З днем народження, Лієтуво!

Сьогодні весь громадський транспорт у Таллінні їздить з двома прапорцями, двома триколорами — естонським і литовським. Мабуть, для місцевих у тому нічого дивного, адже чому б не привітати доброго сусіда, точніше, сусідку з днем народження? Але для мене спогади про прапорці на трамваях є щемливими, адже коли в 14-му я бачив жовто-блакитні клаптики на маріупольських трамваях, я ледь не вмивався сльозами, це означало, що тут — свої. Я досі не можу уявити там ніяких інших: ні турецьких, ні білоруських, ні молдовських, угорських чи польських. Проводжаючи поглядом два прапорці на тутешніх машинах, я подумав, що тільки незґвалтована країна може собі дозволити розкіш так дружити із сусідкою, від якої не бачила собі зла століттями.
Читать далее

Іронічна етноґрафія

Ото читав, що пишуть про фіно-угорські мови в українському сеґменті… Якщо відкинути всяку муть, то резюме з прочитаного: були собі такі чудь, меря та інші, і були руси. Там, де перших не чіпали, утворились і живуть собі щасливо естонці. Де другі нікого не чіпали, утворились українці і далі їдять сало з часником. А от там, куди прийшли були руси і похрестили нещасну чудь у зрадоперемозі, утворились руські, забули своє коріння і тепер чіпляються як зомбі то до фінів, то до естонців, то в Київ хочуть. Звідусюди дістають по зубах, але ніяк в домовинах не заспокояться. Все б нічого, але нині в Таллінн естонці необачно зазивають українців… нє к добру… бентега вона така — непозбувна
Читать далее

Riigi keel або чому не державною?

Четверта ранку. Сну вже нема. Знічев’я спробував поставити себе на місце іноземця, що з нуля вивчає українську, та глянув на наші (створені і видані в Україні) підручники на отой А2, який я подолав був у естонській.

Слухайте, це ж жах! Про інтерактив я взагалі мовчу — без викладача якомусь, умовно, португальцю годі розібратись. Але навіть те, що встиг побачити… Або просто списки слів напам’ять, або списки слів з дуже мудрими поясненнями українською же. Як ото написав один пан з Ірландії: «Українська мова дуже схожа на ірландську, особливо після кількох пляшок горілки. Найбільше мені сподобалося слово ‚Будьмо!‘».

Якщо шукати англійською мовою, то ситуація дещо краща: по-1, відразу випадають іноземні (напр. канадійські) підручники, по-2, знайшов сайти, де можна не тільки систематично займатись лексикою і граматикою (пояснення написано в зрозумілий для неукраїнця спосіб), але й послухати це.

Про іспити: так, зрада і тут, адже тільки восени 2017 року уряд почав думати (але ще не зробив) про стандартизований іспит з української як іноземної…
Читать далее