Не про військових, але про радикалів

Якось друг (тоді ще в студентському гуртожитку) купив виданий в Росії переклад англійського роману «Отсос». Назва, звичайно, обіцяла 🙂 Тому читано було це нами всіма — як натуралами, так і не зовсім. Роман про життя радикальних лондонських тусовок, як правих, так і лівих, де все крутиться довкола ідей, насилля і орального сексу, які виступають трьома іпостасями влади. Стюарт Хоум, здається, гіперболізує, та книга йде на одному подихові — як порнофільм. Але коли я слухав, як Дмитро Різниченко розповідає про свій досвід, я згадував саме цей текст — коли весь світ стискається до розміру тусовки, тексти пишуться для своїх, а з чужими можна взаємодіяти тільки в два способи: дати в рило або дати в рот.