запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Донецька обласна громадська орґанізація «Донбас-СоцПроект» провела протягом вересня-жовтня 2008 року адвокаційну кампанію «Опрос руководителей управлений, имеющих отношение к профилактике ВИЧ/БППП среди МСМ, в городах Донецкой области». Нижче подано короткий опис законодавчих підстав та позиції центральних орґанів влади, сформульовано запит до керівників відповідних місцевих орґанів влади та проаналізовано отримані відповіді (копії відповідей є Додатком 1 до цієї Довідки, їх також розміщено на веб-сторінці орґанізації «Донбас-СоцПроект» http://donbas-socproject.blogspot.com/2008/10/blog-post_02.html), запропоновано можливі шляхи до зміни ситуації з урахуванням «Рекомендацій до переліку заходів із покращення доступу гомосексуалів, бісексуалів і трансґендерів до медико-соціальних послуг, забезпечення їхніх громадянських прав і свобод» [1, 2].
1. Позиція центральних орґанів влади
Профілактика серед уразливих ґруп визначена як один з ключових компонентів урядової «Стратеґічної концепції протидії ВІЛ/СНІДу на 2004-2011 рр.» та чинної «Національної проґрами зі СНІДу на 2004-2008 рр.». Разом з тим, «Національна проґрама зі СНІДу» конкретно не визначає, на які ґрупи мають бути спрямовані проґрами профілактики, хто відповідає за ці заходи, яким чином послуги з профілактики будуть продовжуватися чи реґулюватися [3].
Ще 2001 року Кабінет міністрів України (КМУ) офіційно визнав, що в Україні однією з уразливих до ВІЛ-інфекції/СНІДу ґруп населення є чоловіки, які мають сексуальні стосунки з чоловіками (ЧСЧ) [4]. 2008 року КМУ у «Загальнодержавній цільовій проґрамі забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» [5] не тільки підтвердив свій намір провадити профілактичну роботу серед уразливих ґруп (серед них ЧСЧ названі експліцитно), але й зобов'язався був охопити такою роботою не менш ніж 60% оціночної кількості представників кожної з уразливих ґруп.
Із офіційною позицією орґанів центральної влади узгоджуються відповіді вищих посадовців на низку звернень Всеукраїнського благодійного фонду «Коаліція ВІЛ-сервісних орґанізацій» (Додаток 2). Однак, визнаючи важливість залучення ЧСЧ до ВІЛ-сервісної діяльності, влада покладає її реалізацію цілком на проекти, проваджувані в Україні коштом Ґлобального фонду, і відмовляється, як це випливає з представлених в Додатку 2 документів, від будь-якої власної ініціативи щодо ЧСЧ.
2. Репрезентації на місцевому рівні
Не буде перебільшенням твердити, що наразі участь медичного істебішменту — як на центральному, так і на локальному рівнях — в справі розгортання ВІЛ-профілактичної і ВІЛ-сервісної діяльності, спрямованої на ЧСЧ, є суто пасивною. Поодинокі випадки стимулювання громадянської активності самих ЧСЧ є радше винятком. Решта державних структур, які за змістом своєї діяльності мали би брати участь у адресній профілактиці ВІЛ, традиційно дистанціюються від питань, пов'язаних із ґрупою ЧСЧ.
До таких структур належать Управління охорони здоров'я, Управління освіти, Управління соціальних служб і Департамент з виконання покарань. Крім того, згідно із чинним «Законом про міліцію», ст. 10, п. 21, обов’язком міліції є, зокрема, «у встановленому порядку виявляти і повідомляти закладам охорони здоров'я про осіб, які становлять групу ризику захворювання на СНІД» [6]. Координацію заходів державних і недержавних структур із профілактики ВІЛ, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих мають здійснювати саме управління (або відділи) охорони здоров'я відповідного рівня через гласну та відкриту широкій громадськості роботу Координаційних рад з профілактики туберкульозу та ВІЛ/СНІДу.
В Донецькій області, де епідемічна ситуація з ВІЛ є чи не найгіршою в Україні, з 2004 року діє Обласна координаційна рада (ОКР) та триває процес створення міських координаційних рад. Засідання ОКР відбуваються щоквартально, реґулярно здійснюється внутрішній контроль виконання ухвалених рішень, а докладні протоколи засідань доступні на веб-сторінці Донецької обласної державної адміністрації (http://www.donoda.gov.ua/main/ua/145.htm). Разом з тим, слід зазначити, що ці документи з'являються там із великим запізненням (так, станом на 20.10.2008 найпізніший протокол, доступний на веб-сторінці облдержадміністрації, було датовано 07.04.2008). Крім того не є доступною інформація про наступні засідання, їхні дати і порядок денний, відкрито не оголошуються процедура і термін формування складу ОКР, нічого не сказано про функціювання сформованої при ОКР міжсекторальної робочої ґрупи. Таким чином, порушується одна з найважливіших засад діяльності ОКР — відкритість і прозорість.
Принцип відкритості і доступності інформації, обов’язковий de jure для державних структур [7], ще більшою мірою порушується de facto на міському і районному рівнях влади. Так, в Донецькій області станом на 01.09.2008 із 28 міст обласного підпорядкування тільки 8 міських рад мали веб-сторінки (http://www.da-ta.com.ua/guest_atricle/372.htm), з яких тільки на слов'янській, маріуполській, макіївській і краматорській вичерпно було вказано поштову адресу відповідної міськради.
Незважаючи на явну згадку ЧСЧ в керівних документах з профілактики ВІЛ/СНІДу, основним напрямом діяльності державних ВІЛ-сервісних структур в Донецькій області по сьогодні залишається робота з наркозалежними, що спирається на відображене в офіційній медичній статистиці домінування парентерального шляху передачі ВІЛ. Зі скасуванням в 1991 році карного переслідування мужолозтва держава втратила інструмент силового контролю ситуації в ґрупі ЧСЧ, що разом із історично сформованою фіґурою замовчання гомосексуальності спричинило до цілковитого іґнорування державним сектором ЧСЧ-орієнтованої частини ВІЛ-профілактичної діяльності на місцевому рівні. Прикладом є брак аж до 2008 року будь-яких робочих контактів між проваджуваними в Донецькій області з 2000 року ЧСЧ-орієнтованими проектами та ОКР.
Отже, цілями адвокаційної кампанії громадської орґанізації «Донбас-СоцПроект» «Опрос руководителей управлений, имеющих отношение к профилактике ВИЧ/БППП среди МСМ, в городах Донецкой области» були:
* зактуалізувати в свідомості голів міських управлінь та відділів, причетних до профілактики ВІЛ/ЗПСШ серед ЧСЧ, увагу до потреб ЧСЧ;
* підготувати ґрунт для включення ЧСЧ-орієнтованої діяльності громадських орґанізацій до обласного бюджету;
* отримати документальні свідчення рівня готовності керівних структур міст Донецької області до розгортання ЧСЧ-орієнтованої ВІЛ-профілактичної діяльності.
Стратеґіями, обраними для реалізації кампанії, були:
* подача офіційних запитів від імені «Донбас-СоцПроекту» відповідним керівникам, листи від яких мають окреслити позицію влади в Донецькій області щодо наявних ЧСЧ-орієнтованих заходів;
* аналіз та інформування про результати широку громадськість через ЗМІ;
* подання результатів до ОКР як доказова постановка проблеми, яка потребує невідкладних дій.
Кожний запит містив такий текст: «Уважаемый ... ! Донецкая областная общественная организация «Донбасс-СоцПроект», опираясь на ст. 40 Конституции Украины, ст. 32 Закона Украины «Про інформацію», а также в соответствии с Законом Украины «Про звернення громадян», просит Вас предоставить нам информацию о том, какая работа, направленная на социальную группу мужчин, имеющих сексуальные отношения с мужчинами, (МСМ) проводится сотрудниками Вашего ... ? Напоминаем Вам, что МСМ официально признаны в Украине одной из уязвимых по отношению к ВИЧ групп населения в соответствии с Постановлением Кабинета Министров Украины «Про Програму профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001-2003 роки» от 11.07.2001 №790, а также в Распоряжении Кабинета Министров Украины «Про схвалення Загальнодержавної цільової програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» от 21.05.2008 №728-р».
Запити відправлялися рекомендованим листом із рекомендованим повідомленням про вручення. Отримані відповіді порівнювалися із об'єктивним станом речей, що його описано в нашій попередній Довідці [8].
3. Результати кампанії
Станом на 10.11.2008 розіслано 19 запитів і отримано 10 відповідей.
Шкребець С.М., заст. міського голови, пр. Перемоги, 67, Горлівка, 84646 (запит надіслано 09.09.2008, повідомлення про вручення* -, відповідь отримано 01.10.2008)
Теряєва О.Г., нач. відд. охор. здор., вул. Леніна, 51, Макіївка, 86157 (09.09.2008, -, 26.09.2008)
Соколова О.С., нач. відд. сім'ї та мол., вул. 250-річчя Донбасу, Макіївка, 86157 (09.09.2008, -, -)
Железняк А.В., нач. упр. охор. здор., пр. Леніна, 70, Маріуполь, 87500 (09.09.2008, -, 18.09.2008)
Лях І.В., нач. упр. осв., вул. Леніна, 51, Макіївка, 86157 (09.09.2008, -, 23.09.2008)
Дмитриєва З.В., нач. упр. осв., пр. Леніна, 70, Маріуполь, 87500 (09.09.2008, -, -)
Дерипаска В.Т., міський голова, вул. Першотравнева, 83, Добропілля, 85000 (09.09.2008, -, -)
Лактіонов В.О., нач. упр. осв., вул. Артема, 98, Донецк, 83050 (09.09.2008, -, 23.09.2008)
Костюков Г.А., міський голова, пл. Леніна, 2, Краматорськ, 84313 (09.09.2008, -, -)
Ляшенко А.Г., міський голова, пл. Шибанкова, 11, Красноармійськ, 85302 (09.09.2008, 11.09.2008, 19.09.2008)
Антоненко А.В., міський голова, вул. Олега Кошевого, 46, Новогродівка, 85483 (13.09.2008, -, -)
Антонов В.М., міський голова, вул. Піонерська, 3, Торез, 86600 (13.09.2008, -, 07.10.2008)
Чепурний В.С., міський голова, вул. Леніна, 39, Сніжне, 86500 (13.09.2008, -, -)
Рухадзе С.Ж., міський голова, пл. Леніна, 7, Єнакиєве, 86430 (02.10.2008, 07.10.2008, -)
Гнатенко В.С., міський голова, вул. Леніна, 16, Дружківка, 84205 (02.10.2008, 06.10.2008, 10.10.2008)
Дробот В.Л., міський голова, вул. Незалежності України, 22, Докучаївськ, 85740 (17.10.2008, -, 06.10.2008)
Черкасов Ю.О., міський голова, вул. Молодіжна, 5, Авдіївка, 86063 (17.10.2008, -, -)
Рева О.О., міський голова, вул. Артема, 44, Артемівськ, 84500 (17.10.2008, -, 03.11.2008)
Рибачук В.Л., міський голова, пл. Революції, 2, Слов'янськ, 84122 (18.10.2008, -, -)
* про те, що не всі рекомендовані повідомлення про вручення до нас дійшли, доведено до відома Дирекції Донецького поштамту у нашій заяві від 14.10.2008; термін розшуку — два тижні.
Таким чином, принаймні сім чиновників не вклалися у відведений законом місячний термін для відповіді, про що буде повідомлено обласну Прокуратуру і ЗМІ.
Отримані відповіді дають цікавий матеріал для аналізу.
По перше, жодна офіційна відповідь не містила відомостей про те, що профілактика ВІЛ у ґрупі ЧСЧ ведеться державними структурами. Тільки у листі начальника Відділу охорони здоров'я Макіївської міськради О.Г. Теряєвої міститься правдоподібне обґрунтування браку діяльності цього роду: «внаслідок того, що група чоловіків, що мають секс з чоловіками є закритою і стигматизованою, пацієнти у більшості випадків не повідомляють лікаря про свою належність до даної групи. Це не впливає на якість медичної допомоги, яку вони отримують при зверненні в Центр профілактики СНІД, але приводить до того, що доступ до даної групи населення у державних закладів охорони здоров'я недостатній для проведення профілактичних заходів».
По друге, навіть у таких великих містах як Донецьк, Маріуполь і Макіївка причетні до профілактики ВІЛ чиновники не мають уявлення про потреби ЧСЧ. Так, начальник Управління охорони здоров'я Маріупольскої міськради А.В. Железняк відповів нам, що «мужчины, имеющие сексуальные отношения с мужчинами на сексологический приём не обращались» (до чого тут сексолоґічний прийом?!? — адже у питанні йшлося про ВІЛ). У відповіді начальника Управління освіти Донецької міськради В.О. Лактіонова подається детальний виклад заходів із профілактики наркоманії та із підготовки учнів до майбутнього шлюбу, проте в жодному місці його листа не сказано, що конкретно робиться для ЧСЧ. Начальник Управління освіти Макіївської міськради І.В. Лях взагалі твердить, що «вопросы сексуальных отношений с мужчинами не входят в компетенцию управления образования» (навіть у контексті статевого виховання! Із цієї фрази можна також виснувати, що сексуальні стосунки із жінками в компетенцію освіти таки входять).
По третє, деякі наші кореспонденти (Красноармійський міський голова А.Г. Ляшенко і заступник Дружківського міського голови В.Б. Григоренко) офіційно заявили про те, що в них «не виявлена соціальна група чоловіків, що мають секс з чоловіками». Хоч ці відповіді здаються анекдотичними і як такі охоче коментувалися українськими і російськими ЗМІ [9], але вони спираються на вже цитований «Закон про міліцію». Разом з тим не можна не відзначити, що коментар головного спеціаліста відділу внутрішньої політики Красноармійської міськради С. Кошинець для «Комсомольской правды в Украине» («Определять и составлять списки таких людей — это дикость и нарушение всех моральных норм. Поэтому и методов их выявления не существует. И уж подавно нет практики заносить геев в какие-либо реестры») [10] свідчить про певну повагу місцевих чиновників до права людини на приватне життя.
По четверте, тільки у двох відповідях (начальника Відділу охорони здоров'я Макіївської міськради О.Г. Теряєвої та заступника Горлівського міського голови С.М. Шкребця) автори висловлюють готовність розпочати ЧСЧ-орієнтовану діяльність із допомогою відповідних недержавних орґанізацій. Решта чиновників абсолютно не готові підтримувати місцеві ЧСЧ-орієнтовані ініціативи, додатковим підтвердженням цього є зазначена вище відсутність вчасних відповідей на наш запит.
Офіційні відповіді на наш запит, таким чином, підтвердили, що всупереч указам Президента України, постановам Кабінету Міністрів та навіть «Законові про міліцію» місцеві орґани влади Донецької області не проводять ніякої ВІЛ-профілактичної роботи, адресно спрямованої на уразливу ґрупу ЧСЧ. Все, що робиться в цьому напрямі, виконується винятково силами недержавних орґанізацій. Місцеві орґани влади здебільшого також не вважають за потрібне робити бодай символічні кроки назустріч ЧСЧ.
Отже, виявлено і документально засвідчено саботаж на місцевому рівні постанов уряду, неповагу до чинного українського законодавства, брак політичної волі до вивчення і врахування потреб величезної частини населення України. За таких умов тільки рішуча і послідовна позиція владних структур, принаймні на рівні області, може посприяти видимим зрушенням епідемічної ситуації.
4. Пропоновані шляхи зміни ситуації
1.Посилити контроль за наданням належної та своєчасної інформації про діяльність ОКР і МРҐ громадськості шляхом дотримання як чинного законодавства, так і пп. 4.3, 5.1 — 5.3 «Регламенту Донецької обласної координаційної ради з питань запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу», затвердженого рішенням обласної координаційної ради з питань запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу від 10.10.2006. Орґанізація «Донбас-СоцПроект» могла би надати місце на своїй веб-сторінці чи допомогти створенню окремої веб-сторінки ОКР.
2.Звернутися до Голови ОДА із пропозицією створити на сайті Донецької ОДА сторінки із вичерпним переліком міських і районних державних адміністрацій, зокрема їхніх контактних даних. «Донбас-СоцПроект» почала створювати такий список і розмістила його на свому веб-сайті (http://donbas-socproject.blogspot.com/2008/09/blog-post_08.html).
3.Звернутися до Голови ОДА із пропозицією довести до відома місцевих і районних державних адміністрацій обов'язковість (згідно із Законами України «Про інформацію» і «Про звернення громадян») вчасних і адекватних відповідей на звернення фізичних і юридичних осіб.
4.Налагодити або розширити системну співпрацю з ЛҐБТ- та ЧСЧ-сервісними недержавними орґанізаціями шляхом уведення по одному представникові ЛҐБТ-орґанізацій до складу місцевих координаційних рад з питань запобігання поширенню туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. Громадська орґанізація «Донбас-СоцПроект» може запропонувати свого представника до складу Горлівської місцевої координаційної ради, а Міжреґіональна східноукраїнська ЛҐБТ-асоціація «Рівнодення» могла би взяти участь в роботі Макіївської міської координаційної ради.
5.Звернутися до адміністрації курсів підвищення кваліфікації медичного персоналу з пропозицією включити до проґрам перепідготовки працівників закладів охорони здоров'я державної форми власності (в першу чергу — керівної ланки) питань про специфічні медичні потреби гомосексуалів, бісексуалів і трансґендерів, виховання толерантного ставлення до них, вироблення належної етики спілкування з цими катеґоріями пацієнтів. Цю діяльність здійснювати в безпосередньому контакті із місцевими та національними ЛҐБТ- та ЧСЧ-сервісними орґанізаціями. Громадська орґанізація «Донбас-СоцПроект» доводить до відома ОКР, що к.м.н. Ю.А. Саранков (м.Київ), старший проґрамний радник Міжнародної благодійної орґанізації «Міжнародний благодійний фонд “СНІД Фонд Схід-Захід”» (AFEW) опублікував був книгу «Медицинские потребности и проблемы мужчин, имеющих сексуальные отношения с мужчинами», яка дістала схвальні відгуки. Цю книгу можна безкоштовно скачати з Інтернету або замовити потрібну кількість примірників безпосередньо в AFEW.
6.Спільно з місцевими та національними ЛҐБТ- та ЧСЧ-сервісними орґанізаціями розробити вимоги розміщувати на інформаційних стендах, які є в приміщеннях медичних закладів усіх форм власності, інформаційних блоків з питань збереження здоров'я при практиці одностатевого сексу; контролювати наявність і належну змістовну якість цих інформаційних блоків. Громадська орґанізація «Донбас-СоцПроект» може надати консультативну допомогу при розробці цих стендів.
7.Спільно з місцевими та національними ЛҐБТ- та ЧСЧ-сервісними орґанізаціями розробити та запровадити на обласному і місцевому рівнях довгострокову інформаційно-просвітницьку кампанію з боротьби зі стиґматизацією та дискримінацією гомосексуалів, бісексуалів і трансґендерів, а також із гомофобією. Залучити управління та відділи освіти до співпраці в цьому напрямі (зокрема, увести ЛҐБТ-проблематику до проґрам зі статевого виховання підлітків та до інших аналоґічних проґрам з метою викорінення упередженого підходу до питань сексуальності, недопущення пропагування переваги чи неповноцінності тієї чи іншої сексуальної орієнтації або ґендерної ідентичності). Громадська орґанізація «Донбас-СоцПроект» радить ОКР взяти за основу такої проґрами розроблений Спільнотою ЛҐБТ-орґанізацій України «План заходів із протидії в Україні дискримінації на підставі сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності».
8.Провести стратифіковане за містами, віком, освітою та посадою опитування вибірки медичних працівників Донецької області, з метою визначення соціальної дистанції щодо різних, у тому числі уразливих ґруп населення. Результати стануть підґрунтям для розробки довгострокової інформаційно-просвітницької кампанії боротьби з нетерпимістю, покращення якості деонтолоґічної підготовки медичних працівників. Громадська орґанізація «Донбас-СоцПроект» може взяти на себе підготовку запитальника, обробку та презентацію отриманих результатів. Зараз подібний проект ми здійснюємо спільно із Донецькою обласною дирекцією соціальних служб для молоді.
Голова Виконавчої ради
громадської організації «Донбас-СоцПроект» к.х.н. М.Г. Касянчук
Примітки:
1. Рекомендації до переліку заходів із покращення доступу гомосексуалів, бісексуалів і трансґендерів до медико-соціальних послуг, забезпечення їхніх громадянських прав і свобод // Семінар-нарада з питань вирішення проблем стигматизації та дискримінації ЧСЧ і ЖСЖ у сфері надання громадянам медико-соціальних послуг (м. Київ, 08.07.2008).
2. План заходів із протидії в Україні дискримінації на підставі сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності (ухвалено 21.09.2008) // Спільнота ЛҐБТ-орґанізацій України. — К., 2008.
3. Національний звіт із виконання рішень Декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом. Україна / Л.В. Бочкова, О.М. Муравський, В. Салданна та ін. — К., 2008. — 144 с.
4. Про Програму профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001-2003 роки // Постанова КМУ № 790 від 11.07.2001.
5. Про схвалення Загальнодержавної цільової програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки // Розпорядження КМУ № 728-р від 21.05.2008; Про прийняття за основу проекту Закону України про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки // Постанова ВРУ № 607-17 вiд 30.09.2008.
6. Закон України про міліцію. № 2484-12 від 19.06.1992.
7. Закон України про інформацію. № 2657-12 від 02.10.1992. Статті 10, 21 і 32.
8. Касянчук М.Г. Довідка щодо вивчення стану соціальної ВІЛ-сервісної роботи, спрямованої на чоловіків, що мають секс із чоловіками, в Донецькій області // Обласна координаційна Рада з питань запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, 27.08.2008. http://donbas-socproject.blogspot.com/2008/09/blog-post.html
9. за результатами нашого прес-релізу від 03.10.2008 (http://pr-dsp.blogspot.com/2008/10/03-2008.html) з'явилося понад 30 публікацій (http://donbas-socproject.blogspot.com/2008/10/blog-post_07.html).
10. Коник А. Под Донецком обнаружен рай для гомофобов // Комсомольская правда в Украине. Донецкий вып. — 08.10.2008. http://dn.kp.ua/daily/061008/57536/print/
Немає коментарів:
Дописати коментар