Подяка

Зараз я хочу написати напевно патетичний пост. Подяку батькам і дідам. Що мене врятувало в Маріуполі і зараз помагає?

Баба Віра з дідом Іваном побудували будинок, де ми ховались 50 днів, і дружили з сусідами, діти й онуки яких помагали там і навіть зараз приглядають з будинком. Мама стільки накрутила в погріб огірків, що навіть після її смерті в 2016-му нам їх вистачило принаймні на місяць у 2022-му. Батько так хотів мати свою окрему квартиру, що отримав її, а після його смерті я провів там тиждень за прибиранням і три дні перед евакуацією, коли мене виселили з дому. Всі цінували книги, заохочували навчання — і наша домашня бібліотека не дала зовсім з’їхати з глузду всі 53 дні там, а вихована повага до мов сильно придалась тут, в Литві і Естонії. Є звісно і інші причини, але was ich geschrieben habe, das habe ich geschrieben

Читать далее