ehitati mäe peale 1933. aastal väga modernses stiilis — kõrge (26 m) valge ja õhurikas hoone torniga (70 m) kiriku uste kohal. Kiriku katusel on vaateplats, kust saab tervet linna näha. Katusel asub ka väike kabel, kuhu pruutpaarid lähevad laulatusele. Nõukogude ajal selle kiriku ruumides oli mingi vabrik, mille teine hoone asub praegu kiriku kõrval. 1990. aastate algusest kirikut renoveeritakse.



Sellelt mäelt saab alla kesklinna tulla mööda kitsast ja kurvilist tänavat või siis funikulööri mööda. Umbes kümme minutit ning me jõudsime Sõjamuuseumi juurde (kahjuks, oli esmaspäev ja kõik muuseumid olid kinni). Muuseumi ees asub väike puiestee, kuhu on püstitatud Leedu uusima ajaloo kangelaste kujud, Leedu puust ristid ning tundmatute sõdurite monument.



Kogu endisel NSVL territooriumil on, muidugi, palju tundmatute sõdurite monumente ja tundub, et täpselt samasugune on Kaunases — mingi kivist ja igavene tuli selle ees. Aga see ehitati juba iseseisvuse ajal Leedu vabadussõja kangelaste mälestuseks. Kõik kivid toodi siia nendelt maadelt, kus need inimesed hukkusid. Igavese tule peal on ladina keeles kirjutatud «Redde quod debes», «Tagasta, mida pead».



Natuke edasi on haljak, mille ümber on kolm kuju — leedulased, kes seadust rikkusid. Esimene tõi kotis leedu keeles trükitud raamatuid, teine kuju — ema õpetab oma last ja kolmas — talumees, kes külvab vilja. Vene impeeriumi seaduste järgi leedukeelsete raamatute trükkimine ja isegi emakeele kodus kasutamine oli keelatud, sest kõik raamatud trükiti välismaal ja toodi Leetu salakaubana ning keeleõppimine kodus oli peres suure saladuskatte all.



Vanalinnas meil olid mõned kirikud (nõukogude ajal olid need suletud ja muudetud ladudeks või vabrikuteks), katoliku vaimulik seminar (praegu seal õpib ainult 7 inimest), kena raekojaplats ning kõige pikem, nagu kohalikud teevad nalja, sild. Asi on selles, et vanasti Kaunas, mis asub Nemuna ääres, oli Vene ja Prussi impeeriumide piiri vahel. Vene alal oli vana kalender, mis erines kaks nädalat lääne kalendrist, seejärel, kui keegi läks üle silla vene poolt, tal nagu kulus silla ületamiseks kaks nädalat.



Mis veel? Vanalinnas ma nägin tihti naljakaid autonumbreid — RRRRR, OOOOO, KCN jne. Mõnus reis, toredad inimesed!




Читать далее

Віддай, що винен

В Каунасі біля Військового музею стоїть монумент невідомим воїнам, полеглим за свободу Литви. Перед ним вічний вогонь. — Нічого цікавого, правда?



Але той монумент складено з каменів, які були на тих місцях, де ці люди віддали своє життя. І напис спереди латиною: «Redde quod debes», «Віддай, що винен». Литовці не забувають своїх. Не забуваймо і ми! Зі святом!
Читать далее

Moskvas meeleavaldustest

Tundub, et varsti on palju vene pagulasi Eestis, Lätis ja Leedus. Kas see on hea või halb?

Ühest küljest, mida enam on ühiskonna konflikte Venemaal, seda kiiremini algab Ukraina rekonkista Krimmis, Donetskis ja Luhanskis.

Teisest küljest, kolmes Balti riigis ühiskonnaelu muutub vähem stabiilseks, sest vene keelt emakeelena kõnelejate osa ilmselgelt suureneb. Muidugi, nad hakkavad keelt õppima ning tulihingeliselt venevastaseid meeleolusid toetama (see on väga venepärane — vihata, mida varem armastati), aga ausalt öeldes pole võimalik keelt hästi õppida, kui on lähedal suur venekeelne keskkond.

Peale keele need pagulased puutuvad kokku uue elustiiliga — see on väga loomulik. Adaptatsiooni ajal (aasta-kaks-kolm) põgenikud tunnevad sügavat pahameelt ja nad kindlasti hakkavad väljendama oma soovi muuta ühiskonnaelu siinsetes oludes neile mugavamaks. Niisiis, on olemas võimalus, et see pahameel ühendab neid kohalike hallpassikate rahulolematusega Eesti riigi suhtes. Kahjuks, ei tohi ka Venemaa meedia ja FSB agentide propagandistlikku mõju arvestamata jätta.

Kolmas oht on epideemiline: Venemaal vohab HIV-i, hepatiitide ja tuberkuloosi epideemia. Kas saab Balti riikide tervisesüsteem sellise koormusega hakkama? Kas saab väikese Eesti terve ühiskond nende väljakutsetega hakkama?
Читать далее

На события в Москве

Кажется, скоро в Эстонии, Латвии и Литве будет много просителей убежища из России. Хорошо это или плохо?

С одной стороны, чем скорее рванёт за поребриком, чем больше будет там крови и выбитых зубов, тем скорее мы сможем начать развешивать по фонарным столбам тампоны в Крыму, Луганске и Донецке.

С другой стороны, три страны Балтии войдут в зону нестабильности, ибо доля русскоязычных очевидно вырастет. Конечно, они будут учить язык и даже яро поддерживать антироссийские настроения (вот чего не отнять у росиян, так это способности переобуваться), но будем честны — выучить язык хорошо не получится, не потому, что не хотят, а потому, что это почти невозможно, когда рядом большое русскоязычное сообщество.

Кроме языка прибывшие столкнутся с иным образом жизни — это тоже естественно. Во время адаптации (год-два-три) у прибывших будет много злости и недовольства, желания поменять систему на новом месте. И тут есть вероятность, что это недовольство сольётся с недовольством местных серопаспортников... Ну а влияния росСМИ и просочившихся агентов ФСБ никто не отменял.

Третья опасность — сугубо эпидемическая: в РФ бушует скрытая эпидемия ВИЧ, гепатитов и туберкулёза. Готово ли здравоохранение стран Балтии к такой нагрузке? И в целом, готовы ли страны Балтии ко всему этому?
Читать далее

Baltic Pride in Vilnius

БалтікПрайд у Вільнюсі зібрав цього року шалену кількість учасниць і учасників. За оцінками організаторів, вчора у спільному марші країн Балтії за рівність прав ЛГБТ взяли участь близько 10 тисяч осіб, що на 2 тисячі перевищило кількість учасників маршу, який минулого року відбувся у столиці Латвії Ризі.



Перший Baltic Pride, який відбувся там само десять років тому, налічував лише близько 600 учасників. На відміну від перших маршів, тепер місцева влада та поліція намагаються не завадити проведенню заходів Балтійського Прайду, а сприяти їм. Лише п’яток дурних тіток волали — російською! — «Покайтесь! Наступают последние дни!» Решта нормальних людей грішили з радістю. До зустрічі наступного року в Таллінні!

Читать далее