В студенському гуртожитку хіміків (там, де пьянство і разврат), який дивним чином товаришував з гуртожитками медиків (де те саме тільки ще з відвареними черепами), були дві опції для тих, хто перепив був: залишити як є проригатись і проспатись та, якщо завтра колоквіум і часу нема, поставити крапельницю (фізрозчин + щось там ще). Вміли то майже всі, бо життєва необхідність.
А ні, ще була третя опція — нарисувати на підлозі великі білі стрілки з написами «дом там» від кімнати, де планувались пьянство і разврат, до кімнати, де належало процедурно готуватись до колоквіуму.
Що робили математики з романо-германськими філологами на вищіх поверхах — не в курсі. Але все одно вони збоченці.
А от сьогодні дізнався, що медична література ефективність інфузійних процедур не підтверджує... Як тепер жить на хімфаці?!
Немає коментарів:
Дописати коментар