Шутки лингвистов

Семь городов, пререкаясь, зовутся отчизной Гомера:
Сумы, Херсон, Конотоп, Киев, Харьков, Одесса, Бердичев…

http://q-spoiler.livejournal.com/20803.html
Читать далее

О киборгах-наркоманах

«Эр медленно расстегнул виниловые штаны ликвидатора. Белья тот не носил».

Полдня читал фантастику. Некая современная повесть под названием «Топливо» (http://zhurnal.lib.ru/d/drau_m/fuel.shtml). Основное содержание состоит в череде драк и убийств — заурядный такой голливудский боевичёк.

Изюминкой этого всего действа является периодический трах двух солдат-киборгов, один из которых гордо даёт понять, что он — «не такой», но при этом демонстрирует большое искусство, работая проститутом в притоне, отсасывать второму под дулом пистолета.

В конце, естественно, все помирают, но проносят свою любовь до конца.

Как потом оказалось, автором сего шедевра является девушка. Чего стоит, например, такая строчка: «Что-то горячее хлестнуло Эра изнутри, немного заныло внизу живота» — мужчины, даже киборги, так не чувствуют.
Читать далее

КОРОТКИЙ ОГЛЯД РЕЗУЛЬТАТІВ біоповедінкового дослідження серед ЧСЧ (Україна, 2009 р.)

Ми підготували огляд головних результатів, який тут пропонується вашій увазі.

Найменування дослідження: «Моніторинг поведінки та поширення ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління»

Рік дослідження: 2009

Місце в системі досліджень: третє щодворічне дослідження в рамках моніторингу поведінки та поширення ВІЛ-інфекції серед ЧСЧ в Україні (попередні — 2005, 2007 рр.)

Замовник дослідження: Міжнародний благодійний фонд «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» (м. Київ)

Програма, в рамках якої виконано дослідження: «Підтримка профілактики ВІЛ та СНІД, лікування та догляд для найуразливіших верств населення в Україні»

Виконавець дослідження: Дочірнє підприємство Інституту соціології Національної академії наук України «Центр соціальних експертиз»

Джерело коштів, за рахунок яких виконано дослідження: Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією

Об’єм вибірки: 2300 респондентів

Географія вибірки: 14 міст України: Дніпропетровськ, Донецьк, Івано-Франківськ, Київ, Луганськ, Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Сімферополь, Ужгород, Харків, Херсон, Черкаси

Методи формування вибірки: RDS, TLS

Характер вибірки: нерепрезентативна

Автори огляду: ШЕРЕМЕТ Святослав Павлович, КАСЯНЧУК Максим Григорович — експерти Постійної референтної групи з питань ЛГБТ-спільноти та ЧСЧ-сервісних проектів в Україні

Дата релізу огляду: 23 лютого 2011 р.

НАЙВАЖЛИВІШІ РЕЗУЛЬТАТИ

Освіта
1. Серед респондентів переважають особи з вищою чи незакінченою вищою освітою [До тих, хто має незакінчену вищу освіту, належать, зокрема, студенти, частка яких у дослідженні склала 17%] (35% і 21% відповідно), і ця частка є вищою, ніж серед населення загалом, у тому числі чоловічого населення. Найбільша частка освічених ЧСЧ — у столиці: 45% серед опитаних у Києві мають вищу освіту.

Сімейний та шлюбний стан
2. Переважна більшість опитаних не мешкає зі своїми сексуальними партнерами: так, 40% респондентів проживають разом із батьками чи родичами, 34% — живуть окремо. З партнером-чоловіком проживає кожен п’ятий респондент — 20%; із партнеркою-жінкою спільно живе 6% опитаних ЧСЧ.

3. 79% респондентів ніколи не перебували в гетеросексуальному шлюбі; на час опитування лише 7% ЧСЧ були одруженими.

Сексуальна ідентичність і сексуальна орієнтація
4. Понад дві третини респондентів ідентифікують себе як геї/гомосексуали (70%), трохи менше третини (29%) — як бісексуали. Є міста, в яких частка бісексуалів (за секс-ідентичністю) сягає 40–45% (Донецьк, Луганськ, Одеса). 0,1&% респондентів визначили себе як транссексуали.

5. Більшість опитаних (63%) зазначили, що в сексуальному плані їх приваблюють винятково чоловіки. Цей показник, при зіставленні з цифрами щодо сексуальної ідентичності (див. попередній пункт), підтверджує існування розходжень між сексуальною ідентичністю і сексуальною орієнтацією.

6. Десята частина респондентів, що ідентифікують себе як геї/гомосексуали, перебувала на момент опитування в зареєстрованому гетеросексуальному шлюбі.

Сексуальні контакти з жінками
7. Сексуальні контакти з жінками досить поширені серед ЧСЧ. Так, 58% респондентів повідомили, що протягом життя мали сексуальні контакти з жінками, а 33% — що такі контакти мали місце протягом останніх шести місяців. Ця статистика підтверджує епідеміологічну тезу про те, що жінки є групою-містком для виходу ВІЛ-інфекції за межі групи ЧСЧ до загального населення.

8. Значна частка бісексуалів (як за секс-ідентичністю, так і за сексуальною поведінкою) серед ЧСЧ потребує врахування при розробці профілактичних програм (наприклад, необхідно подавати для ЧСЧ інформацію про правила безпечного сексу при гетеросексуальних контактах).

9. Сексуальна ідентичність не завжди корелюється з реальними сексуальними практиками: так, 20% тих, хто визнав себе геєм/гомосексуалом, мав протягом життя секс із жінкою. Серед тих, хто вважає себе бісексуалом, секс із жінкою протягом життя мали тільки 65%.

Вік першого одностатевого контакту
10. Середній вік першого сексуального контакту з чоловіком становив для респондентів у цілому близько 18 років. При цьому кожен другий респондент мав сексуальний контакт з чоловіком до досягнення вісімнадцятиріччя, а 42% — до досягнення «віку згоди» (16‑ти років). При цьому питання про вік першого статевого партнера респондентів залишається відкритим, оскільки ці дані не збиралися в рамках дослідження.

11. Має місце тенденція до зниження віку першого сексуального контакту з чоловіком: якщо в групі респондентів від 25 років середній вік першого одностатевого контакту становить 19 років, то в групі до 25 років — 16 років.

12. Чим нижчим був вік першого одностатевого сексу, тим рідше при цьому контакті використовувався презерватив (напр., лише 29% тих, хто мав перший одностатевий секс у віці до 15 років, використовували при цьому презерватив).

Різновиди сексуальних контактів
13. Значна частина опитаних (39%) протягом останніх шести місяців практикували з чоловіками всі три різновиди сексуальних контактів, які конкретизувалися в дослідженні, — анальні в активній ролі, анальні в пасивній ролі та оральні.

Сексуальні ролі
14. 69% опитаних протягом останніх шести місяців виступали при анальному сексі в активній ролі, 65% — у пасивній. Майже половина (42%) респондентів протягом останніх шести місяців виступали як універсали, тобто виконували як активну, так і пасивну роль в анальних контактах.

Кількість партнерів
15. Тільки третина респондентів (34%) повідомила, що протягом останнього місяця в них був лише один сексуальний партнер. У кожного п’ятого респондента (22%) їх було двоє, у 17% — троє, в 11% — четверо.

16. З числа тих, хто протягом останнього місяця мав анальні сексуальні контакти з випадковими партнерами, тільки у 35% такий випадковий партнер був тільки один. У 28% було два випадкових партнери, у 16% — три, у 21% — більше трьох.

Комерційний секс
17. 7% респондентів повідомили, що протягом останнього місяця мали анальні контакти з комерційними партнерами, які їм платили за секс. При цьому респонденти цієї групи статистично частіше використовували презерватив при останньому анальному контакті з чоловіком.

Знання про ВІЛ
18. Група ЧСЧ характеризується доволі високим рівнем знання про шляхи передання ВІЛ: відповідний національний показник становить 71%. У порівнянні з попереднім дослідженням (2007 р.), в якому цей показник становив 47%, він зріс майже вдвічі.

19. Рівень знань про шляхи передання ВІЛ суттєво не відрізняється в різних вікових групах, а також між одруженими та неодруженими респондентами, але є дещо вищим серед вікової групи ЧСЧ, старших 25-ти років.

20. Найбільші відмінності у рівні знань про ВІЛ спостерігаються у мешканців різних міст: так, найнижчий рівень знань продемонстрували мешканці Івано-Франківська (31%), Донецька (49%), Черкас (62%), Дніпропетровська та Харкова (по 68%), а найвищий — респонденти з Миколаєва (89%) і Сімферополя (96%). Вочевидь, робота з інформування ЧСЧ в таких містах, як Івано-Франківськ, Донецьк і Черкаси, потребує активізації та вдосконалення.

21. Клієнти ЧСЧ-сервісних організацій [Клієнти організацій, які працюють із ЧСЧ, визначалися за відповіддю на запитання «Чи є Ви клієнтом організації, яка працює із ЧСЧ? Маєте картку клієнта?»] продемонстрували дещо вищий рівень знань про ВІЛ у порівнянні з респондентами, що не є клієнтами ЧСЧ-сервісних організацій (74% проти відповідно 67%). При цьому є статистично значущий зв’язок між частотою використання презервативів і приналежністю респондента до числа клієнтів ЧСЧ-сервісних організацій: клієнти організацій користуються кондомами статистично частіше.

22. Серед усіх питань, які характеризують рівень обізнаності ЧСЧ з питань ВІЛ-інфекції, найгірше респонденти знають про шляхи передання ВІЛ від матері до дитини, що пояснюється, вочевидь, неактуальністю цього шляху інфікування власне для ЧСЧ.

Використання презервативів та лубриканту
23. За два роки, що минули з часу попереднього дослідження, значно поліпшився національний показник «Відсоток чоловіків, які використовували презерватив під час останнього статевого [анального] акту із партнером-чоловіком»: він становить 64%. Однак не виявлено статистичного зв’язку між залученістю ЧСЧ до профілактичних програм та використанням презерватива під час останнього анального контакту (61% серед ЧСЧ, не охоплених профілактичними програмами, та 67% — серед охоплених). Найвищий рівень цей показник має в Миколаєві (93%), найнижчий — у Луганську та Херсоні (38% та 32% відповідно).

24. При останньому оральному контакті презерватив використовували тільки 11% респондентів, що, вочевидь, є поведінковим наслідком інформації про порівняно менший ризик інфікування внаслідок незахищеного орального сексу, ніж унаслідок незахищеного анального сексу. При цьому статистично значущого зв’язку між використанням презерватива під час останнього орального контакту та ВІЛ-статусом респондента не виявлено.

25. Половина (54%) ЧСЧ, які протягом останніх шести місяців мали одностатевий анальний секс, постійно використовували лубрикант під час анальних контактів.

26. ЧСЧ, які протягом останніх 30 днів мали анальні сексуальні контакти тільки з постійними партнерами, рідше використовують презервативи, ніж ЧСЧ, які мали анальні сексуальні контакти як із постійними, так і з випадковими сексуальними партнерами. У цих групах відрізняється як показник використання презерватива під час останнього анального сексуального контакту (60% проти 82%), так і частота використання презервативів (у першій групі при кожному анальному сексуальному контакті використовують презерватив 45%, у другій — 58%), що є свідченням тенденції до закріплення в середовищі ЧСЧ правильних підходів до профілактики ВІЛ-інфекції.

27. Наявний зв’язок між ВІЛ-статусом респондента та використанням презерватива під час останнього анального контакту: ті, хто знає про свій ВІЛ-позитивний статус, значно частіше використовують презерватив як із постійним, так і з випадковим партнером.

28. Наявний зв’язок між рівнем знань про ВІЛ та частотою використання презервативів. Так, серед ЧСЧ, добре обізнаних про ВІЛ, більше тих, хто протягом останніх 30 днів завжди або майже завжди використовував презерватив під час анального сексу з партнерами-чоловіками, — 56% проти 44% серед гірше обізнаних.

29. Із тих респондентів, які мали сексуальні контакти з жінками, 42% не використовували презерватив під час останнього статевого контакту з жінкою (обмеженням дослідження слід визнати, що при цьому не розрізнялася практика застосування презерватива залежно від різновиду контакту з жінкою — вагінального, орального, анального).

30. Серед ЧСЧ, які протягом останніх шести місяців мали сексуальні контакти з чоловіками, 28% повідомили про те, що були випадки, коли презерватив порвався під час сексуального контакту.

Уживання наркотиків
31. Уживання наркотиків серед ЧСЧ не дуже поширене: 0,6% вживали наркотики ін’єкційним шляхом протягом останнього місяця, ще 0,7% вживали їх раніше. Кожен десятий опитаний упродовж останнього року вживав неін’єкційні наркотики (11%), ще 5% повідомили, що вживали їх раніше, причому вживання неін’єкційних наркотиків більш притаманне віковій групі до 25 років.

Уживання алкоголю
32. Переважна більшість — 85% — опитаних ЧСЧ вживають алкоголь; тільки 15% повідомили, що не вживають. Приблизно кожен другий (48%) уживає алкоголь не рідше одного разу на тиждень.

33. Серед учасників дослідження поширені сексуальні контакти в стані алкогольного сп’яніння: майже дві третини опитаних указали, що протягом останнього місяця вони вступали в сексуальні стосунки у стані алкогольного сп’яніння. При цьому практика сексуальних контактів у стані алкогольного сп’яніння більш поширена у віковій групі старше 25 років.

34. Практика сексуальних контактів у стані алкогольного сп’яніння статистично значущим чином пов’язана з ризикованими формами сексуальної поведінки: пасивними анальними контактами без використання презерватива; сексуальними контактами з жінками без використання презерватива; анальними сексуальними контактами з чоловіками без використання лубриканту.

Програми з профілактики ВІЛ-інфекції
35. Серед опитаних ЧСЧ 63% охоплені програмами з профілактики ВІЛ-інфекції (проти 50% за дослідженням 2007 року). Приблизно однаковою мірою охоплені різні за віком ЧСЧ [Національний показник охоплення профілактичними програмами обчислюється на основі відповідей на два запитання: (1) «Чи отримували Ви впродовж останніх 12 місяців безкоштовно презервативи?» та (2) «Чи знаєте Ви, куди слід звертатися, якщо хочете пройти тест на ВІЛ?»].

36. Серед опитаних ЧСЧ 38% є клієнтами тієї чи іншої неурядової ВІЛ-сервісної організації, а дві третини ЧСЧ отримували послуги від подібних організацій упродовж останніх 12 місяців.

37. Найчастіше ЧСЧ отримували від неурядових ВІЛ-сервісних організацій спеціальні інформаційні матеріали (56%) та допомогу в проходженні тестування на ВІЛ (39%), а також консультації з питань ВІЛ/СНІДу та ІПСШ (36%).

38. Найбільше ЧСЧ відчувають потребу в таких послугах, як тестування на ВІЛ (72% опитаних висловили таку думку), безкоштовне тестування на сифіліс та інші ІПСШ (61%), проведення інформаційних зустрічей місцевої ЛГБТ-спільноти (62%).

Тестування на ВІЛ
39. Серед опитаних ЧСЧ 89% знають, де можна пройти тестування на ВІЛ.

40. Порівняно з результатами попереднього дослідження серед ЧСЧ (2007 рік) значення національного показника з тестування на ВІЛ серед ЧСЧ (пройшли тест протягом останніх 12 місяців та отримали його результат) значно збільшилось: з 28% до 43%. Серед тих, хто проходив тестування на ВІЛ, тільки 25% робили це тільки один раз, три чверті — частіше: вочевидь, для певної частини ЧСЧ проходження тесту на ВІЛ є регулярною практикою.

41. Найчастіше респонденти зверталися для проходження тесту на ВІЛ до неурядових організацій (37%) та кабінетів довіри/кабінетів анонімного обстеження (35%). Під час дотестового та післятестового консультування (яке ЧСЧ проходили не в рамках дослідницького проекту) консультант у 40% випадків не ставив питання про приналежність клієнта до групи ЧСЧ.

Поширеність ВІЛ-інфекції
42. Результати зв’язаного тестування респондентів на ВІЛ засвідчили, що середня поширеність ВІЛ серед ЧСЧ становить 8,6%. Для порівняння: 2007 року цей показник становив 10,5%. Проте слід зазначити, що пряме зіставлення цих показників не є коректним через різну композицію вибірок. Водночас, дані 2009 року слід вважати надійнішими через більше географічне та кількісне охоплення цільової групи.

43. Найнижча поширеність ВІЛ серед ЧСЧ спостерігається у Миколаєві (1,5%), Дніпропетровську (1,6%), Івано-Франківську (3,3%), Луганську (4,8%), найвища — в Донецьку (19,9%) та Одесі (21,7%).

44. Поширеність ВІЛ вища серед тих ЧСЧ, які хворіли принаймні на одне ЗПСШ протягом останнього року, ніж серед тих, хто не хворів на ЗПСШ за цей період (14,6% проти 9,2%).

45. Існують розбіжності між об’єктивним ВІЛ-статусом ЧСЧ і їхнім уявленням про свій ВІЛ-статус: серед ЧСЧ, які повідомили в рамках дослідження, що їхній ВІЛ-статус є негативним, 5 % за результатами тестування швидкими тестами в рамках дослідження виявилися ВІЛ-позитивними.

ВІЛ-статус і використання презервативів; ризики інфікування
46. Серед ЧСЧ, які заявили про те, що протягом останнього півроку завжди використовували презерватив при анальному сексі, вдвічі менше ВІЛ-позитивних за результатами зв’язаного тестування, ніж серед тих, хто повідомив, що ніколи за цей термін не використовував презерватив при анальному сексі (6% проти 12%).

47. Результати логістичного аналізу результатів дослідження показують, що респонденти з вищим рівнем активності у пошуку сексуальних партнерів (такі, що користуються інтернет-профілями на відповідних сайтах, тощо) мають вищий ризик інфікування ВІЛ. У той же час, інтеграція ЧСЧ в систему послуг громадських центрів для ЧСЧ знижує, за результатами логістичного аналізу, ризик інфікування ВІЛ.

Поширеність ЗПСШ
48. 7% опитаних ЧСЧ протягом останніх 12 місяців хворіли принаймні на одне захворювання, що передається статевим шляхом.

49. Результати експрес-тестування респондентів на сифіліс засвідчили низький рівень поширеності цієї інфекції серед ЧСЧ — 2,2%.

Дискримінація та стигматизація
50. Найбільш поширеним чинником дискримінації та стигматизації ЧСЧ є думка, що чоловіки-гомосексуали частіше хворіють на ВІЛ-інфекцію/СНІД: на те, що вони зустрічали людей, які поділяють це переконання, вказали майже половина учасників дослідження — 48%. 38% респондентів відповіли, що вони чули на свою адресу образливі вигуки та прізвиська. Чверть учасників дослідження (25%) зазначили, що їх засуджують родичі, друзі та знайомі за те, що вони практикують гомосексуальні контакти. За багатьма показниками дискримінації та стигматизації «лідирує» Полтава.

Бібліографічне посилання для цитування цього короткого огляду: Шеремет С. П., Касянчук М. Г. Короткий огляд результатів біоповедінкового дослідження серед ЧСЧ (Україна, 2009 р.) [електронний документ] / МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», ВГО «Гей-Форум України», ГО ЛГБТ-Центр «Донбас-СоцПроект». — 23 лютого 2011 р. — 7 с. — Режим доступу: http://files.lgbtua.com/publications/Monitoring_MSM-2009_obzor_ukr.doc

Першоджерело: Андрєєва Т. І., Большов Є. C., Касянчук М. Г., Трофименко О. В., Шеремет С. П. Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління: Аналітичний звіт за результатами зв'язаного дослідження 2009 року. — К.: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2011. — 88 с. — Режим доступа: http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/our/monitoring_reports/pdf/zvit_msm09.pdf
Читать далее

Прогресс пришёл в далёкие сельские школы

Работа преподавателя высшей школы (средней, думаю, тоже) сопровождается заполнением уймы бумаг, не относящихся напрямую к самому процессу обучения: это и календарный план, и индивидуальный план, и учебная нагрузка, и ведомость самоаттестации, и многое другое. Эти бумаги создают как бы основание для начисления зарплаты — ни на что другое они не нужны.

Поскольку их роль состоит в том, чтобы каким-то образом зафиксировать потраченные часы работы, то они являются по сути таблицами. Заполнять их вручную, считать и пересчитывать абстрактные учебные часы так, чтобы они упаси боже не превысили некоего лимита, положенного по ставке, — занятие крайне муторное.

В некоторых вузах это осознали и применяют табличные редакторы. Но у нас только сегодня случилось чудо: деканат выдал экселевские файлы, в которых даже вставлены формулы, суммирующие часы. Ура! Прогресс семимильными шагами пришёл в далёкие сельские школы!
Читать далее

Со слов очевидца

20 февраля в Макеевке состоялось торжественное открытие общественной организации ЛГБТ-христиан «Центр Святого Сотника Корнилия», на котором присутствовало 25 человек, а также лидер ЛГБТ-христиан из Киева бр. Ростислав, отец Иоанн из России, лидеры ЛГБТ-христиан из Кривого Рога, представители общественных организаций «Межрегиональный центр ЛГБТ-исследований Донбасс-СоцПроект» и Донецкого областного благотворительного фонда «Здоровье нации».

Во время мероприятия несколько молодчиков в комуфляже и в масках ворвались в помещение, разбросали петарды, крича: «Молодежь против гомосеков», «Смерть п........м» и т. п. Увидев, что присутствует телевидение и пресса, они быстро исчезли. Есть подозрение, что к хулиганской акции причастен один из присутствовавших там корреспондентов.
Читать далее

Презентацию в Макеевке организации христиан нетрадиционной сексуальной ориентации пытались сорвать гомофобы в камуфляже

Елена СМИРНОВА, «ФАКТЫ» (Донецк)
21.02.2011
http://fakty.ua/128451-prezentaciyu-v-makeevke-organizacii-hristian-netradicionnoj-seksualnoj-orientacii-pytalis-sorvat-gomofoby-v-kamuflyazhe-foto

В воскресенье, 20 февраля, в Макеевке Донецкой области в одном из офисов здания «Рембыттехники» состоялась презентация «свежезарегистрированной» Минюстом организации ЛГБТ (лесби-гей-бисекс-трансгендерных) — христиан «Центр Святого сотника Корнилия», в которой объединились люди нетрадиционной сексуальной ориентации из нескольких областей Украины и Киева.


— Сотник Корнилий — это первый язычник, который был обращен в христианство и крещен Апостолом Петром и который, согласно исследованиям, был гомосексуалом, как мы, — рассказал глава организации Роман ЗУЕВ (на фото), о котором «ФАКТЫ» ранее писали. — Этот святой признается всеми течениями христианства, так как он вошел в церковь еще до ее раскола.

По словам Р. ЗУЕВА, организация призвана защищать права сексменьшинств, в частности — на отправление своих религиозных обрядов. Не секрет, что подавляющее большинство конфессий исповедует гомофобию, поэтому веряне и уж тем более священники из числа представителей сексменьшинств вынуждены скрывать свою ориентацию, дабы не быть отлученными от церкви.

Так, причащавший на собрании ЛГБТ-христиан православный отец Иоанн, приехавший на собрание в Макеевку из России, рассказал, что вынужден был «уйти за штат» и ныне правит службы только для таких, как сам. 33-летний батюшка имеет сына от брака с женщиной, с которой разведен. А сейчас он приехал в Украину, чтобы встретиться со своим возлюбленным, проживающим в нашей стране.

Иоанн мечтает о том, чтобы однополые браки признавались как государством, так и церковью во всем мире. По его словам, в Святом писании нет порицания гомосексуальных связей, кроме как в Книге откровений Иоанна Богослова. Однако теологи до сих пор спорят, не были ли отредактированы его Откровения гораздо позже — в соответствии с традициями, царившими в обществе на тот момент.

Сам Роман ЗУЕВ, получив сан старейшины (священника) в христианской церкви протестантского толка (Церковь Иисуса Христа Святых Последних Дней), сразу же удалился из общего собрания и отправляет религиозные обряды лишь для таких, как сам.

Тем не менее, по словам организатора собрания (на котором, кстати, присутствовали и гетеросексуалы, толерантно относящиеся к меньшинствам), отношение к ЛГБТ-верянам меняется.

— Нам прислали поздравления с регистрацией из восьми стран мира представители десяти разных церквей, только три из которых официально признают ЛГБТ-верян, а также поздравил с созданием организации парламент Норвегии, — не скрывает своей гордости Роман.

Только, к сожалению, праздничная атмосфера собрания была нарушена вторжением подростков в камуфляже и масках, которые начали бросать на пол петарды и дымовые шашки, выкрикивая: «Смерть — пи...ам! Слава — Украине!». Когда комната была уже сильно задымлена, а линолеум на полу прожжен, «маски-шоу» закончилось.

Роман ЗУЕВ недоумевает по поводу того, кто мог организовать явление юных террористов на собрание, о проведении которого были уведомлены лишь приглашенные, небольшая группа журналистов и милиция. Организатор намерен написать заявление в правоохранительные органы — юноши, повредившие имущество, должны возместить ущерб, считает Роман.
Читать далее

Вероятность заражения ВИЧ при однократном половом контакте

Какова вероятность инфицироваться ВИЧ, если между двумя людьми один раз был секс без презерватива?

— при однократном вагинальном сексе («пенис–вагина») вероятность заражения составляет приблизительно 0.001, т. е. окажется фатальным лишь один из тысячи случаев [1].

— при однократном анальном сексе (рецептивный «пенис–анус» контакт с эякуляцией) вероятность заражения среди гомосексуальных мужчин в США варьирует от интервала 0.005–0.03 во время бессимптомной фазы инфекции [2] до 0.1–0.3 во время острой фазы [3].

Литература

1. Mastro T. D., de Vincenzi I. Probabilities of sexual HIV-1 transmission // AIDS. — 1996. — Vol. 10 (Suppl. A). — P. S75–S82.
2. DeGruttola V., Seage G. R. III, Mayer K. H., Horsburgh C. R. Infectiousness of HIV between male homosexual partners // J. Clin. Epidemiol. — 1989. — Vol. 42 (9). — 849–856.
3. Jacquez J. A., Koopman J. S., Simon C. P., Longini I. M. Jr. Role of the primary infection in epidemics of HIV infection in gay cohorts // J. Acquir. Immune Defic. Syndr. — 1994. — Vol. 7 (11). — P. 1169–1184.

PS: мы благодарим Юрия САРАНКОВА за предоставленные данные.

Читать далее

10 лет спустя: взгляд со стороны

Харьковский центр гендерных исследований опубликовал очередной номер (#20/21, 2010) журнала «Гендерные исследования», ряд материалов которого посвящены ЛГБТ-проблематике.

В частности, там содержится статья Тамары МАРЦЕНЮК (С. 134–148) «ЛГБТ-движение в Украине: 10 лет спустя», автор которой на основе данных, полученных с использованием качественной методологии (интервью с девятью ключевыми фигурами украинского ЛГБТ-движения), приходит к нескольким обобщениям:

— движение геттоизировано, разобщено и построено по патриархально-иерархическому принципу;

— у движения нет разделяемых всеми его участниками стратегических целей;

— движение финансово зависимо от ВИЧ-сервиса и обладает весьма слабыми навыками в привлечении как внутренних, так и иных (не ВИЧ-сервисных) внешних ресурсов;

— приватный активизм очень слаб и в незначительной степени влияет на политику активизма организационного, особенно в рамках ВИЧ-сервиса.

Безусловно, с момента написания статьи в движении и сообществе произошли изменения (напр., стал громче голос женских организаций, выиграно первое уголовное дело, в котором рядовой гей выдвинул обвинения против сотрудника милиции в избиении, появились новые исследования, не связанные с проблематикой ВИЧ и т. д.). Однако, в целом, этот доброжелательный анализ положения дел может стать основой уточнения векторов развития ЛГБТ-движения в Украине — одного из самых сильных на пост-советском пространстве.

Полная версия журнала размещена на веб-сайте http://www.gender.univer.kharkov.ua/gurnal/20-21/

Читать далее

Хочу всё знать!

«Товарищи медсёстры и санитарки! Я не возражаю против того, что больные дают вам шоколадку. Но в конце смены вы должны мне сказать, сколько вам дали таких шоколадок!». Это цитата из пламенного спича, прозвучавшего вчера из уст главврача одной из донецких больниц на рабочем совещании персонала этого богоугодного заведения.
Читать далее

Легалізація Всеукраїнської спілки «Рада ЛГБТ-організацій України»

Всеукраїнську спілку «Рада ЛГБТ-організацій України» легалізовано Міністерством юстиції України 17 січня 2011 року на підставі наказу Мін’юсту No. 144/5.

Основна мета Ради, погоджена Мін’юстом, заявлена таким чином:
«сприяння досягненню в Україні повної громадянської рівності й соціального комфорту для лесбійок, геїв, бісексуалів і трансґендерів, створенню в Україні належних умов для всебічного розвитку і соціального становлення особистості незалежно від сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності, становленню ЛГБТ-спільноти України як політично й соціально активного суб’єкта громадянського суспільства, подоланню епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні, представництво, реалізація та захист інтересів своїх членів».

Датою заснування Ради є 13 грудня 2008 року, коли відбулася установча конференція Ради за участю представників дев’яти організацій: ГО «Гей-альянс», ГО «Донбас-СоцПроект», Центр «Наш світ», ГО «ІОЦ «Кредо», ГО «Рівнодення», ІОЦ «Жіноча Мережа», ГО «Ґей-альянс Черкаси», «Інсайт», ВГО «Гей-Форум України». Одразу після заснування Ради цю подію було висвітлено в медіа (див., напр., http://www.zavtra.com.ua/news/socium/99970/).

Під програмною Декларацією про заснування Ради ЛГБТ-організацій України зараз стоїть 16 фізичних підписів.

Станом на 8 лютого 2011 року в Україні діють 29 ЛГБТ-організацій, легалізованих відповідно до законодавства.

Рада ЛГБТ-організацій України об’єднала більшість ЛГБТ-організацій України: документально оформлено членство в Раді 15-ти ЛГБТ-організацій. За інформацією секретаря Ради, триває процес оформлення членства в Раді ще низки організацій.

Участь у роботі над легалізаційними документами Ради особисто брали Лайма ГЕЙДАР, Святослав ШЕРЕМЕТ, Тарас КАРАСІЙЧУК, Андрій МАЙМУЛАХІН, Максим КАСЯНЧУК, юрист ВГО «ГЕЙ-АЛЬЯНС УКРАЇНА» та юрист ВГО «Гей-Форум України», а також деякі інші особи.

Рада — перша легалізована в Україні СПІЛКА неурядових організацій ЛГБТ-спрямування.

Територія діяльності Ради, погоджена Мін’юстом, — вся Україна.
Читать далее

Лицом к лицу

Ехал с таксистом. Он только что возвратился с цыганских смотрин (возил родителей и жениха выбирать невесту) и делился своими впечатлениями. Из всего, что он рассказал, моё внимание привлекли одно — поддержание целостности семьи и рода.

По его словам, очень значительную часть времени эти люди проводят, пересматривая и обсуждая видеозаписи семейных событий как своих, так и своих друзей — особенно свадьбы. Просмотр этот, естественно, не индивидуальный, а коллективный: собирается вся семья, состоящая из нескольких, живущих вместе поколений, включается видеомагнитофон и начинается совместное переживание события.

Мой собеседник охарактеризовал это как «примитивизм», ведь с его точки зрения большая часть усилий этих людей направлена не на индивидуальное совершенствование (к примеру, умение грамотно писать или владение науками, искусствами или ремёслами), а на сотрясание воздуха. Я возразил: мощь человеческого мозга как раз и возникла из эволюционной необходимости действовать группой, поддерживать стабильные контакты с себе подобными (как показано тут, чем больше средний размер эгоцентрической социальной сети [т. н. число Данбара], тем более успешен биологический вид). Собственно, бешеный успех технологий web 2.0 именно этим и объясняется: людям нужны не сонеты Петрарки, теория относительности или мистические откровения Хильдегарды Бингенской, а банальное «Привет, как дела?».

Безусловно, цыгане в этом отношении отнюдь не уникальны. Я воочию наблюдаю такой же способ семейного времяпровождения в столь же большой семье родителей моего бойфренда-украинца или вспоминаю многочасовые семейные застолья моей белорусо-башкиро-русской бабушки (тогда не было видео, но их с успехом заменяли фотокарточки или многостраничные бумажные письма).

Архаика такой стратегии сохранения родовой идентичности состоит только в её изустной форме, когда общение inter homines не опосредуется клавиатурой и монитором. А поскольку любой посредник, даже столь неодушевлённый как компьютер, ослабляет прочность социальной связи, то архаичная местная община, даже не связанная узами крови (например, прихожане одной церкви), существенно более монолитна, чем идейно-однородное виртуальное сообщество (например, лидеров ЛГБТ-организаций).

Именно поэтому внешне малоэффективные, время- и деньгозатратные семинары, симпозиумы и конференции так важны и так востребованы: они возрождают самую эффективную стратегию построения сообщества — ту самую изустную архаику общения лицом к лицу, на которую запрограммирован мозг царя Природы, человека из рода высших приматов.
Читать далее