Утро, проведене за міграційною статистикою в країни Балтії

Інфомації, звісно, мало та шукати її треба по різних джерелах, які подають її по-різному. Наприклад, Естонія рахує окремо іммігрантів всіх та недавніх, туристів одно- та кількаденних, аплікантів на притулок тощо (можна ще знайти розподіли за країною-джерелом, мовою, статтю), тоді як в Литві вибір даних є менш багатим. І також важливо, що не всі дані доступні англійською — треба інколи звертатись до пошуку відповідними мовами.

Отже, що побачилось цікавого (поки без аналізу, просто перелік фактів):

— щорічно кількість туристів в країни Балтії є зіставною з кількістю населення (причому, Естонію туристів відвідують кожного року учетверо більше, ніж там живе людей);

— у 2018 р. в Литву в’їхало 105 тис. (з них іммігрантів ~29 тис.) (osp.stat.gov.lt), тоді як в Естонію ~18 тис. (здається, це все іммігранти, бо туристи та працівники рахуються окремо, stat.ee);

— за показником «International migrant stock», себто частки населення, яка народилась в іншій країні, на першому місці Естонія (~15%), далі Латвія (~13%) і значно далі стоїть Литва (~5%) (indexmundi.com);

— за загальною кількістю біженців країни розташовуються так: Литва (~1100, 0.04%), Латвія (~325, 0.02%), Естонія (~287, 0.02%);

— 2017 року на притулок подались у Литві 589, у Латвії 331 та в Естонії 101 особа;

— дуже велика частина людей, які просять про міжнародний захист, походять в країнах Балтії з країн колишнього СРСР: Естонія (48% аплікантів з цих країн), Литва (44%), Латвія (29%), причому серед країн-джерел лідерські позиції посідає Росія, Таджикістан, Україна та Білорусь (worlddata.info).