ЗАЯВА РАДИ ЛГБТ – ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ

Щодо необхідності всебічного та прозорого розслідування підпалу кінотеатру «Жовтень» в м. Києві

м. Київ 07.11.2014 р.

Рада ЛГБТ-організацій України звертається до правоохоронних органів із вимогою провести ретельне та прозоре розслідування факту підпалу столичного кінотеатру «Жовтень», який було вчинено 29 жовтня 2014 року під час проведення в ньому заходів XLIV Міжнародного кінофестивалю «Молодість».

Як відомо, пожежа почалася під час демонстрації одного з фільмів програми «Сонячний зайчик» (Sunny Bunny) – конкурсу фільмів з ЛГБТ-тематики в рамках МКФ «Молодість». Згідно з повідомленнями свідків, під час сеансу до зали зайшли невідомі молоді люди з димовими шашками, підпалили їх та кинули в глядацькі ряди, після чого почалася пожежа. Людей вдалося вчасно евакуювати з усіх кіносеансів, що тривали в кінотеатрі на той час, але самому помешканню внаслідок пожежі було заподіяно значну майнову шкоду.

Згідно з інформацією Міністерства внутрішніх справ України, підозрювані у скоєнні злочину визнали, що вчинили підпал з метою демонстрації свого «зневажливого ставлення» до ЛГБТ-спільноти і для цього навмисно обрали фільм із ЛГБТ-кінопрограми. На нашу думку, в разі, якщо це буде підтверджено слідством, злочин має бути кваліфіковано з урахуванням мотиву упередження як обставини, що обтяжує покарання, а саме, за пунктом 5 статті 67 та частиною 3 статті 161 Кримінального кодексу України. Факт спрямування злочинних дій проти заходу, що пов’язаний з конкретною групою осіб, та визнання самими підозрюваними мотиву упередження стосовно спільноти ЛГБТ характеризують випадок, що стався, як злочин на ґрунті ненависті. Незалежно від того, чи був це єдиний мотив правопорушників, чи вони використовували його для приховування інших мотивів, на думку експертів БДІПЛ ОБСЄ це має бути розглянуто державою саме як злочин на ґрунті ненависті. Якщо ж слідство встановить, що метою підпалу виступало порушення громадського порядку та/або залякування, то вчинений злочин може бути перекваліфіковано за частиною 2 статті 258 КК України.Особлива небезпека такого злочину полягає не тільки в безпосередній матеріальній та моральній шкоді, але й у залякуванні набагато ширшого кола осіб, ніж ті, які перебували на місці скоєння злочину під час його скоєння. ОБСЄ зауважує, що недбале розслідування державою таких злочинів є приводом для подальшого тримання у страху цілої соціальної групи (в цьому випадку, ЛГБТ), а всьому суспільству така бездіяльність дає сигнал, що подібні злочини є прийнятними (докладніше див. http://www.osce.org/ru/odihr/39822).

Цей випадок є не окремим, а черговим насильницьким проявом упереджень проти ЛГБТ. Так, 30 вересня 2009 року невідомі особи вчинили підпал арт-центру «Я Галерея» на Подолі через декілька днів після проведення в ньому дискусії про гомосексуальність. Провокації з використанням димових шашок також відбувалися під час кількох заходів ЛГБТ-тематики протягом останніх років. Цього року невідомі зловмисники вчиняли погроми у столичних гей-клубах «Помада» по вул. Заньковецької та «Ендібар» по вул. Хрещатик, внаслідок чого зазначеним закладам було заподіяно істотну матеріальну шкоду. Наскільки нам відомо, жодний з цих злочинів не було розкрито, не було встановлено особи винних, нікого не притягнуто до відповідальності.

Українські ЛГБТ-організації висловлюють своє глибоке занепокоєння відсутністю належної уваги до розслідування в Україні злочинів на ґрунті ненависті, а надто на ґрунті гомофобії та трансфобії, та вважають неприйнятною ситуацію, коли представники та представниці певної групи знаходяться під загрозою заподіяння фізичної та моральної шкоди і не отримують адекватного захисту від правоохоронних органів.

Попри існування закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», держава не докладає достатньо зусиль для його реалізації та ефективного захисту прав людини у сфері протидії дискримінації, а також протидії насильницьким проявам упереджень щодо представників і представниць різних груп населення. Саме тому кваліфікація даного злочину з урахуванням обтяжуючих обставин та ефективне розслідування є необхідними кроками у виконанні державою своїх зобов’язань щодо забезпечення рівноправності всіх громадян і громадянок.

Проведення розслідування підпалу кінотеатру «Жовтень», встановлення мотивів цього злочину, належний судовий розгляд справи та притягнення винних до відповідальності з належним інформуванням громадськості мають засвідчити дотримання українською владою фундаментальних прав і свобод людини, ефективне застосування антидискримінаційного законодавства та здатність правоохоронних органів протидіяти злочинам на ґрунті ненависті, що викликають обурення не тільки в української, але й у міжнародної громадськості.

Чергові культурні події ЛГБТ-спільноти, які плануються в Україні, не повинні наражатися на ризики підпалів, насильницького зриву, залякування організаторів, учасників та учасниць, а також на інші форми протиправної протидії.