Вчора дискутували у вузькому колі на тему «Чий Крим». Справа в тому, що опитувальник Міжнародного інтернет-дослідження ЧСЧ (ЕМІС, 2017 р., http://sigmaresearch.org.uk/projects/item/project76/) містить Крим і як частину України (АР Крим), і як частину РФ (Республіка Крим). І от, на цілу вибірку, що вимірюється сотнями тисяч ЧСЧ Европи, Канади, Австралії і нашого регіону, аж 33 чоловіка взяли участь з Криму — троє з АР Крим, тридцять з Республіки Крим. А далі постало цікаве питання: куди їх віддати при підготовці національних звітів?
Організатори, не довго думаючи, віддали як є — Україні трьох, росії — тридцять. Власне питання виникло тільки зараз, коли російський звіт майже готовий, бо ж вони і карту нарисували (як же ж без сакрального Криму то!), і в таблиці повставляли.
Мабуть єдине, що можна зробити — тиснути на сам ЕМІС, щоби ото не публікувалось. Але є й інший шлях. Що дає ЕМІС — можливість для спільноти з маленьких або бідних країн отримати хоч якісь дані про ЧСЧ. У 2010 році ця задача ще була для України актуальною, бо тоді це ще були тільки два кріхитних, пілотних IBBS і такі ж маленькі-кривенькі дослідження місцевих нуошок. Про транс-дослідження ще ніхто не мріяв, до груп-містків (бісексуали) та інтерсекціональности (хемсекс) ще лишалось кілька років.
Що зараз? В Україні стільки даних на багатотисячних вибірках, що навіть я не все пам’ятаю чи навіть знаю. А ЕМІС як набирав десь дві тисячі і то молоді по крупних містах, так і набирає.
То чи потрібен Україні ЕМІС?
Читать далее
