1 лист. 2016 р.

Fumus patriae

От нуднувато було в Естонії — королівство малувате і порядок вже наведено. Україна — інша річ, орднунґ мусиш виборювати і є місце не тільки на зраду, але й на перемогу.

Сідаю в поїзд, смердить сортиром... Кличу провідницю і обіцяю проклясти. Вона пручається, але трудно: бере ганчірку, хлорку, гарячу воду і миє вагон. Сморід щезає. А далі починається нечуваний сервіс: після замовлення кави вона приходить з двома стиками і питає, який мені — нескафе чи якобз? Фантастиш!
От що страх божий з людьми робить!

Немає коментарів: