SMART

«Ma olen sinisilmne idealist ja väsimatu maailma parandaja», kirjutas üks poliitik FB-is. Noh, arvasin, see oli natuke veider. Muudugi saan aru, et peaaegu iga poiss tahaks kangelane olla, ja igas mehes jääb poisike elama.

Kahtlemata, et ilma ambitioonideta ei suuda elus edasi jõuda, kuid täiesti kindel on see, et eesmärk on kättesaadav ainult siis, kui see on täpne. See ei pea olema mingisugune nagu «maailma parandada». Sellest hoolimata, et eesmärk võib olla väga suur, kuid peab see vastama viiele printsiibile: SMART — eesmärk on Specific / konkreetne, Measurable / mõõdetav, Achievable / saavutatav, Relevant / asjakohane, Timely / ajaliselt planeeritud.

Ilmselt, kui eesmärk on suur, siis ta vajab strateegiat, mis koosneb väiksematest eesmärkidest ning vajab kindlaid teid liikumiseks ühest etapist teise. Seega olen veendunud, et sinisilmsed idealistid olles head inimesed võivad kahju tekitada.

Читать далее

Üllatus paraadil

Üks jutt, mida ma loen praegu, alternatiivse Eesti ajaloo žanris, räägib Eestimaa kuningast Clemens (ladina keeles — armas või lahke), kes enne oma ristiusku pööramist oli väepealik Sakalas ja tema nimi oli Lembitu (Vikipeediast ma sain teada, et selle nime tähendust on tõlgendatud kui «armastatu», aga samuti kui «armutu, halastamatu»).

Täna kaitseväe paraadil Tallinnas nägin ma, et ühe tanki nimi on ka Lembitu… Võib olla on see saatuse märk?!
Читать далее

Невеличка історія

Читаю книжку з жанру альтернативної історії (естонської, звісно). Її герой, вигаданий король Естонії Clemens (з латини — лагідний), до свого навернення в християнство, був вожаком одного з племен давніх естів і носив ім’я Lembitu (у кількох фінських мовах — безжальний, немилосердний).

І от сьогодні на військовому параді в Таллінні я побачив, що один з танків має ім’я Lembitu… Знак долі, мабуть.

До речі, Лембіту є історичною постаттю (на жаль, королем він не став, а його шлях до об'єднання Ливонії закінчився через криваву окупацію цих земель Тевтонським орденом). В маленькому містечку Сууре-Яані Лембітові поставлено пам'ятник.

Читать далее

Keele õppimiseks

Ühel hetkel jäin ma mõttesse, kas on kerge välismaalasele ukraina keelt õppida Ukrainas?! Tundub, et see oleks raske väljakutse: õpikuid on vähe, need, mis on, on enamasti aegunud ning ei ole mõeldud iseõppijale, mobiilirakendusei ei ole üldse. Tegelikult / ühesõnaga / üldiselt, nii sõbralikku riigisüsteemi keeleõppimiseks, mis on Eestis, ei ole olemas kõikies riikides. Ma mõtlesin veel krimmi-tatari keele saatusele — kõik seal, kahjuks, pole optimistlik, ei hoolitse Ukraina oma rahvaste eest.

Umbes pool aastat tagasi külastasin Eesti Rahvamuuseumi ning seal nähtu jättis mulle sügava mulje, sest et eestlased, väike aga sõbralik rahvas, sõna otseses mõttes / siiralt muretseb teiste Uurali rahvaste saatuse pärast. Isegi tundub, et see on sarna vene propaganda ideele, mille nimi on «русский мир», on vaja ainult sõna «русский» sõnaga «уральский» vahetada — meie omad kõik, kes räägivad meie sugulaskeeli.

Eile lugesin ma sõprade uudistes (Oliver Loode, Põlisrahvaste Arengu Keskus), et 2019.aastal on planeeritud mari keele tasuta kursust teha Speakly mobiiliplatvormi baasil. See kõlab tõesti fantastiliselt. Muidugi, see rakendus annab väga piiratud (ainult A2) taseme, aga kindlaid keeleõppe osaoskusi.

Tahaksin loota, et ühel hetkel Ukrainas leitakse raha ja tahet (sellepärast see summa on väike isegi ühele tehasele), et teha sarnast rakendust ukraina ja krimmi-tatari keeleõppimiseks.
Читать далее

Про ставлення до мов

Якось я задумався, наскільки іноземцеві буде легко вивчити українську в Україні. Виявилось — не дуже: підручників небагато, ті, що є, є радше морально застарілими і не призначеними для самостійних занять, про мобільні застосунки годі й казати. Та й взагалі, такої дружньої системи, яку створено в Естонії, ще треба напружитись, щоби десь у світі знайти. Потім я задумався про долю кримсько-татарської мови — там взагалі все неоптимістично. Не дбає Україна про свої народи.

Потім я побував у Національному музеї Естонії на етнографічній експозиції, з якої я виніс враження, що цей маленький, але дружній народ щиро переймається долею інших народів, які говорять уральськими мовами. Інколи навіть здається, що це та сама концепція «руського світу», тільки замість «руський» стоїть «уральський» — наші всі, хто говорить спорідненими мовами.

І ось вчора, читаю в новинах у друзів (Oliver Loode), що на 2019 — цей рік заплановано запуск безкоштовної версії Speakly для марійської мови (досі безкоштовною була версія для мови естонської). Це фантастика. Звісно, досягти висот цей застосунок не поможе, але навички і слова на A2 точно дає (перевірено особисто!).

Мені залишається тільки помріяти, щоби колись Україна знайшла гроші (в масштабах держави чи навіть одного підприємства це не аж такі грандіозні суми) і запустила такий додаток для мов наших людей.
Читать далее

Voodis KOOS kandidaadiga

Valimised on lähenemas ja inimesed muutuvad hullumeelsemaks. Mul on isiklik tutvus erinevate erakondade Eesti riigikokku kandideerijatega — näiteks Isamaalt, Sotsidest, Eesti 200 jm. Aga ainult ühele neist, Riigikogu liikmete rühma KOOS liidrile, tuli hull idee pähe saata mulle kell 4 öösel oma sõnumi eesti ja vene keeles.

Kahjuks ma olen kerge unega ning see teade äratas mind üles. Vihastasin (miks pean mina, välismaalane ilma hääletamise õiguseta, seda teadet keset ööd lugema?!?), saatsin talle kurja sõnumi ka eesti ja vene keeles… Tema «vabandus» vastuseks oli inglise keeles. Kus on siin loogika?!?
Читать далее

Пригодится

В одну из школьных турпоездок попали мы в Ясную Поляну, к графу Толстому. Экскурсовод, сухонькая бабушка, что-то мерно рассказывала, публика, подобно Лизе в Музее мебельного мастерства, слушая в пол-уха, примеривала графский быт к своим хрущовкам. Очередные двери вывели нас в комнату, заставленную книгами и стеллажами. «Как вы знаете, — пела бабуля, — семья Толстых боготворила чтение. В этом доме было принято не покупать новую книгу, если ещё не прочитана старая…».

Что на экскурсии было до этого и после, моя память не сохранила, но яркое, ослепительное, сверкающе непереносимое удивление выжгло этот момент в голове. Как?!? Как не покупать нового?!? А если уже в магазине не будет?!? Сегодня выбросили на прилавок, а к вечеру размели! А я всё ещё читаю старое! Ребёнку из семьи, где книг было много, но на каждую приличную родители собирали тонны макулатуры и потом стояли в очередях, чтобы отоварить талон на что-то интересное, манеры графа Толстого казались дикой безответственностью!!! Инстинкты советского времени: есть про запас, покупать книги впрок, ничего не выбрасывать — пригодится!

Читать далее

І ще трохи про кохану Естонію

Понад два роки тому, як ми приїхали сюди, здавалось, що нічого в сенсі ЛҐБТ тут нема: маленька країна, поруч заможні сусіди (якщо не дивитись на схід), якась типу умовна толерантність (бо ж ЄС), навіть закон про партнерство є — чого ще хотіти? Так, є бари і сауни (тільки в Таллінні), можна навіть викликати додому хлопця за гроші, та й безплатно естонці (на відміну від місцевих москалів — тут їх тіблами називають) не носять корон і без комплексів зустрічаються.

Майже два роки спостереження ніби підтверджували це, та й одна-єдина нещасна ЛҐБТ-організація з геть російськомовної Нарви (це такий собі естонський Донбас: шахти, русішешпрахе, безробіття і навіть референдум був про возз’єднання з вялікай і маґучєй) нам весь час жалілась, мовляв людей нема, ніхто нічого не хоче, вакруг враґі! Коротше, дикі люди. І тут, знаходжу я естономовний сайт секс-знайомств. Матір божа! Вони теж пишуть як ми: annan suhu — дам в рот, täna Tallinnas, kes keppida? — сьогодні в Таллінні, хто трахатись? Проґрес в мові пішов швидше.

Минулого тижня нас запросила на свою зустріч одна естонська ЛҐБТ-організація: вони збирали всіх, щоби написати плани на рік. Ми прийшли, я без перекладача хоч щось можу сказати, до колеги сіла якась дівчина і швиденько йому пояснювала. Очі мої відкрились і досі не закриваються — виявилось, в цій маленькій країні (мільйон з хвостиком) понад 20 живих, сильних і дуже різних ініціатив: тут тобі і фестиваль фільмів, і ЛҐБТ-християне, і спілка студентів університету, і транс-ґрупа, і купа жіночих об’єднань, і лекції для поліції, і хор, і ведмеди, і навіть офіційне ґей-відділення Соціал-демократичної партії… Все, що хочеш. Всі, звичайно, естономовні. Ніхто ні з ким не ділить канонічні території, а навпаки помагають одне одному. Чи є фінансування? — Майже нема. Є велика стаття в естонській Вікі про цей рух, його історію та сучасність в країні. А тепер вгадайте: чи написано в тій статті про наших нарвських нещасних? І чи прийшли вони на цю зустріч, хоч їх запрошували? Русский язык — страшная сила!

Зараз я повернувся з кінопоказу, яке влаштували для ЛҐБТ соціал-демократи (наближаються вибори). Всі місця в кінотеатрі були зайняті. Перед фільмом дискусія з головою партії Євгеном Осиновським. Фільм 2018 року «Out» — історії камінаутів молодих хлопців, дівчат, цис і транс. Найтяжчих камінаутів — перед батьками. На останніх кадрах ми з сусідом як дві дури ридма ридали. В цих естонців, здається, ще й емоції є...
Читать далее