Я двічі спалював документи. Перший раз, коли в Маріуполі вперше була дира, був 2014 рік. Я боявся, що персональна інформація клієнтів одного з наших дослідницьких проєктів потрапить не в ті руки. Сніг, холодно, вітер не дає в городі запалити багаття, а навіть коли загорілось, аркушики розміром А5 так і хтіли розлетітись подалі від місця страти.
Другий раз то сталось наприкінці лютого 2022-го. Мені вже зателефонували друзі та сказали, що Маріуполь ось-ось буде оточено. ОК, оскільки я не міг кинути сліпого батька, я залишаюсь, але всі — всі документи орґанізації, всі зарлатні відомості, які теоретично мусять зберигатись 80 років, всі угоди, все решта потайки під горіхом пішло у вогонь. Горіло довго, навіть картоплю встиг спекти.
Палив і думав, якщо до когось і прийдуть, то принаймні не від мене...
Немає коментарів:
Дописати коментар