Майже співпадіння

Колись, пишучи про результати спостережень на плішках Донецької області, ми з Женею процитували «Хтивню» Міхала Вітковського. Потім Miroslav подарував мені ориґінальне видання польською.

Потім я взявся читати маленьку повість «Piiririik» естонською про ту саму субкультуру і ті самі часи, про буття на кордоні — у Вітковського це кордон між поколіннями радянських та емансипованих «тіток», у Иннепалю то кордон між пострадянською та нормальною Европами, причому «Piiririik» ще мимоходом згадує польські корені головного героя і депортацію в Сибір.

І от поки я читав повість естонською та оновлював у пам’яті книгу Вітковського, Ґуґл приніс мені польську літературознавчу статтю про власне український переклад його «Lubiewa», де мене ж і процитовано. Ги, коло замкнулось

https://doi.org/10.31261/PLS.2020.10.01.04