Нижче даю три ґрафіки, побудовані на даних трьох країн — Таджикістану, України та Естонії (в порядку зростання заможності). Таджикістан пережив ще громадянську війну (позначено оранжевим). Чи є між цими рисунками щось ґлобально-спільне?
По-1, всі три країни в 1990-х пережили кризу, десь мирну (Україна та Естонія), десь ні (Таджикістан). Криза, звісно, супроводжувалась падінням національного добробуту (фіолетова лінія), який — з різною швидкістю — почав зростати на початку 2000-х.
По-2, середній зріст чоловіків (NCD RisC) помітно збільшувався в радянську добу приблизно до 1980-х, після чого, попри кризу (1990-ті та 2000-ні) зростання тривало, але було значно повільнішим в Естонії та Україні, а в Таджикістані збільшення змінилось зменшенням (шла війна і була найглибша з цих трьох країн криза).
А далі — найцікавіше, себто динаміка змін у середньому зрості чоловіків, що мають секс з чоловіками (ЧСЧ) (GB).
В Естонії все в порядку — збільшується GDP per capita, ростуть чоловіки в усій популяції, ростуть і ЧСЧ. Є тільки одна особливість — ЧСЧ російськомовні (дані Bluesystem'у) систематично нижче естономовних (дані IHA). І хоч це пікантно, але цілком закономірно, адже частка людей в абсолютній бідності так само систематично вища серед російськомовних у зіставленні з естономовними (дані Eesti Statistika за 1997–2007 рр.).
У Таджикістані загальна популяція спочатку ставала вищою, а як у кінці 1980-х почалась криза (в 1990-х додалась ще війна) — зменшила середній зріст. А от ЧСЧ були (а) чомусь більші, і (б) не зменшили свого середнього зросту попри війну і злидні.
Я недарма навів на ґрафіку розміри вибірок таджицьких ЧСЧ за десятиліттями — вони малі, але інших даних нема. Тому тут криється кілька джерел зміщення: (1) Bluesystem — російськомовний сайт, а оскільки в Таджикістані російська є досі ознакою престижу, освіченості і «столичності», то ця вибірка демонструє значно більш благополучних (тому і більших на зріст) чоловіків, ніж в цілому по країні; (2) здебільшого там представлені мешканці Душанбе (столиця, 35%) та Півночі (Худжанд і Бустон, колишній Чкаловськ, 8%), тобто відносно заможних міст. Іншими словами, закономірно, що середній зріст таджицьких ЧСЧ, які ввійшли в нашу вибірку (N = 132), вказує на благополуччя. Але ясно, що загальної картини це не відображає — що там, приміром, у ҐБАО робиться, боюсь, не знає навіть шановний Емомалі Рахмон.
Відкриті дані ВООЗ щодо України показують, що у народжених в період 1966–1990 рр. середній зріст залишався відносно стабільним, тоді як в 1990-х роках він всупереч економічній і соціальній кризі почав збільшуватись. До 1992 р. середній зріст народжених тоді ҐБ-чоловіків відповідав середньому зросту дорослих чоловіків. Далі для народжених протягом 1990–1995 р. українських чоловіків середній зріст практично не мінявся (від 179,4 [176,8–182,0] до 179,9 [177,9–182,1] см), тоді як у відповідних когортах ҐБ-чоловіків середній зріст значуще зменшився (на 5,2 см для користувачів сайту «Bluesystem» та на 1,5 см для користувачів QGuysʼу). На той же період припадає різке зменшення GDP per capita (від 1593,1 до 933,2 USD), повʼязаного з ним HDI (на 0,05 пункти) та (з 1992 р.) збільшення майнової нерівності (індекс Джині зріс на 9,5%). Зміни GDP per capita та HDI значуще позитивно корелюють зі змінами в зрості ҐБ-чоловіків (для Bluesystemʼу відповідно 0,87 і 0,93 при p < 0,05; для QGuysʼу відповідно 0,86 при p < 0,05 та 0,98 при p < 0,001), але не демонструють позитивних кореляцій зі змінами середнього зросту всіх чоловіків.
Читать далее
