Alle Menschen müssen sterben

337 років тому було в Европі неспокійно — Османська імперія взяла Белґрад і Відень (потім українцям довелось отих нещасних рятувати), Іспанія пішла війною на Францію, в Анґлії попереджено черговий теракт... Блоґери тих часів (їх називали памфлетистами) тільки про це і писали.

А от у маленькому місті тодішніх задвірок Европи в орґаніста Пахельбеля помирає дружина і він, як кажуть, саме через це пише свої Musicalische Sterbens-Gedancken — Музичні роздуми про смерть.

Попри назву, цей цикл хоральних варіацій не є депресивним. Пахельбель став модним у XX столітті — спочатку з небуття винирнув його Канон, а згодом черга дійшла і до цих варіацій, чий життєствердний дух (бо ж Alle Menschen müssen sterben — Всі люди мусять вмерти), як здається, недарма народився 1683 року, бо саме тоді з урятованого українцями Відня почала свою переможну ходу світом кава