31 жовт. 2020 р.

Проня Прокопівна

Minu õpetajate raske töö on vilja kandnud: täna tulid mu eesti keele eksami tulemused C1 tasemel. Pean nüüd tänama kõigile, kes aitas mul sihini jõuda: Svetlana Savtsenko, Kristiina Ainelo, Mall Pesti, Eva Õim, Ott Ojamets, Ülle Koppel, Ülle Tõnurist, Maarika Teral, Keelerulett ja teised eesti keele harjutamise viisid, Eesti keele maja ja muidugi palju teised suurepärased, kaasahaaravad inimesed.

Якось, 2005 року, у травні, ранком після захисту кандидатської сусід по гуртожитку Міша, почекавши, доки я відкрию ясні очі, спитав: «Ну как оно, проснуться кандидатом наук?» — Та ніяк, — відповів, — як було дурне, так і лишилось.

Інший колега, з гуманітаріїв, заздрісно при зустрічі сказав: «Ну всьо, талони на повідло ти вже заробив!». Йшлось, звичайно, про наукову пенсію, яка тоді ще в природі існувала та була суттєво вищою від звичайної. А за совка, коли квартири не купували, а отримували з ласки єдино-правильної партії, остепєньонний міг претендувати на додаткову кімнату — під кабінет...

Ну так от: склавши останній з можливих іспитів з естонської, я почуваю себе рівно так само: як було дурне, так і лишилось. І навіть пенсію з квартирою і кабінетом за це не дадуть. На щастя, в мому домі стільки місця, що хоч кожен день міняй собі кабінети

Немає коментарів: