Четверта ранку. Сну вже нема. Знічев’я спробував поставити себе на місце іноземця, що з нуля вивчає українську, та глянув на наші (створені і видані в Україні) підручники на отой А2, який я подолав був у естонській.
Слухайте, це ж жах! Про інтерактив я взагалі мовчу — без викладача якомусь, умовно, португальцю годі розібратись. Але навіть те, що встиг побачити… Або просто списки слів напам’ять, або списки слів з дуже мудрими поясненнями українською же. Як ото написав один пан з Ірландії: «Українська мова дуже схожа на ірландську, особливо після кількох пляшок горілки. Найбільше мені сподобалося слово ‚Будьмо!‘».
Якщо шукати англійською мовою, то ситуація дещо краща: по-1, відразу випадають іноземні (напр. канадійські) підручники, по-2, знайшов сайти, де можна не тільки систематично займатись лексикою і граматикою (пояснення написано в зрозумілий для неукраїнця спосіб), але й послухати це.
Про іспити: так, зрада і тут, адже тільки восени 2017 року уряд почав думати (але ще не зробив) про стандартизований іспит з української як іноземної…
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар