РЕЦЕНЗІЯ на видання «Феномен гомосексуальності на сторінках української преси: Звіт із результатів контент-аналітичного дослідження» (2010)

Бібліографічний опис
Стулова Г. В., Касянчук М. Г., Лещинський Є. Б. Феномен гомосексуальності на сторінках української преси: Звіт із результатів контент-аналітичного дослідження / [Громадська організація] «Донбас-СоцПроект». — Видано за фінансової підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. — Донецьк, Цифрова типографія, 2010. — 72 с.


Актуальність
Дослідження щодо особливостей висвітлення ЛГБТ-проблематики в українській пресі характеризуються високим ступенем актуальності в академічному та публіцистичному дискурсах.
Рецензоване видання певною мірою заповнює дослідницьку нішу у відповідному академічному дискурсі, хоча звуженість дослідницької бази до двох друкованих видань накладає певні обмеження на релевантність висновків.

Наукова цінність
В цілому, у виданні витримано вимоги до наукових публікацій. Дослідження характеризується науковою новизною та створює добре підґрунтя і виконує мотиваційну функцію для дальших наукових досліджень щодо висвітлення ЛГБТ-проблематики в мас-медіа.

Прикладна цінність
Дослідження є, безумовно, корисним для активістів ЛГБТ-руху, з одного боку, та працівників мас-медіа, з іншого, дозволяючи скоригувати їхню роботу в бік оптимізації задля досягнення кращих результатів у відповідності до своїх функціональних обов’язків, професійної мотивації та наявних цілей.

Термінологія
[Додаток] С «Ґлосарій» є цілком виправданим у рецензованому дослідженні. Проте слід зазначити низку недоліків у термінологічних аспектах публікації:
* не всі терміни, включені до Ґлосарію, згадані в основному тексті звіту;
не всі специфічні терміни, використані в основній частині звіту, є розтлумаченими в Ґлосарії (напр., стереотипи ґендерні, маскулінність геґемонна, асиметрія ґендерна, транзит ґендерний, ґламур, нормалізація, міфологізація, девіація, маскулінність субординатна);
*деякі терміни, вжиті співавторами, є незрозумілими (патрифаміліарний).

Грамотність
Загалом, текст публікації не справляє враження вичитаного на достатньому коректорському рівні. Трапляються лексичні помилки (в тому числі в назві: «звіт із результатів» замість належного «звіт за результатами»; інший приклад — «сталися факти» замість належного «сталися випадки»), орфографічні (напр., «пост-радянський» замість правильного «пострадянський», «персонажей» замість «персонажів»), а також пунктуаційні.
Текст написаний з використанням авторської орфоепії, особливо помітної через заміну «г» на «ґ» (напр., «ґлосарій» замість нормативного «глосарій»).

Дизайн і технічне виконання
Лаконічне, консервативне оформлення публікації цілком відповідає академічному статусові видання ad hoc.
Обрані формат видання (А4) та спосіб брошурування (на скобах) є прийнятними з огляду на зручність читання. Щільність і білизна використаного для друку паперу є оптимальними.
З недоліків оформлення: колонтитули слід було би відмежувати від тексту горизонтальною рискою на всю ширину сторінки; мають місце надто короткі кінцеві рядки абзаців (напр., у другому абзаці на с. 37).

Ілюстратив
У рецензованому виданні немає ілюстративного матеріалу. Його присутність, на нашу думку, збагатила б комплексне сприйняття матеріалу читачем. Ілюстраціями до видання могли б виступити скановані зображення окремих публікацій, згаданих на сторінках дослідження.
Цілком доречним виглядало б розміщення у виданні фотографій співавторів звіту.

Бібліографічні реквізити та копірайт
Бібліографічні реквізити та копірайт указані у виданні належним чином.

Зауваження за змістом
1. Номер публікації Ґ. Дебора — [30], — згаданий на с. 8, не відповідає 30‑й позиції в розділі «Бібліоґрафія».
2. Зауваження авторів, що буцімто «не визначено дійсний рівень гомофобії і толерантності до осіб цієї сексуальної орієнтації» (с. 9) є спірним, оскільки в розпорядженні дослідників є дані, отримані в результаті кількох відповідних досліджень ТОВ «КМІС ЛТД».
3. Ми пропонували би уникати застосування слова «республіка» до незалежних держав, як це зроблено щодо Узбекистану в огляді «Контент-аналітичні дослідження ЛҐБТ та ґендеру» (с. 10).
4. Змістовно невиправданим є зіставлення поняття «ґламур» з «пошуками нових задоволень» (с. 14).
5. На с. 19 зазначено, що «час публікації має позиції з 1999 по 2009 рік», а нижче згадано «проміжок часу в 10 років», у той час, як період 1999–2009 рр. охоплює не десять років, а одинадцять.
6. Потребують додаткового роз’яснення запропоновані варіанти за категорією «спрямованості інформації» — рекомендаційна, стверджувальна, оцінна, декларативна (с. 20). У разі неможливості чітко їх розтлумачити читачеві — є пропозиція взагалі зняти ці характеристики.
7. Категорії «сфери громадського життя» (с. 20–21) та «сфери громадського життя, в яких сталися факти упередженого ставлення до ЛҐБТ, дискримінації та скоюваних проти ЛҐБТ злочинів на ґрунті ненависті, повідомлені в публікаціях» (с. 22–23) значною мірою перетинаються. Слід було би чіткіше артикулювати по тексту різницю між цими категоріями щоразу при згадці якоїсь із них.
8. Висновки з підрозділу 3.1.3 «Автори» не є, на нашу думку, значущими, тому що немає зіставлення з подай приблизним розподілом публікацій, не присвячених ЛГБТ-тематиці, за відповідними категоріями. З особистого досвіду роботи з пресою ми знаємо, що значна частина статей загального змісту подається в пресі без підпису автора.
9. Висновок авторів, що, мовляв, «ЗМІ […] не торкаються болючого питання гомофобії і злочинів на ґрунті ненависті в українському соціумі» (с. 47), видається таким, що не відповідає дійсності. Принаймні, не варто було би поширювати висновки, зроблені на підставі двох друкованих видань на ЗМІ як такі.
10. З того факту, що в 63 % публікацій ЛГБТ-тематика становить лише частину матеріалу, слід було би зробити висновок про значну включеність ЛГБТ-тематики до соціального контексту.
11. Незрозуміла принципова різниця між «темами інформації» та «сферами суспільного життя в публікаціях з ЛҐБТ-проблематики» (с. 52–53).
12. Деякі неточності містяться в дефініціях Ґлосарію ([додаток] С), але це радше є провиною упорядників Національного глосарію ЛГБТ-руху та ЧСЧ-сервісу України, на який спиралися співавтори. Неточності містяться, зокрема, в таких статтях як «депатологізація» та «мова ворожнечі».

Рекомендації
Дії щодо рецензованого видання
*Чітко артикулювати, на які саме цільові аудиторії спрямовано видання.
*Поняття, розтлумачені в Ґлосарії, позначати в тексті спеціальним чином (напр., сизим шрифтом), щоб читач міг звернутися в разі їх недостатнього розуміння до Ґлосарію.
*Розіслати по одному примірнику звіту провідним бібліотекам і вузам країни, зокрема у бібліотеку ім. Вернадського, Національну парламентську бібліотеку, НаУКМА, Харківський ун‑т ім. Каразіна, ЛНУ ім. Франко.
*Доробити звіт з урахуванням викладених зауважень і опублікувати його 2‑гу, виправлену, редакцію у pdf-форматі на блозі ГО «Донбас-СоцПроект» та Інформаційному сервері ЛГБТ-руху України (http://lgbtUA.com).
*Опублікувати одну чи декілька наукових статей за результатами дослідження в академічних періодичних виданнях, визнаних ВАК України.
Рекомендації на майбутнє
*Продовжити дослідження у галузі висвітлення ЛГБТ-проблематики в українських мас-медіа.
*Критично ставитися до термінології Національного глосарію ЛГБТ-руху та ЧСЧ-сервісу України.
*Залучати професійних коректорів для належного вичитування майбутніх видань.

Святослав ШЕРЕМЕТ,
експерт Постійної референтної групи з питань ЛГБТ-спільноти
та ЧСЧ-сервісних проектів в Україні
07–08.09.2010