Поліґлосія

Рейс Варшава—Таллінн, компанія LOT, змішаний екіпаж: старша бортпровідниця полячка, решта дві — естонки. Спостерігати за ними було цікаво: коли старша читала правила безпеки англійською, естонки показували, коли читала польською — вони просто усміхались. Коли треба було пасажирам щось оголосити, то польською і англійською це робила старша, потім мікрофон брала одна з молодших і те саме казала естонською. А на каві я розривався, молодшій кажучи tere, please coffee and milk, а старшій, яка стояла з іншого боку, prosze o cukierke...
Читать далее

Fumus patriae

От нуднувато було в Естонії — королівство малувате і порядок вже наведено. Україна — інша річ, орднунґ мусиш виборювати і є місце не тільки на зраду, але й на перемогу.

Сідаю в поїзд, смердить сортиром... Кличу провідницю і обіцяю проклясти. Вона пручається, але трудно: бере ганчірку, хлорку, гарячу воду і миє вагон. Сморід щезає. А далі починається нечуваний сервіс: після замовлення кави вона приходить з двома стиками і питає, який мені — нескафе чи якобз? Фантастиш!
От що страх божий з людьми робить!
Читать далее