Порівняння груп бісексуально- і гомосексуально-активних чоловіків

Опис основних ризикованих факторів бісексуально-активних чоловіків (тб. тих чоловіків, що мають секс з чоловіками (далі — ЧСЧ), які мали сексуальний контакт принаймні з одною жінкою протягом останніх 6 місяців) виконано на найбільшому на цей час масиві — опитування 5950 чоловіків з усіх обласних центрів України (головні результати містяться в [BSS2011], для цілей нинішньої роботи всі розрахунки виконано de novo).

Групою порівняння виступатимуть решта опитаних, незалежно від того, чи мають вони гетеросексуальний досвід, чи ні (тб. всі ті, в кого за останні 6 місяців не було сексуальних контактів з жінками).

Соцдем. Середній вік бісексуально-активних ЧСЧ є вищим від середнього віку решти опитаних — 29.2 (28.8–29.6) та 27.1 (26.9–27.3) років відповідно (в дужках — границі 95% довірчого інтервалу). Розподіли за освітніми рівнями, матеріальним станом та декларованою релігійністю не відрізняються в двох групах. Натомість серед бісексуально-активних ЧСЧ учетверо більше тих, хто має досвід ув’язнення (8% проти 2% відповідно), вони рідше користуються інтернетом для знайомств з іншими чоловіками (54% проти 66% відповідно).

Сексуальні контакти з чоловіками. Перший гомосексуальний контакт в групі бісексуально-активних відбувся пізніше, ніж у решти опитаних — 19.5 (19.2–19.7) та 17.3 (17.2–17.4) років відповідно. Серед бісексуалів менше тих, хто за останні 6 місяців мали анальний секс з іншим чоловіком (91% проти 96% відповідно), але більше тих, хто використав презерватив при останньому анальному сексі з чоловіком (74% та 69% відповідно). Останній анальний секс у бісексуалів був частіше з випадковим партнером (61% проти 41% у решти опитаних), і рідше — з постійним (33% проти 57% відповідно). Протягом останніх 30 днів бісексуально-активні чоловіки мали анальний секс, в середньому, з 1 постійним та з 2 випадковими партнерами, що не відрізняється від середньої кількості відповідних партнерів у решти. Використання спеціального любриканту при анальному сексі з чоловіком (у будь-якій ролі) є менш поширеним у бісексуалів, ніж у решти опитаних (45% та 57% відповідно завжди застосовували його протягом останніх 65 місяців). Під час останнього сексу чоловіки обидвох груп мали в середньому 2 сексуальних акти.

Уживання психічно-активних речовин. Серед бісексуально-активних чоловіків дещо більше тих, хто вживає алкоголь, (86% проти 80% серед решти опитаних), вони також роблять це частіше, ніж решта. Більшою популярністю серед бісексуалів користуються міцні алкогольні напої (44% частіше за все вживають горілку, коньяк чи щось подібне проти 33% таких у решти), і меншою — напої слабкоалкогольні та середньої міцності. Бісексуали частіше мають досвід уживання неін’єкційних (30%) та ін’єкційних (6%) наркотиків, ніж всі інші ЧСЧ (16% і 1% відповідно). Частота сексу в стані алкогольного та наркотичного сп’яніння протягом останнього місяця не відрізняється в обох порівнюваних групах.

Програми профілактики ВІЛ-інфекції. Охоплення профілактичними послугами бісексуально-активних чоловіків значно нижче, ніж решти (45% та 61% відповідно), те саме стосується тестування на ВІЛ (37% та 43% відповідно були протестовані протягом року та отримали результат), рівня базових знань про ВІЛ/СНІД (61% та 65%) та клієнтського статусу у ВІЛ-сервісі (19% та 28% відповідно). Парадоксально, але поширеність ВІЛ у бісексуалів є нижчою, ніж у решти (5% проти 7%).

Таким чином, вторинний аналіз даних останнього та найбільш крупного біоповедінкового дослідження ЧСЧ України в розрізі наявності сексуальних партнерок протягом останніх шести місяців свідчить, що група бісексуально-активних чоловіків характеризується більшою поширеністю ризикованої поведінки та хімічних залежностей і має менший доступ до ВІЛ-сервісних соціальних послуг.