4 окт. 2009 г.

Дослідження методом номінації ґрупи чоловіків, що практикують секс із чоловіками, в Донецькій області

Максим Касянчук, Євген Лещинський, Святослав Шеремет-Шереметьєв, 2008

Українські дослідження ґрупи чоловіків, що практикують секс із чоловіками (ЧСЧ), ще донедавна були представлені лише епізодичними роботами здебільшого в контексті епідемії ВІЛ-інфекції [1]. Досі актуальним є збір первинної інформації, тоді як на Заході масив даних про ЧСЧ напрацьовується вже протягом кількох десятиріч за результатами реґулярних загальнонаціональних опитувань. Труднощі досягнення представників цієї закритої та дифузної ґрупи ускладнюють вивчення її властивостей на адекватно сформованих вибіркових сукупностях. Зазначимо принагідно, що умовно виокремлювана ґрупа ЧСЧ є на пострадянському просторі більш дифузною, ніж в европейських суспільствах, через те, що в нас нема ані усталених ідентичностей, подібних анґлійській «gayness», ані тим паче традицій об’єднання в громади на основі ідентичностей [2, 3].

Одним зі способів дослідження такої закритої ґрупи, як ЧСЧ, є аналіз оголошень про знайомства у матримоніально-еротичній пресі та Інтернеті.



Дослідження оголошень про шлюб і знайомства стали предметом кількох студій у галузі прикладної лінґвістики [4–7]. Цікавий аналіз друкованих оголошень від російських ЧСЧ (в рамках концепції інтерналізованої гомофобії як суспільного явища) наведено у Михайла Бейлькіна [8], проте не вказано джерел використаного ним масиву (185 оголошень). В анґломовній літературі друковані та електронні оголошення дали цінний матеріал про вплив масової культури на соціальну ідентичність людей [9–13]. Разом із тим, у жодній зі згаданих робіт нема вказівок на те, що автори намагались якимось чином урахувати дублювання повторюваних текстів того-таки подавача оголошення.
Метою нашої роботи було отримати перевірювані емпіричні дані на вибірці ЧСЧ у конкретному реґіоні України через застосування нового для вітчизняних досліджень методу номінації.

1. Методична частина

Метод номінації — це укладання списків приналежних до цільової ґрупи осіб за умови виключення дублювання. До його переваг, крім зазначених у роботі [14], належить те, що всі дані беруться з відкритих джерел і, отже, не порушують нічиєї приватності.

Для нашого дослідження ми використали:

А) Оголошення про знайомства, опубліковані в «ґейовській» та матримоніально-еротичній пресі України. Оголошення цього масиву ґрупувалися за відомостями про зворотній зв’язок із їхніми авторами. Друковані оголошення є цензурованим способом установлення соціальних контактів. Автор оголошення має зважати на наявні de facto правила пристойності. Ми зафіксували всі оголошення від ЧСЧ Донецької області (523 особи, 2507 оголошень), які з’явилися протягом 12 років існування в Україні «ґейовської» преси (нами переглянуто всі загальноукраїнські видання) та доступних нам матримоніально-еротичних друкованих видань (найповніше представлено в масиві 2003–2005 роки, решта — лише окремими числами).

Б) Оголошення про знайомства, розміщені на дошках інтернет-оголошень (BBS), масив яких також розбивався за вказаними даними про зворотній зв’язок. Цензура BBS є мінімальною (модераторами відхиляються лише тексти зі згадкою осіб, молодших від 16-ти). Ротація оголошень залежить тільки від активності користувачів; від них також залежить, який спосіб зв’язку із собою вказати. Маркером приналежності оголошень одному авторові слугував номер мобільного телефону, номер ICQ чи адреса електронної пошти. Безумовно, одна людина може мати кілька різних номерів і адрес, але це завжди якась скінченна кількість, що легко об’єднується в одному «кейсі» (сукупність оголошень одного автора) при наявності масиву даних за більш-менш тривалий період (у нашому дослідженні він склав один рік), поєднаного з активним використанням цих оголошень за їх призначенням — для встановлення нових соціальних контактів. Навіть та невелика частина оголошень, що не містить згаданих маркерів, може бути при уважному підході так само розбита за окремими авторами. Ми зафіксували були всі оголошення ЧСЧ з Донецької області (520 осіб, 1923 оголошення), які з’явилися на BBS провідних сайтів знайомств.

Оголошення про знайомства пишуться зазвичай за певною більш-менш усталеною інформаційною схемою, отже їх можна вважати за вільний опитувальник. Типовими даними, що їх вказують ЧСЧ, є такі: ім’я чи псевдонім, вік та антропометрика, ґеографічне місце знайомства, роль у сексі, мета оголошення, спосіб зворотного зв’язку, інколи сімейний стан і соціосексуальна ідентичність.

У кожному «кейсі» ми виділяли такі параметри:

1. Вік автора на момент написання оголошення («... років» або «вік не вказано»).
2. Місце очікуваного знайомства («місто ... Донецької області» або «Донецька область взагалі»; окремо ми маркували осіб, які зазначили, що вони — «приїжджі»).
3. Наявність у автора місця для зустрічей («нема даних», «є», «нема»).
4. Заявлена автором готовність брати участь у комерційних сексуальних стосунках («ні», «так»; у варіанті «так» ми не виділяли окремо «продавців» і «покупців» сексуальних послуг).
5. Маркери маскулінної ідентичності («нема даних»; «неманерный», «парень», «мужчина», «мальчик», «молодой человек», «неманерный парень», «неманерный мужчина» — мовою ориґіналу).
6. Маркери соціосексуальної ідентичності («нема даних», «ґей», «бі», «натурал»; зауважмо, що інші варіанти практично не зустрічаються: пр., тих, хто назвав себе «трансом», було лише двоє).
7. Сексуально-рольові характеристики («нема даних», «актив», «пасив», «універсал», «уні-актив», «уні-пасив»).
8. Сімейний стан («нема даних», «неодружений», «одружений»).
9. Мета оголошення:
9-а) перша спроба сексуальних стосунків із чоловіком («нема даних», «хочу спробувати»);
9-б) тривалість стосунків («секс на один раз», «тривалі взаємини», «нема даних чи інше»).
10. Джерело оголошення (назва та рік видання, кількість оголошень від цього автора в цьому джерелі за певний рік).

Отримані дані було зіставлено з даними попередніх досліджень цієї ґрупи [8, 15–17]. Зібрані масиви оброблено за допомогою статистичного пакету R [18]. Статистичні гіпотези перевірено за критерієм χ2 Пірсона, а в разі необхідності додатково використано коефіцієнт спорідненості Пірсона С.

2. Результати та їх обговорення

Попри вже дванадцятирічне існування в Україні спеціалізованих видань як для ЧСЧ, так і матримоніально-еротичної преси (табл. 1), загальна кількість ЧСЧ Донецької області, які виявили намір познайомитись саме в такий спосіб, є малою — 523 особи. Найбільшої популярності цей спосіб знайомств досягнув у період від кінця 1990-х до початку 2000-х, коли Інтернет іще був малодоступним, а звична для багатьох ЧСЧ спільнота «плешки» (рос. плешка) поволі руйнувалася після скасування карного переслідування мужолозтва, яке сталося в Україні 1992 року, та в ході стрімкої модернізації соціуму.

Таблиця 1. Кількість ЧСЧ Донецької області (N), які дали оголошення про знайомство в «ґейовській» та матримоніально-еротичній
пресі України з 1996 до 2008 р.
Назва й тип виданняЧислаN*
"Один з нас", журнал1—50 (1996—2007)92
"Gay.UA", ґазета1—42 (2003—2008)87
"Kyiv Gay Telegraph", інформаційний бюлетень1—6 (1999—2000)4
"Simona", ґазета26 / 1999; 8–24 / 2000; всі за 2001—2004; 5 / 2005; 15–24 / 2006; 1–10, 23 / 2007; 0, 12 / 2008289
"Интересная газета«: вып. «В» и "B+"79—113, 123 / 2000—200315
"Ищу тебя", ґазета13—18 / 200323
"Салон Дона и Баса", ґазета873—1414 / 2003—200887
"Алло", ґазета296—320 / 200348
"Публика«, ґазета6—30 / 20089
* сума за стовпчиком більша від усієї кількості авторів, бо одна людина могла давати оголошення в різних виданнях


Еротична ґазета «Simona», не орієнтована окремо на ЧСЧ, дає значно більшу кількість ЧСЧ, адже за її допомоги воліють шукати партнера-чоловіка одружені ЧСЧ, а також гетеросексуальні пари, де чоловік прагне урізноманітнити сексуальний досвід за згодою своєї партнерки.

Близьку кількість ЧСЧ дає моніторинґ BBS-оголошень (табл. 2).

Таблиця 2. Кількість ЧСЧ Донецької області (N), які дали оголошення про знайомство на BBS
Джерело в Інтернеті Період моніторинґуN**
Сайт «Гей знакомства Date.BlueSystem.Ru» — http://date.bluesystem.ru розділ "Знакомства, Донецк«22.11.2006 — 16.02.2008334
Сайт «Гей Портал Украины • gayUA.com • Сайт о гей-жизни в Украине»: розділ «Объявления на gayUA.com» — http://board.gayua.com: підрозділи «Знакомства, все города», «Секс, все города»*, «$$$ — за деньги»*, «Общение»*, "Разное«*06.10.2006 — 16.02.2008209
Сайт «WWW.GAY.RU: Российский национальный сервер геев, лесбиянок, бисексуалов и транссексуалов»: розділ «BBS.GAY.RU: Доски объявлений» — http://bbs.gay.ru: підрозділи «Объявления — Донецк», "Объявления — Мариуполь«20.06.2006 — 16.02.200825
Сайт «WWW.GAYA.RU: Российский информационно-развлекательный сайт геев, лесбиянок и бисексуалов. Знакомства, гей-рассказы и многое другое»: розділ «BBS.GAYA.RU: Региональные гей-доски объявлений, форумы» — http://bbs.gaya.ru: підрозділи «Объявления — Донецк», "Объявления — Мариуполь«05.07.2006 — 16.02.20083
* оголошення фіксувалося, якщо тільки Донецька область чи населений пункт з області явно згадувався;
** сума за стовпчиком більша від усієї кількості авторів, бо людина моглаидавати оголошення на різних сайтах


Періодичність розміщення оголошень. Значна частина авторів не обмежилась одним оголошенням, а розміщувала їх з більшою чи меншою періодичністю (понад третина авторів подавала оголошення від двох до дев’яти разів, див. табл. 3), тому інформація, зібрана в кожному «кейсі», дає хоч і схематичний, але досить точний портрет людини (так, в одному певному тексті вік може бути не вказаний, але інші оголошення того ж автора звичайно міститимуть вказівку на вік; те ж саме стосується місцепроживання автора або, приміром, сімейного стану).

Таблиця 3. Розподіл ЧСЧ за кількістю поданих оголошень
Кількість оголошеньПреса*, N = 523BBS**, N = 520
%
15058
2—43027
5—9108
10 і більше105
* максимум — 153 оголошення від одного автора; ** максимум за вказаний період — 64 оголошення від одного автора


Розподіл авторів за віком і місцепроживанням наведено в табл. 4 та 5.

Таблиця 4. Розподіл авторів оголошень за віковими ґрупами
Вікова ґрупа, роківПреса, N = 523BBS, N = 520Мешканців міст відповідного віку в Донецькій обл., N = 3 954 000 [19]
%
До 198818
20—29413717
30—39211416
40 і старші10449
Вік не вказано2038


Таблиця 5. Розподіл авторів оголошень за місцем очікуваного знайомства
Населений пунктПреса, N = 495BBS, N = 339Населення [19], N = 3 828 000
%
Донецька аґломерація* (ДА)565844
Горлівська аґломерація (ГА)161017
Маріуполь (М)101813
Приторецька аґломерація (ПА)141113
Торезька аґломерація117
Малі населені пункти**436
* склад аґломерацій за http://ru.wikipedia.org/wiki/Городские_агломерации_Украины; ** Волноваха, Димитров, Новоазовськ, Курахове, Белицьке та ін.


Статистична обробка отриманих результатів дає підстави стверджувати, що розподіли оголошень у пресі та на BBS не мають значущих розбіжностей із показниками розподілу населення за відповідними населеними пунктами (χ2 = 6,8 для преси та 11,8 для BBS при df = 8 (p ≤ 0,05)). Отже, структури розподілів авторів оголошень за населеними пунктами репрезентують відповідний розподіл населення.

Цей факт не є тривіальним: відомо, що при достатньо розвинутій гомосексуальній субкультурі ЧСЧ міґрують із сел до міст, із малих міст — до великих, при цьому в меґаполісах формуються «ґейовські громади» [20–22]. Наші дані не демонструють таких тенденцій у межах Донецької області. На нашу думку, таких тенденцій може не бути і в інших реґіонах України, але це потребує здійснення інших аналоґічних досліджень.

Із табл. 4 видно, що отримані вибірки не є репрезентативними (тобто не відповідають ґенеральній сукупності чоловічого населення) за віком, що неодноразово відзначалося в раніших дослідженнях ЧСЧ. При цьому наші дані добре відтворюють в межах похибки дані раніших досліджень цієї соціальної ґрупи на території колишнього СРСР (табл. 6). Найбільшу ґрупу тих ЧСЧ, яким потрібні нові знайомства, складають люди від 20 до 30 років, що співпадає із максимумом «соціальної доступності» ЧСЧ (людина активно шукає контактів — як через оголошення, так і відвідуючи традиційні місця зустрічей; бере участь у діяльності спеціалізованих об’єднань громадян тощо).

Таблиця 6. Розподіли ЧСЧ за віком у раніших дослідженнях на території України та Росії
Вікова ґрупа, роківМоніторинґові дослідження ЧСЧ
[8], N = 149[15], N = 400[16], N = 88617], N = 1 764
%
До 19951412
20—2930475053
30—3918262526
40 і старші4223119


Зменшення серед старших від 30 років частки «соціально доступних» ЧСЧ, помітне в усіх переглянутих працях, може бути пояснене стабілізацією з віком життєвого укладу чоловіків.

Дані про сімейний стан ЧСЧ з двох досліджуваних масивів наведено і зіставлено з ранішими даними в табл. 7. Частка одружених (від третини до чверті авторів оголошень) є дещо більшою, ніж в інших роботах, однак ці відмінності не є статистично значущими (χ2 = 0,1 при df = 1 (p ≤ 0,05)).

Таблиця 7. Сімейний стан ЧСЧ за даними різних досліджень
Сімейний станНинішні даніРаніші дослідження
Преса, N = 140BBS, N = 83[15], N = 400[16], N = 881[17], N = 1 764
%
Неодружений*8174878988
Одружений1926131112
* тб. на момент написання оголошення чоловік є самотнім, розлученим чи вдовим; оголошення, в якому вказано «пара парней», «гей-пара» і т. п., також унесено в цю ґрупу, оскільки йдеться тільки про гетеросексуальний шлюб


Близько двох третин авторів оголошень не вказали, чи є в них місце для зустрічі. Але серед тих, хто цей аспект відзначив, чоловіків, які можуть запросити партнера до себе, вдвічі більше серед авторів друкованих оголошень, аніж серед авторів оголошень на BBS. Ця різниця між масивами є статистично значущою (χ2 = 5,7 при df = 1 (p ≤ 0,05)). Наявність місця для зустрічі реґулярно пов’язана з віком: чим старіша вікова ґрупа, тим більше в ній чоловіків, що мають, куди запросити партнера, причому серед чоловіків у віці до 25 років тих, хто має місце для зустрічі, вдвічі менше від тих, хто його не має (χ2 = 11,6 для преси та 10,8 для BBS при df = 3 (p ≤ 0,05)). Розподіл ознаки «наявність місця» за населеним пунктом дає тенденцію: чим віддаленіший від центра області населений пункт, тим більша частка ЧСЧ «з місцем» (віддаленість оцінюється як тривалість переїзду міжміським автобусом між Донецьком і центральним містом відповідної аґломерації).

Наявність місця не пов’язана із сімейним станом авторів друкованих оголошень (83 % як одружених, так і неодружених ЧСЧ місце для зустрічей мають), але для масиву електронних оголошень частка ЧСЧ з місцем вдвічі більша серед неодружених (73 %), ніж така ж частка серед одружених (31 %).

Приблизно десята частина кожного масиву авторів оголошень заявила була про готовність брати участь в обміні сексу на матеріальні блага. Для масиву друкованих оголошень така готовність виразно залежить од віку: максимум припадає на ґрупу від 20 до 29 років, далі — зі збільшенням віку — частка потенційних учасників комерційних сексуальних стосунків поступово зменшується (χ2 = 7,8 при df = 3 (p ≤ 0,05); С = 0,14). Зрозуміло, що тут ідеться переважно про осіб, готових надавати сексуальні послуги за плату, а не споживати їх. Готовність брати участь в обміні сексу на матеріальні блага не залежить од місцепроживання (χ2 = 1,4 для преси та 3,5 для BBS при df = 4) та сімейного стану авторів (χ2 = 0,04 для преси та 0,1 для BBS при df = 1).

Дуже помітною є різниця між оголошеннями в пресі та електронними оголошеннями у розрізі ЧСЧ, які висловили прагнення «вперше спробувати з чоловіком». Якщо серед авторів друкованих оголошень таких усього 2 %, то серед авторів BBS-оголошень цей показник уп’ятеро більший (BBS-оголошення є більш анонімним і швидким способом знайомства, тому він є привабливішим для тих, хто хоче зменшити для себе можливий ризик суспільної стиґми при спробі виконати соціально несхвалювальні дії). Слід принагідно зазначити, що сімейний стан авторів друкованих оголошень не впливає на частку тих, хто хотів би вперше спробувати секс із чоловіком (χ2 = 0,1 для преси та 0,6 для BBS при df = 1). Але серед одружених авторів BBS-оголошень достовірно більше, ніж серед неодружених, тих, хто хотів би вперше спробувати одностатевий секс. Статистичного зв’язку з віком і місцепроживанням не виявлено (χ2 = 1,9 для преси та 4,8 для BBS при df = 4).

Ще виразніше відмінність між двома масивами проявляється в аспекті тривалості шуканих стосунків (χ2 = 60,7 при df = 1 (p ≤ 0,01)). Серед авторів BBS-оголошень порівняно з масивом авторів друкованих оголошень вшестеро більше тих, хто за мету оголошення має «секс на один раз» або «секс без обов’язків». У всіх вікових ґрупах це співвідношення зберігається, а самі значення — 10 і 60 % відповідно для друкованих і BBS-оголошень — не залежать для масиву друкованих оголошень від місцепроживання (табл. 8), однак у масиві електронних оголошень зв’язок з місцепроживанням є статистично значущим (χ2 = 20,5 при df = 8 (p ≤ 0,01); С = 0,33).

Таблиця 8. Залежність очікуваної тривалості стосунків від місцепроживання автора друкованого оголошення
Мета оголошенняДА, N = 90ГА, N = 32ПА, N = 24М, N = 28
%
"Секс на один раз"10644
"Тривалі стосунки«90949696


Сімейний стан авторів друкованих і електронних оголошень по-різному впливає на те, хоче людина тривалих стосунків чи сексу на один раз. Серед перших неодружені частіше прагнуть стабільних взаємин із партнером-чоловіком, ніж одружені, тоді як серед других маємо зворотну тенденцію.

Статистичний аналіз розподілів за ознакою артикульованості в масиві тої чи іншої ідентичності (табл. 9) продемонстрував наявність достовірного зв’язку між вибором способу розміщення оголошення (електронне чи друковане) та вказуваною ідентичністю (χ2 = 204,4 при df = 3 (p ≤ 0,01)). Проте, щó саме є залежною, а щó — незалежною змінною, в цьому випадку не можна на разі визначити, тому це буде одним із завдань майбутніх досліджень.

Таблиця 9. Частки різних характеристик самоідентифікації ЧСЧ (сума по стовпчиках більша за 100 %, бо звичайно автори оголошень указують кілька характеристик)
ХарактеристикаПреса, N = 523BBS, N = 520
%
Загальночоловіча («мальчик», «парень», «мужчина» і т. п.)7630
Шлюбна («одружений», «неодружений»)3216
Сексуально-рольова («актив», «пасив», «універсал» тощо)2865
Соціосексуальна («ґей», «бі», «натурал» тощо)2411


Основною рисою ґендерної ідентичності масиву друкованих оголошень є домінування загальних ярликів «парень» і «мужчина», причому навіть там, де контекст однозначно характеризує стать автора (напр., оголошення в рубриці «Він + він»). Зауважмо, що в оголошеннях для гетеросексуального шлюбу, якщо контекст так само є однозначним (напр., рубрика «Шлюбні оголошення. Для жінок»), автори характеризують себе якимись конкретнішими ознаками («удівець», «автолюбитель» тощо).

В електронних оголошеннях найчастішою характеристикою є сексуально-рольова (принагідно нагадаємо, що саме серед авторів BBS-оголошень велику кількість складають ті, хто шукає сексу на один раз чи хоче вперше спробувати з чоловіком).

Найменш частотним є маркування себе за приналежністю до соціосексуальної ґрупи, навіть там, де соціосексуальний контекст не заданий в назві рубрики: напр., у неспеціалізованих ґазетах на кшталт місцевих «Салон Дона и Баса», «Алло», «Публика» ЧСЧ здебільшого не характеризують себе яко «ґея» чи «бі». Це може бути пов’язане з різними факторами.

Так, у віковій ґрупі до 30 років було 23 % (для преси) і 13 % (для BBS) тих авторів, які віднесли себе до одної з соціосексуальних ґруп, тоді як серед старших від 30 років ці цифри становлять відповідно 29 і 16 % (співвідношення зберігаються і при зсуві вікової границі з 30 на 40 років). Це свідчить про наявні процеси розвитку з віком соціосексуальних ідентичностей — якщо для молодого чоловіка актуальним завданням є засвоєння нормативного чоловічого образу, то чоловіки старших вікових ґруп можуть собі дозволити індивідуалізацію і диверсифікацію маскулінності.

Існує також достовірний статистичний зв’язок між наявністю маркера соціосексуальної ідентичності та величиною населеного пункту: чим більшим є місто, тим меншою є частина авторів оголошень, які відносять себе до однієї із соціосексуальних ґруп (χ2 = 39,1 при df = 3 (р ≤ 0,05)).

Наявність маркера соціосексуальної ідентичності залежить від сімейного стану: одружені ЧСЧ частіше вказують його, ніж неодружені (для друкованих оголошень — 36 і 61 %, для електронних — 21 і 48 % відповідно).

Зважаючи на ці дані та беручи до уваги, що люди підкреслюють в оголошеннях ті ярлики, завдяки яким вони хочуть підсилити результативність оголошення (адже оголошення — це різновид реклами [5]), можна висунути припущення про існування суспільного вектора до центру із периферії, та від традиційної — суто гетеросексуальної — маскулінності до новішого — метросексуального — її варіанту, який не передбачає акцентуацію секс-орієнтації. Підтвердженням слушності цих роздумів є те, що серед маркерів соціосексуальної ідентичності домінує не «натурал», а власне «ґей» (37 і 19 % для преси та BBS відповідно) і «бі» (58 і 59 % відповідно), а серед маркерів загальночоловічої — «парень».

Між указуваною соціосексуальною ідентичністю та способом розміщення оголошення існує статистично достовірний зв’язок (χ2 = 20,9 при df = 4 (p ≤ 0,01)): так, серед авторів електронних оголошень значно частіше, ніж серед авторів друкованих оголошень, зустрічається характеристика «бі» та відповідно рідше — «ґей».

Серед тих, хто означив свою соціосексуальну ідентичність, дещо змінюються з віком питомі ваги «ґеїв» і «бі». Разом із цим, статистичний аналіз показав, що ці зміни не є значущими для преси (χ2 = 5,1 при df = 9), але вони є значущими для електронних оголошень (χ2 = 37,9 при df = 9 (p ≤ 0,01)): у ґрупі до 30 років сумарна кількість «ґеїв» і «бі» менша, ніж у ґрупі старших від 30 (це співвідношення зберігається і при зсуві вікової границі з 30 до 40 років).

Частка «ґеїв» є більшою для крупних периферійних населених пунктів (Маріуполя, Горлівської та Приторецької аґломерацій), аніж для Донецької аґломерації (46 і 31 % для друкованих оголошень), а частки «бі» та «натуралів» є відповідно меншими, хоча можна було би припускати протилежну тенденцію. Слід іще зауважити, що ідентичність «бі» по всіх містах є модальною.

Сімейний стан значною мірою впливає на розподіл соціосексуальних ідентичностей (χ2 = 42,8 для преси і 9,9 для BBS при df = 2 (p ≤ 0,01)): серед одружених жоден не назвався «ґеєм», але майже всі віддали перевагу маркерові «бі» (для друкованих і електронних оголошень відповідно 96 і 90 % ЧСЧ).

Сексуально-рольові характеристики в наших масивах (особливо серед BBS-оголошень) мають більшу частоту (див. табл. 9), ніж вказівки на соціосексуальну ідентичність. Табл. 10 дає уявлення про питому вагу різних сексуально-рольових маркерів.

Таблиця 10. Розподіл ЧСЧ за варіантами сексуально-рольових характеристик
Сексуально-рольова характеристикаПреса, N = 141BBS, N = 338
%
"Актив"1223
"Уні-акт"51
"Універсал"2622
"Уні-пас"57
"Пасив«5147


Очевидно, маємо тричленну систему сексуальних ролей, у якій понад половину становлять «пасиви» (із варіантом «уні-пас»), дещо менше «універсалів» і найменше «активів». Привертає увагу також те, що серед тих, хто зазначив цю характеристику, в масиві авторів BBS-оголошень «активів» удвічі більше, ніж у масиві авторів друкованих оголошень (частки «пасивів» і «універсалів» приблизно співпадають); різниця між двома масивами є статистично значущою (χ2 = 13,3 при df = 4 (p ≤ 0,05)). Припущення про зв’язок цього факту з тим, що BBS-оголошення дають і т. зв. «натурали» та чоловіки, які «хочуть спробувати» (для них характерним є уявлення про те, що чоловік — це той, хто виконує інсертивну, тобто активну, сексуальну роль), суперечить наступним даним.

Серед тих, хто за мету оголошення мав «секс на раз», рівно ж «тривалі стосунки», співвідношення «активів», «універсалів» і «пасивів» не змінюється. Статистично значущі зміни в пропорціях цієї тріади можна побачити тільки серед тих, хто висловив бажання «вперше спробувати з чоловіком», у масиві електронних оголошень (χ2 = 12,5 при df = 5 (p ≤ 0,05)): серед авторів електронних оголошень наполовину меншими є частки «активів» і «універсалів», натомість удвічі більшою — частка «пасивів». Гіпотетично це може бути пояснене тим, що в суспільній свідомості «бути голубим» означає займати рецептивну позицію в сексі, тому прагнення «вперше спробувати з чоловіком» формулюється саме з цих позицій. Серед авторів друкованих оголошень зв’язку між метою оголошення та співвідношенням «активів», «універсалів» і «пасивів» не знайдено.

Місцепроживання авторів ніяк не впливає на розподіл сексуальних ролей ЧСЧ (χ2 = 28,7 для преси та 22,7 для BBS при df = 20). Одружені достовірно частіше ідентифікують себе як «пасиви», ніж неодружені (χ2 = 42,8 для преси та 9,9 для BBS при df = 2 (p ≤ 0,01)).

Оскільки «активів» менше, ніж «пасивів», то можна було б думати, що перших буде більше серед ЧСЧ, готових брати участь у комерційному сексі. Однак наші дані свідчать про те, що на співвідношення різних сексуальних ролей ніяк не впливає суб’єктивна готовність до обміну сексу на матеріальні блага (χ2 = 7,5 для преси та 6,0 для BBS при df = 5).

Таким чином, тричленна система сексуальних ролей (актив — універсал — пасив) виявляється стабільною, незалежною від населеного пункту, соціосексуальної ідентичності, бажаної тривалості стосунків і готовності продавати чи покупати секс. Деякі відмінності у співвідношенні членів тріади спостерігається тільки між одруженими і неодруженими ЧСЧ, а також серед тих, хто хотів би «спробувати».

Висновки

Пропонована стаття описує результати першого в Україні дослідження методом номінації ґрупи чоловіків, що мають сексуальні стосунки з чоловіками.
1. Шляхом порівняння з результатами попередніх досліджень цієї соціальної ґрупи на пострадянському просторі показано, що застосований метод збору первинної соціолоґічної інформації відтворює основні соціодемоґрафічні характеристики досліджуваної ґрупи, але його додатковими перевагами є репрезентативність за місцепроживанням, можливість вивчати сукупності ЧСЧ з невеликих населених пунктів, а також менша собівартість дослідження, що дозволяє рекомендувати цей метод для ширшого застосування.
2. Репрезентативність отриманих вибірок за населеними пунктами може свідчити про відсутність тенденцій до формування ґеографічно-чітких спільнот за ознакою сексуальної орієнтації.
3. Інформація про знайомства через оголошення в пресі та на BBS дає вихід на невелику частку ЧСЧ.
4. Серед тих ЧСЧ, хто дав оголошення, існує виразна тенденція до уникання соціосексуальної самоідентифікації, натомість підкреслюються маркери загальночоловічої ідентичності.
5. Доведено статистичний зв’язок: (а) віку авторів оголошень із наявністю місця для зустрічей, соціосексуальною ідентичністю та — для друкованих оголошень — готовністю брати участь у комерційних сексуальних стосунках; (б) місцепроживання авторів оголошень із наявністю місця для зустрічей, соціосексуальною ідентичністю, готовністю брати участь у комерційних сексуальних стосунках і — для електронних оголошень — з очікуваною тривалістю взаємин; (в) сімейного стану авторів оголошень із очікуваною тривалістю взаємин, соціосексуальною ідентичністю, розподілом сексуальних ролей, а також — у масиві електронних оголошень — із наявністю місця для зустрічі й висловленим прагненням «уперше спробувати з чоловіком».
6. Такі характеристики авторів оголошень, як наявність місця для зустрічі, наявність маркера соціосексуальної ідентичності, мають статистично значущі відмінності в системі «центр області (меґаполіс) — периферія».
7. Масиви друкованих і електронних оголошень демонструють відчутну різницю між сукупностями авторів, які є переважно різними, принаймні в часі, вибірками ЧСЧ.

Автори щиро дякують О. Марченку, Г. Журбію, к. філос. н. П. Давидову, Ю. Александрову, О. Остапенку, Реґіональному інформаційному і правозахисному Центрові для ґеїв і лесбійок «Наш світ» та редакції ґазети «Simona» за надані для цієї роботи матеріали.

Література

1. Касянчук М. Г., Шеремет С. П., Лещинський Є. Б. Чоловіки, що мають секс із чоловіками, у дзеркалі соціолоґічних досліджень проблеми поширення ВІЛ/СНІДу (огляд досліджень, проведених в Україні в 1997—2006 рр.) // Укр. соціум. — 2007. — № 3 (20). — C. 32–43.
2. Malanchuk O. Social Identification versus Regionalism in Contemporary Ukraine // Nationalities Papers. — 2005. — Vol. 33, № 3. — P. 345–368.
3. Beichelt T. Autocracy and Democracy in Belarus, Russia and Ukraine // Democratization. — 2004. — Vol. 11, № 5. — P. 113–132.
4. Гусар М. В. Лінгвокогнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти приватних газетних оголошень (на матеріалі сучасної британської періодики). — Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2004. — 20 с.
5. Иванова Н. К., Моисеева О. И. Мужские брачные объявления: особенности оформления и вербализации // Актуальные проблемы лингвистики и межкультурной коммуникации. — Иваново, 2004. — C. 74–81.
6. Садыкова Н. А. Тексты саморекламы: типология и языковые особенности // Коммуникация в современном мире: Матер. Всеросс. научно-практ. конф. «Журналистика, реклама и связи с общественностью: новые подходы». — Воронеж, 2005. — C. 116–118.
7. Рогалева О. С. Брачное объявление как гендерно маркированный тип текста: к методологии описания // Образ человека и человеческий фактор в языке: словарь, грамматика, текст. Матер. XIV Кузнецовских чтений, посвящ. 30-летию кафедры современного русского языка УрГУ. — Екатеринбург, 2004.
8. Бейлькин М. Гордиев узел сексологии: Полемические заметки об однополом влечении. — М., 2007. — 694 с.
9. Davidson A. G. Looking for Love in the Age of AIDS: the Language of Gay Personals, 1978–1988 // J. Sex Research. — 1991. — Vol. 28, № 1. — P. 125–137.
10. Thorne A., Coupland J. Articulations of same-sex desire: Lesbian and gay male dating advertisements // J. Sociolinguistics. — 1998. — Vol. 2, № 2. — P. 233–257.
11. Hayes A. F. Age Preferences for Same- and Opposite-Sex Partners // J. Soc. Psychol. — 1995. — Vol. 135, № 2. — P. 125–133.
12. Baker P. No effeminates please: a corpus-based analysis of masculinity via personal adverts in Gay News/Times 1973–2000 // Sociol. Rev. — 2003. — Vol. 51. — P. 243–260.
13. Groom C. J., Pennebaker J. W. The Language of Love: Sex, Sexual Orientation, and Language Use in Online Personal Advertisements // Sex Roles. — 2005. — Vol. 52, № 7—8. — P. 447–461.
14. Оцінка чисельності груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ в Україні / О. М. Балакірєва (гол. ред.), Л. М. Гусак, Г. В. Довбах та ін. — К., 2006. — 28 с. — http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/our/monitoring_reports/pdf/size_ua.pdf
15. Блакитна книга. Стан геїв та лесбійок у сучасній Україні (Звіт) / Центр «Наш Світ». — К., 2000. — 116 с.
16. Моніторинг поведінки чоловіків, які мають секс з чоловіками, як компонент епіднагляду другого покоління. Аналітичний звіт / Л. Амджадін, К. Кащенкова, Т. Коноплицька та ін. — К., 2005. — 60 с. — http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/our/monitoring_reports/pdf/msm.pdf

17. Моніторинг поведінки чоловіків, які мають секс з чоловіками. Аналітичний звіт за результатами опитування 2007 року / О. М. Балакірєва, Т. В. Бондар, М. Г. Касянчук, З. Р. Кісь, Є. Б. Лещинський, С. П. Шеремет-Шереметьєв (Український Інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка). — К.: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2008. — 64 с. — http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/our/monitoring_reports/pdf/report_MSM_rus.pdf
18. R: A Language and Environment for Statistical Computing (Manual) / R Development Core Team. — Vienna: R Foundation for Statistical Computing, 2008; Hornik K. The R FAQ. — 2008. — http://www.R-project.org
19. Головне управління статистики Донецької області. Основні підсумки Всеукраїнського перепису України 2001 року. — http://donetskstat.gov.ua/census/index.php
20. Кон И. С. Лунный свет на заре. Лики и маски однополой любви. — М., 1998. — 496 с.
21. Клейн Л. С. Другая любовь: природа человека и гомосексуальность / Изд. испр. — СПб., 2000. — 864 с.
22. Bagley Ch., Tremblay P. On the prevalence of homosexuality and bisexuality in a random community survey of 750 men aged 18 to 27 // J. Homosexuality. — 1998. — Vol. 36, № 2. — P. 1–18. (Електронна версія цього матеріалу має іншу назву: Bagley Ch., Tremblay P. Homosexual orientation demographic study the young adult Calgary male. — http://www.youth-suicide.com/gay-bisexual/homodemo.htm)

Комментариев нет: