Сучасна наукова періодика як засіб формування творчого компоненту навчання у вищій школі

УДК 378.147

Касянчук Максим Григорович, к. х. н., доцент кафедри раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища

Розвиток інформаційних технолоґій, зокрема доступна за малу ціну чи взагалі безкоштовно мережа Інтернет, ставить перед системою освіти та її учасниками низку пов’язаних викликів: а) плаґіат, себто неавторизоване запозичення чужого інтелектуального чи художнього доробку [1]; б) легковірність, себто драматичне зменшення порогу критичного сприйняття, коли знайдена інформація не оцінюється на відповідність лоґіці, здоровому глуздові та отриманим знанням з фундаментальних дисциплін; в) розсіяна увага, коли пошук інформації та її презентація відбувається не за змістовними зв’язками з опрацьовуваною темою, а за позірною подібністю ключових елементів; г) заміна ґносеолоґічної мотивації, коли запам’ятовування фактів заступається запам’ятовуванням шляху їхнього пошуку [2].

Безумовно, викладене не означає шкідливості доступу до інформації per se, натомість ставить перед освітянами проблему так змінити вкорінений роками modus discendi, щоби взаємодія зі студентами не перетворювалась на безсенсовний кругообіг анонімних рефератів та імітацію навчання.
Запроваджувані в світі процедури перевірки наукової та художньої творчості на наявність плаґіату та дедалі суворіші санкції [3, 4] є необхідним, але не достатнім кроком до вирішення описаної проблеми.
Виходом може стати створення такої навчальної ситуації, коли поставлене викладачем завдання є а) унікальним, себто не існує його готового розв’язку; б) авторитетним, себто вивіреним стосовно вихідних даних і висновків; в) простим для розуміння, таким, що потребує тільки для рішення тільки базових природничих знань і вміння будувати лоґічні ланцюжки; г) лаконічним і цікавим. Наведені вимоги можуть означати суттєве збільшення навантаження на викладача і, отже, здаватися нереалістичними.
Разом з тим, як в анґломовному, так і традиційно-російськомовному пострадянському інтелектуальному просторові існує практично невичерпне джерело таких завдань, яке може стати в нагоді зусиллям з творчого розвитку студентів будь-якої спеціальності та курсу — авторитетні наукові та науково-популярні журнали, частина змісту яких суть короткі новини з переднього краю досліджень: Nature, Scientific American (анґл.), Science et Vie (фр.), Наука и жизнь, Химия и жизнь XXI век (рос.) та ін. (принагідно слід зазначити, що зміст російської науково-популярної преси в значній мірі повторює новини анґломовних джерел, отже має вторинний характер).
Залежно від задач, які стоять перед викладачем, ці новини можуть виконувати різну навчальну роль — від суто утилітарної (напр., давати студентові перспективу сучасних тенденцій у природничих науках, ілюструвати лекційний матеріал з певної дисципліни, полегшувати входження в реґулярне читання наукової літератури за фахом тощо) до творчої (напр., ставати темами доповідей на семінарських заняттях чи самостійних академічних розробок, себто курсових і дипломних робіт). Наш досвід свідчить про те, що використання такого підходу значно пожвавлює авдиторні заняття, не вимагає надмірних зусиль і дозволяє використати можливості, які дає людині доступ до мережі Інтернет, уникнувши зазначених на початку проблем.
Звичайно, описане використання наукових новин має певні обмеження, найголовніші з яких суть такі: а) мозаїчність vs фундаментальність, тб. читання коротких відомостей з вістря науки не може і не повинно підміняти системного викладу фактів і концепцій у рамках лекційного курсу з відповідної дисципліни; б) підвищені вимоги до ерудиції, тб. викладач мусить у разі потреби окреслити ширший контекст і значення тої чи іншої новини, пояснити її важливість, те, чому саме вона стала предметом публікації в поважному науковому журналі.

Література

1. Сурмiн Ю. П. Науковi тексти: специфiка, пiдготовка та презентацiя : навч.-метод. посiб. — К. : НАДУ, 2008. — 184 с.
2. Благутина В. Форматирование мозга // Химия и жизнь XXI век. — 2013. — № 1. — С. 29–33.
3. Ромашенко С. Уличённый в плагиате министр обороны ФРГ объявил об уходе со всех постов (01.03.2011) [Электронный ресурс] / Медиакомпания Deutsche Welle. — Режим доступа: http://www.dw-world.de/dw/article/0,,14880752,00.html
4. Міністерство освіти і науки України веде боротьбу з плагіатом (31.10.2014) [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України : Офіційний веб-сайт. — Режим доступу: http://mon.gov.ua/ua/news/39186-ministerstvo-osviti-i-nauki-ukrayini-vede-borotbu-z-plagiatom