Коломийки

Шкільна освіта в місті за радянською традицією рисувала Україну як нудне село, де нічого нема крім тяжкої долі поневоленого люду. Суцільну трагічність підручника з літератури трохи оживляв Котляревській та Нечуй-Левицький. Але дітям того вочевидь бракувало і вони переспівували навіть Шевченка: «якби ви знали, паничі, що люди роблять уночі…». Про низькі жанри можна було дізнатись хіба що в усній формі, або дуже того хотіти і шукати: шкільна освіта табуює сексуальність, попри те, що вона напряму зв’язана зі сміхом і грою

Котилася торба з горба,
А в тій торбі раки,
Та я тебе, моя мила,
Пригорну до сраки

Не орано, не сіяно,
Не буде родити.
Не дай хлопцям принадоньки —
Не будуть ходити