Che faro senza Euridice

Нарешті познайомився з «Орфеєм та Евридикою» (https://www.youtube.com/watch?v=4WGGFgtrhZw). Візуальний ряд гарний. Дві уваги на марґінесах:

1) Арія Орфея, якщо її слухаєш окремо, — така собі ґалантна штучка (https://www.youtube.com/watch?v=KPAbSfh14Wo), до-мажор, а от якщо в контексті історії, що розгортається на сцені, змінюється докорінно, стає напружено траґічною. Ґлюк, одним словом, — ґеній.
2) Тільки з віком зчитуються якість прості закладені там максими: а) навіть демонів можна вмовити, якщо побачити в них людей, б) не можна врятувати того, хто не хоче бути врятованим.