Презентація книги «Ukraina päevikud» (Українські щоденники) естонського журналіста та режисера Vahur Laiapea, матеріалами якої стали інтерв’ю з українцями як в Україні, так і в Естонії під час цієї війни. На жаль, його інша книга «See habras elu» (Це крихке життя) залишилась в моєму Маріуполі.
Із залу було два питання, які, скажімо так, неоднозначні.
Перше про Волинську різанину, мовляв, от українці різали поляків, а ті тепер помагають... Я відразу згадав розповіді мого вчителя, який тоді був там дитиною і пам’ятає події яскравіше, ніж певно хотів би. Так от він казав, що ті села, де сусіди здавали одне одного — прийшла Армія крайова, вирізала українців, потім прийшла УПА і вирізала поляків, більше не існують. Натомість ті, де захищали одне одного — поляки молили Армію крайову не чіпати сусідів, а українці відповідно УПА не давали наводок на «поганих сусідів-поляків», ці села більш-менш ці жахи пережили. Власне, в Маріуполі я чув всяке від сусідів і сам боявся, що мене здадуть як проукраїнського ще й ґей-активіста, бо ж мовчки спостерігати за «звільненням» не можна, але попри те не здали і я не здам, бо дуже добре пам’ятаю ті розповіді вчителя.
Друге про вину росіян, мовляв от є знайома, вона в Росії активно проти і чим може помагає українцям... Так, згоден, є люди, сповнені совісті, є однак інші. Напр. моя тітка в Москві, яка на звістку про смерть мого батька та її брата в Маріуполі змогла сказати тільки те, що шкода, але ми хотіли як краще. І ще я вийшов уперед, вдягнув на руку маску — бачите, ось так мусили ходити маріупольці, позначені подібно до євреїв у Німеччині. Звісно, вина росіян є, вона колективна попри кілька праведників. Так само, як я відчуваю крихту провини за мільйони вирізаних радянською армію (в якій не тільки росіяне були) афганців, хоч тоді я був ще маленьким.
На жаль, та вина є. На прикладі Волинської траґедії ми бачимо, що було потрібно три покоління — не для того, щоби забути, а для того, щоби можна було тверезо про це говорити одне з одним.
Фотки тут: https://raamatud.postimees.ee/7710050/fotod-ja-video-vahur-laiapea-esitles-sotta-lainud-inimeste-lugusid-jutustavat-ukraina-paevikut
Немає коментарів:
Дописати коментар