Naksitrallid

У бабці була книжечка з українським перекладом одного з цих оповідань — власне, з оцими картинками. Тоді я не усвідомлював, що це естонське. Для дитини то була звичайна дитяча книжка, така сама, як і Сипсик. Але, побачивши в магазині знайомих змалку героїв, я не зміг пройти повз.



Книга, якщо читати її дорослим, має дуже нетривіальний сюжет.

Біля кіоска з морозивом зустрічаються три самотні ориґінали, чий одяг настільки квірний, що вони відразу бачать — «свої!»; їхній спосіб життя також є несхвалюваним — вони бомжі, тільки у Муфти є якась подоба дому, яким виступає його автомобіль; неясно також, де і ким вони працюють — радше вони є дармоїдами. Загалом, три геть декласованих елементи. Дивно, що такі персонажі радянська цензура пропустила в дитячу літературу — чи навпаки, тільки в дитячому світі вони могли безконфліктно існувати